Микола Буй – Герой 19-го туру Першої ліги

Навіть не віриться, що здібний 21-річний футболіст досі не забивав у Першій лізі. Були взяття воріт у другому дивізіоні, у Кубку, ще за часів перебування в Іллічівці-2. І ось маємо відразу хет-трик: саме три голи Буя допомогли Руху здолати на виїзді Гірник-Спорт (4:0) у рамках 19-го туру.

За це ПФЛ та Sport Arena й визнали його Героєм 19-го туру.

– Миколо, чи встигли порадіти такому успіху, «проставитися» команді? Адже не щодня хет-трики трапляються…

— Трохи порадів, але недовго – майже відразу почалася підготовка до наступної гри. Пригостити товаришів? Ні, то вже в кінці сезону, в перерві. Хоча після першого кола радості мало.

– Розкажи, як забивалося? На 2-й хвилині ти цілив у дальній кут чи просто бив у бік воріт?

— Там обіграв опонента на фланзі, змістився в середину і бив у дальній. Вітер допоміг.

– Рух вирішив зробити справу в першому таймі, адже всі м’ячі забили до перерви?

— Ми грали за вітром і нам було краще, вдалося більше забити. А в другому таймі було б важче. Другий гол? Вербний вчасно віддав пас, я вийшов сам на сам і пробив під воротарем.

– А третій гол?

— Там Хомченко покотив п’яткою, а я попав «щічкою» в дальній кут.

– Правда, що в роздягальні після матчу хлопці жартома називали тебе «Микола Коутіньо»?

— Так, трохи піддражнювали так.

— А що то за історія, через яку ти міг закінчити з футболом ще в юності? Розкажи, якщо не секрет.

— Коли ми грали за Гірник (Соснівку), то працювали паралельно з футболом на шахтах. Я там вісім місяців трудився, було важко о четвертій ранку вставати. А на четверту годину дня – тренування. Тяжко, тож потрібно було вибирати: або робота, або футбол. Там ще й проблеми з документами виникли, і не вдавалося потрапити в команду, залишалося грати на область. От я й вирішив, що робота не дінеться нікуди, і віддався футболу.

— Ти вихованець ФК Львів, за нього грав у ДЮФЛ. Чому після закінчення школи не влаштувався в якийсь клуб, а виступав на аматорах?

— Так, ми грали на аматорах, у мене не було вибору, і довелося грати на область.

— Цікаво, а в чемпіонаті Львівської області траплялося забивати Руху?

— Мене тренер на ноги поставив, було важко перейти на аматорський футбол, люди старші вже і високий рівень. Тож півроку чи навіть рік я звикав. Руху забив, коли в останній рік мене туди запрошували, і я якраз їм два голи забив. Останні півроку були гарні, забивні.

— Тебе кликали до цього клубу раніше, але ти вирішив спробувати себе в Маріуполі. Чому? Море хотілося побачити?

— Була така пропозиція, але я поїхав до Маріуполя, там прийшов до Севидова і залишився.

– Тренер Іллічівця U-19, а потім Іллічівця-2  Олександр Волков тебе хвалив. Тобі подобалося там грати?

— Так, подобалося, там і колектив, і тренери гарні, знають, що треба від роботи і цінують її.

– Коли ти вирішив піти з Маріуполя? Команда ж вийшла до УПЛ.

— Коли вийшли у Прем’єр-лігу, була пропозиція лишатися в дублі, а тренуватися з першою командою. Але в Першій лізі краще грати, аніж в дублі, і рости можна як футболіст, і ігрова практика більше потрібна.

— Ти розірвав контракт і підписав з Рухом новий, чи ти в оренді?

— У мене на рік був контракт. Я відпрацював його і перейшов сюди.

— До речі, в Іллічівці-2 ти грав під нападаючими, або й форварда, так?

— І крайнім також грав.

— А в Русі тебе використовують лише крайнім хавом? Де тобі зручніше?

— Зручніше хавом, але від гри залежить. Контратаки з флангів, але можу і в центрі зіграти. Але все-таки краще з флангу.

— Мазяр непростий тренер, і людина з вибуховим характером. Як тобі з ним працюється?

— До нього звикнути треба, я звикав до криків, зараз вже нормально, увагу не звертаємо на емоції, а більше на те, що він підказує.

– Мрієш про УПЛ, чи ще трохи треба обтертися у Першій лізі?

— Думаю, треба трохи пограти в Першій лізі. Все-таки Прем’єр-ліга дещо відрізняється від Першої, хоча деякі команди тут навіть сильніші. Просто треба звикнути до силової боротьби.

— Тепер, після хет-трику в Горішніх Плавнях, тебе «прорве» з голами?

— Працюємо, щоб забивати, над завершенням атак. Треба пару голів забити ще.

— Що кажуть в команді з приводу купівлі вашим президентом Карпат? Ходять же якісь балачки?

— Балачки не ходять, наш президент казав, що не збирається купувати. Я читав, що він написав: то все брехня і чутки у нас не ходять.

Бліц

• Я народився у селі Гоголів Радехівського району Львівської області.
• Мій перший тренер – Роман Марич. Поставив мене на ноги і направив на правильну дорогу. Я починав у Червонограді, ходили на тренування, потім пішов у ФК Львів.
• З іноземних футболістів і команд подобаються Мессі і Барселона.
• Мрія – пограти у Прем’єр-лізі й далі ставити максимальну планку — Ліга Європи і Ліга чемпіонів. Але починати треба з Першої і Другої ліги.

Прес-служба ПФЛ

Sport Arena - інформаційний партнер ПФЛ України