Новини змагань

Олександр Юрчак - Герой 19-го тижня у другій лізі

09:30, 3 листопада 2017
Інтерв’ю з героєм 19-го тижня Другої ліги 2017/18

 

Непростим, незважаючи на лідерство у таблиці, видався черговий поєдинок першості для команди, що давно й невимушено очолює Групу А.

"Агробізнес" знову переміг "Полісся", але вже не з розгромним рахунком, як це було в першому колі. Житомиряни, які оговталися після невдалого старту, наприкінці матчу попсували нерви господарям, забивши двічі й ледве не створивши вкотре в сезоні неймовірний відіграш.

Важка перемога з рахунком  3:2 далася волочищанам не так легко, але знайшовся у їхньому складі особливо натхненний гравець, який зробив вирішальний вклад у цей успіх. Півзахисник Олександр Юрчак команди з Волочиська провів два голи, та ще й результативним пасом приєднався до третього взяття воріт.

— Олександре, вітаємо з перемогою! Але, зізнайтеся, непросто складалася кінцівка гри?

— Це був важливий поєдинок, остання домашня гра в 2017 році. Тож потрібно було показати гарний футбол, і не розчарувати вболівальників. Перед нами стоять найвищі завдання і потрібно в кожному матчі набирати три очка.

Ми переглядали суперника, вивчали його, знали, чого очікувати, і що робити. Вважаю перемогу закономірною.

— Ви вперше вийшли в основному складі в домашньому матчі. Це надихало?

— Так, я знав, що це мій шанс довести тренеру свою профпридатність. Такий шанс не часто випадає, але відчувається, що в мене є сили допомогти команді. Гадаю, впорався із завданням, радий, що команда перемогла і ми залишаємося на першому місці.

– Чому в першому таймі не вдавалося забити?

— Команда Полісся здорово почала матч, працювала з м’ячем. Але в другому таймі ми активніше діяли, створювали моменти і зуміли забити голи. Функціональна готовність не дозволяла супернику у другому таймі краще грати, та й поле було в’язким, словом, ми більш готові були.

– Ви зіграли у чемпіонаті 13 матчів, мали в активі асисти, тож у першому домашньому поєдинку, в якому вам довірили місце в основі, хотілося, нарешті, забити самому?

— Приємно, коли відкрив лік своїм голам. Але для мене важливіше, що я оговтався від травми, яку отримав перед початком чемпіонату. Просто катався на велосипеді, а в результаті випав на два тижні, тим самим втративши функціональні властивості.

– І все ж розкажіть, як забивали свої голи. Перший після кутового?

— Був фарт, м’яч сам мене знайшов і я забив. Курило пробивав, влучив у захисника, м’яч відлетів до мене, а я його в сітку.

– Через чотири хвилини другий гол: він почався з розіграшу штрафного, який заробили ви? А потім?

— У тій ситуації чітко знав, що буде відбуватися в той момент, пішов простріл, і я зумів пробити.

– Ви взяли участь і в третьому голі: саме ваш пас вивів Семенця віч-на-віч з воротарем?

— Там передача і ідеальне вбігання Семенця, ось воно закінчилося взяттям воріт.

– Що сталося наприкінці зустрічі? Це ваш суперник, Полісся, такі молодці, чи мала місце й розконцентрація?

— Коломієць забив такий гол, що навіть я йому поаплодував. До речі, арбітр так обернувся, глянув на мене здивовано, але автор голу все одно заслуговував на похвалу. Другий гол — там помилка голкіпера, можливо холодно було. Але добре, що перемогли.

Олександр Юрчак (зліва). Фото Василя Водарського, fcab.com.ua

 

– Олександре, а чому ви в попередніх матчах не забивали?

— Були моменти, але так складалося, що аж тепер вдалося відкрити лік своїм голам у Другій лізі. Можливо, концентрації не вистачало, функціональна готовність не краща була. Будемо працювати, вдосконалювати гру і намагатися використовувати моменти по повній.

— Комусь присвятили ці голи? Зараз це модно.

— Таких особливих емоцій це не викликало, головне було перемогти. А взагалі у нас у товариша було весілля, у Андрія Кухарука, він не грав, і можливо йому ця перемога була дуже важлива.

– Вам у грудні буде 30 років, але це перший для вас професіональний чемпіонат, чи не так? Ви дебютант, виходить?

— Еге ж. Враження? Найпозитивніші! Тут слабинки давати не можна, потрібно працювати і викладатися, щоб тебе помітили. Це не аматорський чемпіонат, і до всього потрібно професіонально ставитися.

– А чому раніше виступали тільки на аматорах? Не хотілося йти вище, чи не було можливості?

— Свої перші кроки у футболі почав робити у 18 років, і в ДЮСШ я ніколи не займався. Такий пізній старт кар’єри вийшов, і тому в ній досі були тільки аматорські клуби.

А тут випав шанс, я відразу прийняв запрошення Агробізнесу і не шкодую в жодному разі. Андрій Анатолійович Донець відкрив для мене футбол по-новому, а професійний підхід не може залишити байдужим. Мені це особливо подобається.

— Як складалася ваша біографія? Адже футбольна Україна поки що лише знайомиться з таким гравцем, як Олександр Юрчак…

— Я познайомився з Ігорем Володимировичем Шишкіним, старшим тренером Агробізнеса, коли почав грати на чемпіонат області у місті Ланівці. Згодом перебрався у Волочиськ, виступав за Збруч під керівництвом того ж таки Ігоря Володимировича. А опісля були мандри тернопільськими колективами.

У 2016-му році отримав дзвінок від Андрія Анатолійовича Донця, який запропонував спробувати сили у новій команді. Без роздумів прийняв запрошення – і не шкодую.

– Ви паралельно десь навчалися, освоювали якусь професію?

— Я навіть цього літа працював на залізниці, і поєднував футбол і роботу. Але довелося визначатися, я вирішив присвятити себе футболу, і залізниця пішла у минуле.

– Після стількох років на аматорах ви вірили, що все ж зіграєте у професіональній лізі?

— Я розраховую і бачу сили, що зможу досягти позитивних результатів. Тож будемо доказувати, і думаю, що все складеться якнайкраще.

– І в Першу лігу підете?

— Потрібно ще третє коло закінчити, гарно підготуватися і провести збори. Певна річ, хотілося б на мажорній ноті закінчити турнір у другій лізі, перемогти у всіх матчах і довести, що ми гідні виступати вище.

– Є гравець, на якого ви рівняєтеся?

— Рівнятися можу на партнерів, у нас особливо дружній колектив, який став для мене рідним. Той результат, який показуємо, це внесок нашого президента Олега Михайловича Собуцького, який дбає про нас, як про рідних дітей, тренерського штабу, ну і звичайно футболістів. Партнери – це найважливіший чинник, потрібно рівнятися на них, у нас справжня родина і, сподіваюся, вийдемо переможцями.

Бліц

  • Народився у місті Ланівці Тернопільської області.
  • Перший тренер — Ігор Володимирович Шишкін.
  • Взагалі я був фанатом Барселони, але на сьогоднішній день атакуюча лінія ПСЖ – це щось фантастичне, Неймар, Мбаппе — це космос.
  • Мрія проста: залишатися в строю. Навіть у свої 29 років хочу бути потрібним команді, і мрію піднятися якомога вище з колективом. А ще — кожен день отримувати задоволення від футболу.

 

Прес-служба ПФЛ

Sport Arena - інформаціний партне ПФЛ України




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору