Віталій Колесников - Герой 17-го тижня ПФЛ у Другій лізі

Вражаюча виїзна безпрограшна серія "Прикарпаття" обірвалася у минулому турі чемпіонату другої ліги у Коростені. Там житомирське "Полісся" переграло грізних івано-франківців із рахунком 2:0. А обидва м’ячі забив досвідчений півзахисник номінальних господарів Віталій Колесников.

За таку звитягу хавбека й було визнано ПФЛ героєм 17-го тижня в Другій лізі (включаючи 17-й тур Групи «А» та 18-й тур Групи «Б», які через розсинхрон календаря гралися в один уїк-енд).

— Віталію, ви згодні, що перемога над другою командою групи схожа на маленький подвиг?

— Так, не щодня виграємо у таких суперників. Але в цьому матчі ми змогли досягти позитивного результату, обіграли одного з лідерів, і всі бачили, що виклалися на сто відсотків. Вдалося забити два голи, допоміг команді, виграли матч.

— Після певної паузи ви вийшли у стартовому матчі замість Коровікова. Це рішення тренера було для вас несподіваним?

— В принципі, я не очікував, що вийду в старті, я звик, що виходжу на заміну. Але дякую тренеру, довірив мені місце у складі, я не підвів його і команду, зробив все, що потрібно було.

Як почувався? Як завжди, коли виходжу на поле: намагався виконати все, що просять і що сам можу зробити, принести користь.

— На "Прикарпаття" в середу чекав матч Кубка України проти "Десни", та вони не поберегли лідерів у матч з вами й виставили бойовий склад. Ви здивувалися?

— Думав, не виставлятимуть основу, не очікував. Гадав, на Кубок налаштовуватимуться, тим більш, вони в чемпіонаті другими йдуть, і відрив мають. Але вони, може, розслабилися, думали, що Полісся іде внизу таблиці і легко нас обіграють. Але з перших хвилин у них не вийшло, довелося попотіти.

— У середині першого тайму прийшов ваш час забивати перший гол. Дуже кортіло нарешті відзначитися за нову команду?

— Звісно хочеться в кожному матчі забивати, прийшов час — забив і звичайно був радий. Адже не міг забити ще з весни, тоді відзначився у матчі з Інгульцем-2 і після того не вдавалося. Ось тільки зараз гол прийшов, та ще й такий важливий.

Там вийшла подача з флангу, гравець суперника почав скидати і влучив у мене. Я зорієнтувався, пробив і потрапив в дальній кут.

— Зізнайтеся, під час прийому м’яча, куди він вам влучив: в руку чи в груди?

— М’яч руку зачепив, не знаю, дають такі моменти чи ні.

— Чи бачили ви, що суперники зупинилися й почали апелювати до арбітра, мовляв, була гра рукою? Чи зациклилися на ударі?

— Я теж перемкнувся і думав: зараз суддя свисне і буде штрафний. Але вирішив, якщо не має свистка, пробити. М’яч довго летів у ворота. Але бачу: суддя вказує на центр, ми почали радіти, хоча спочатку й були сумніви.

— Пізніше ви пробивали через себе. Любите ефектні голи?

— Так, згадую як в "Інгульці" я забив "Арсеналу" через себе. На тренуваннях намагаюся через себе бити, хочеться, звісно, красиво влучати в ворота.

— Другий ваш гол "Прикарпаттю" виявився простішим.

— Це заслуга Чауса. Йому дали передачу, він пройшов флангом, змістився і прострелив, а я набіг на ближній кут і забив.

— А за що вилучили Худобяка?

— Після подачі Худобяк прийняв м’яча на груди і хотів боковими ножицями пробити. А наш капітан Зайнчковський головою вибивав, і Худобяк йому ногою в бороду влучив. Там на жовту тягнуло, дуже небезпечно було. У другому таймі після вилучення вони всю гру побудували на дальніх передачах, і нам було тяжко, не було футболу як такого, битва була.

— Ви знаєте, що Прикарпаття в цьому чемпіонаті програло вперше за 14 турів, і вперше на виїзді?

— Так, я читав, що вони не програвали ще з літа. Звісно, приємно, коли обіграєш таку команду, яка йде без поразок. Приходять вболівальники і завжди хочеться вигравати.

— Що сказав після матчу тренер Едуард Хавров особисто вам?

— Сказав, молодці хлопці, кожен матч потрібно вигравати. У нас були важкі ігри, не виходило, не могли забити. Зараз вийшло все. Тренер подякував команді, всі старалися, були як єдине ціле.

— Як взагалі працюється з цим фахівцем?

— Я його ще з часів Інгульця знаю, він виводив команду в першу лігу. Тож, все знайоме, все нормально, гарний спеціаліст і тренування нормальні.

— Ви взагалі плануєте підніматися вище в таблиці?

— Я думаю, все можливо. У нас ще є чотири гри, потім навесні третє коло. Гадаю, якщо взимку пройдемо збори і посилимося, будемо підійматися вище і вище. Хоча я не сказав би, що у нас по людях слабка команда.

Бліц

• Народився я в Полтавській області, Зіньківський район, село Пишненки.
• Перший тренер? Я самоучка, без школи спортивної, навчався в Полтаві і зустрів гарного тренера Олега Миколайовича Кривенка, мені порадили до нього походити на тренування. А потім він запропонував поїхати у Єдність із Плисків, це перший мій професіональний клуб, там ще тренером був Вадим Миколайович Лазоренко. Ось це мій першій досвід, 2010 рік йшов, тоді в Другій лізі грали.
• Із зарубіжних клубів подобається Барселона, зрозуміло, що Мессі — кращий гравець в історії. Імпонує його стиль гри і бачення поля.
• Хобі? На даний момент у нас тренування, а потім там музика, перегляд фільмів. А так зайнятися немає чим.
• Футбольна мрія? Досягти результатів, хоча б пограти у Прем’єр-лізі пару матчів – це моя мрія дитинства.

Прес-служба ПФЛ

Sport Arena - інформаційний партнер ПФЛ України