Новини ЗМІ

25P. Артем А. Козлов

16:15, 25 жовтня 2017

Форвард "Геліоса" став гостем традиційної рубрики прес-служби клубу, де йдеться далеко не про футбол


Pregunta (ісп.) - питання, опитування, опитувальник.

Ми підготували близько 25 питань та отримали на них відповіді від Артема Андрійовича Козлова. Саме тому наша рубрика і називається "25Р". Говоримо ми в ній переважно не про футбол, а просто про життя. Однак будьмо відвертими, витримати таку лінію у бесіді вкрай складно. Як-не-як, а футбол для справжнього професійного футболіста - це його життя. А якщо розмова йде про життя, то вона і про футбол - також.

 

- Артем, чи любиш ти мріяти?

- Так люблю. Тим більше що фантазія є, тому - можу впевнено мріяти.

- Про що найчастіше мрієш?

- Найчастіше мрію, напевно, про якісь футбольні досягнення. Дуже хочеться пограти у Прем'єр-лізі та вийти туди саме з "Геліосом". Напевно, у будь-якого професійного футболіста головна мета - стати відомим, знаменитим. З іншого боку, хочеться просто грати за хороший клуб, у хорошій команді, грати на хорошому рівні, отримувати за свою працю хороші гроші і просто радіти життю.

- Чого тобі найбільше хотілося в дитинстві?

- Я хотів стати футболістом, хотів грати в футбол професійно. Можна сказати, моя мрія здійснилася. Як батьки відвели мене на футбол, так і почалося здійснення моєї мрії.

- Чи багато ти був готовий зробити для досягнення бажаної мети?

- Звичайно ж, багато. Я виконував і виконую досі все те, що від мене потрібно. Сподіваюся, я перебуваю на правильному шляху, а все йде своєю чергою, і в подальшому я разом з командою досягну тих висот, про які мріяв і мрію.

 

- Ти в дитинстві був слухняною дитиною чи ні?

- Я ніколи не був слухняним. Я був такою справжньою "бурею у склянці". Мені хотілося все й одразу. Якщо так все виходило, то було просто шикарно.

- Ремінь часто брав участь в твоєму вихованні?

- Не часто. Хоча кілька подібних випадків я пам'ятаю. Тоді я дійсно перегинав палицю. Скажімо, з гулянками, коли повертався додому невчасно, значно пізніше, ніж повинен був.

- Іноді на життя людей та їх світогляд дуже сильно впливає якась книга або кілька книг одного й того ж автора. У тебе є така книга?- Ні.

Зізнаюся: я не любитель читати книги. Мені більше подобається дивитися фільми, якісь документальні стрічки. Вони, на мій погляд, більш пізнавальні.

- Кращий відпочинок для тебе - це...

- Тут буває по-різному. Іноді хочеться просто побути зі своєю коханою дівчиною. Можливо, кудись з'їздити. А іноді хочеться поспілкуватися з друзями, провести час активно. Рухомий відпочинок під час відпустки - це завжди здорово.

- Ти вважаєш себе компанійським хлопцем? Можеш сказати, що у компанії стаєш її душею?

- Так і є. У мене характер такий. Я не люблю мовчати та сидіти осторонь. Якщо бачу, що підходжу до компанії і того кола людей, який знаходиться біля мене, то у мене немає боязні стати душею цієї компанії.

 

 

- Виходить, ти по життю, а не тільки на футбольному полі, сміливий і рішучий?

- Звичайно. Моє кредо по життю - ніколи не бути у тіні. Я так вихований. Я - Артем Козлов, і краще за мене немає нікого.

- Чи любиш ти екстремальні розваги?

- Взагалі-то так. Однак нечасто вдається так розважатися. Хоча є маса ідей і думок щодо подібних розваг.

- А подорожі - це твоє?

- Я люблю подорожувати.

- Припустимо: ти потрапив до безлюдного острову. Які б три речі хотів мати з собою?

- Напевно, обов'язково сірники, щоб можна було розпалити вогонь. По-друге, мабуть, книгу. А ще обов'язково ніж.

- Книга? Але ти ж не любиш читати.

- А на безлюдному острові вона мені буде потрібна виключно для розпалювання багаття.

- Як ти ставишся до імпровізації і хорошому доброму гумору?

- Позитивно. Гумор люблю. Слава богу, з ним в мене немає ніяких проблем. Жарти я розумію.

- Чи можеш ти образитися, якщо компанія буде над тобою довго і дуже старанно жартувати?

- Якщо я побачу, що такий гумор буде на шкоду мені і буде принижувати мене, то я моментально всім роти закрию. І тут не буде грати ролі, з ким саме я буду мати справу. Це може бути і нйкращий друг, і людина значно старша за мене або ж молодша. Були ситуації, коли мені доводилося навіть дівчатам пояснювати, м'яко скажемо, неправильність їх поведінки. Але якщо це буде добрий і дружній стьоб, то я в житті ні на кого не ображуся. Але цілеспрямовано знущатися над собою я нікому не дозволю.

- Ти можеш відразу підтримати розмову на будь-яку тему?

- Думаю, що так.

- Про що тобі ближче бесіди - про кіно, про музику або ж, наприклад, про моду?

- Я вважаю себе людиною всебічно розвиненою, тому, мені здається, зможу підтримати будь-яку розмову. Як то кажуть, завжди вставлю свої "п'ять копійок".

- А як тобі розмови про машини?

- Так само.

- Найкраща машина в світі - це...

- Найкраща або ж найшвидша? Якщо найшвидша, то, як на мене, це "Бугатті". Ну а якщо найкраща по комфортабельності й безпеці, то тут, мені здається, поза конкуренцією "Вольво". На мій погляд, і по брендовості вона нікому в світі не поступається.

- У самого є машина?

- Ні.

 

- Чи боїшся ти чогось, є у тебе фобії?

- Фобій, як таких, у мене немає. Напевно, як будь-який, я боюся втратити свою кохану людину - свою дівчину. Крім цього, мені здається, я побоююся ще й самотності. Завжди, по-моєму, страшно опинитися без допомоги улюблених людей, без їх підтримки та розуміння. Один ти зовсім нікому не потрібен.

- Чи любиш ти літати?

- Так.

- Чи є найкрасивіше і найдивовижніше місце, де тобі вже вдалося побувати?

- Напевно, найкрасивіше місто, в якому мені вдалося побувати - це Рига. Довго знаходитися в ньому мені не вдалося, я був, можна сказати, проїздом - один день. Але цього часу мені цілком вистачило, аби погуляти по місту, по його вулицях, щоб оцінити архітектуру будівель, їх красу. Мені здається, Рига - дійсно дуже красиве місце.

- Хотілося б тобі подивитися з космосу за Землю?

- Напевно, так, але це якось страшнувато. Якби мені запропонували полетіти в космос, то я б, швидше за все, відмовився б. Чому так, не знаю.

- А картину погляду на нашу планету з боку ти собі уявляєш?

- Як на картинках чи фото, то, звичайно ж, уявляю, а вживу - ні. Напевно, це дуже дивна картина.

- Чи уявляєш ти собі свою ігрову фотографію в формі національної збірної команди України?

- Взагалі-то так. Мені дуже хочеться дорости до рівня нашої збірної та отримати до неї виклик. Це одна з моїх цілей. Мені хочеться стояти на футбольному полі у формі збірної і слухати Гімн України. Впевнений, це незабутні емоції та враження. Крім цього, хочеться грати за нашу збірну проти хороших команд і приносити їй голами користь.

- Що, на твій погляд, приємніше: стати чемпіоном України або ж разом зі збірною країни вийти до фінальної частини, наприклад, чемпіонату світу?

- Це два великих досягнення. Але, мені здається, все-таки краще стати чемпіоном України. Це дасть право зіграти у Лізі чемпіонів. Як на мене, це сильніший момент, ніж участь у фінальній частині чемпіонату світу. Вихід на мундіаль - це теж велике досягнення. Однак Ліга чемпіонів в плані емоцій, на мій погляд, виглядає краще. В ній бере участь більше першокласних команд, в яких зібрані кращі гравці не тільки з Європи, а й з усього світу.

 

За матеріалами gelios.ua
 




Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Група Соц сети Магазин Вгору Вгору