Джаба Фхакадзе – Молода надія 17-го туру

Інтерв'ю з лауреатом номінації Молода надія Джабою Фхакадзе за підсумками 17-го туру

Фото: Володимир Кіфенко, fc-ap.com.ua

У матчі з досвідченою «Реал Фармою», все йшло до того, що друга команда «Інгульця» програє. Незважаючи на певну перевагу і рідне поле, за 10 хвилин до завершення основного часу матчу петровці поступалися 0:1. Та заробили пенальті, який було довірено пробити 19-річному півзахисникові. Фхакадзе влучив, господарі здобули такий важливий у боротьбі за виживання турнірний бал.

- Джаба, ця нічия – то втрата очок, чи все ж придбання?

- Принаймні тренер не дуже був задоволений, що не виграли. Так вийшло. У нас молодь в команді, і завдань особливих немає. Граємо, щоб показати себе і перейти у першу команду, або до іншого колективу першої ліги. Моменти були і в нас, і в них, могли виграти.

- Не страшно було підходити до «точки», адже промах майже напевно означав би поразку?

- Там Трофимчук заробив 11-метровий, а я реалізував. Певна річ, було хвилювання: програємо 0:1, і конче потрібно було забити. Ось я зібрався, і влучив.

- Заздалегідь вибрав, як перехитрити воротаря?

- Тільки коли свисток пролунав, зрозумів куди битиму. Заздалегідь не знав, куди пробивати.

- «Інгулець-2» йде передостаннім. Певне, ти казатимеш, що це не те місце, якого заслуговує команда?

- Авжеж, хочеться більшого. Але не щастить чи щось таке. Сам в шоці, що це з нами відбувається. Просто молоді хлопці, 98-го року народження, навіть 2000-го.

- Подобається турнірна боротьба в цьому сезоні?

- Так, цікава гра з «Металістом» вийшла, та й з «Дніпром» перший тайм 0:0. Щоправда, на другий нас фізично не вистачило. Та й інші матчі цікаві, команди гарні. Граємо, як виходить.

- До речі, а ти ж вихованець саме дніпровського футболу, чи не так?

- Спочатку я був в УФК (Дніпропетровськ), чотири роки там відучився. Потім взяли в «Дніпро», за команду 97-го року грав, тобто, з хлопцями на рік старшими. А потім мене взяли до «Дніпра» U-19, і вже там два роки бігав.

- Як ти потрапив до Дніпропетровська?

- Приїхав на перегляд, пройшов збори з УФК і сказали залишити мене. Тренером був Гела Глонті, він гарний фахівець. Я приїхав і через два роки став чемпіоном України, мене викликали в збірну, тренер навчив, як грати. Дякую йому за це.

Чb не найбільше запам’яталася гра проти «Шахтаря», ми у фіналі з ними зустрічалися. Рахунок був 1:1, а по пенальті ми обіграли їх. А ось проти «Динамо» не грав.

- Навесні 2014-го, навіть не догравши чемпіонат ДЮФЛУ, ти перейшов до «Дніпра». Як так вийшло?

- Так перейшов, і грав за команду на рік старшу. Втім, у чемпіонаті U-17 я відіграв лише до Нового року, а потім виступав уже за «Дніпро» U-19.

- Школу хоч закінчив нормально?

- Так, все як має бути, і атестат отримав. Там на місці все знаходилося, і школа, й інтернат.

- Хто тренував тоді «Дніпро» U-19? З ким грати довелося?

- Тренером там Поклонський був, зараз він «Дніпро» тренує. А партнерами були і Чеберко, і Луньов, і Лунін, багато хороших хлопців.

 - Чому пішов?

- Закінчився контракт, не захотіли продовжити. І мене запросили до «Інгульця». Точніше, Гела Глонті порадив, і відправив мене сюди.

- Не жаль було розлучатися із «Дніпром»?

- Звісно, жаль. Але все одно доводиться змінювати команди. У «Дніпрі» я виступав за U-19, а в другій лізі, і першій складніше грати. Тут досвідченіші футболісти, а там молодь здебільшого.

- Розпочинати на новому місці довелося з аматорського рівня?

- Так, спочатку грав за аматорів, а через півроку перевели в другу команду.

Фото: Володимир Кіфенко, fc-ap.com.ua

- У позаминулому чемпіонаті другої ліги ти відіграв за «Інгулець» 10 матчів, забивши два голи. А в минулому сезоні жодної гри.

- Були особистого характеру проблеми, і я цей рік просто для себе тренувався, ніде не грав. Тільки цього літа повернувся до «Інгульця».

- Відчуваєш себе вже гравцем основного складу «Інгульця-2»?

- Стараюся. Мене ставлять, і граю гарно, принаймні, намагаюся. Я хочу в першу команду, у мене є велике бажання потрапити туди. Викладаюся в матчах, на тренуваннях і від мене залежить, як себе показуватиму.

- У вас часто мінялися тренери, це не дуже добре?

- Змінили тренера, тому що програємо, потрібно було обстановку змінити. Зараз гарний тренер прийшов, щоправда, вимагає більше.

Бліц

- Я народився в Луганську, а потім тато відразу забрав мене в Грузію. Там я виріс, і в 13 років приїхав сюди на перегляд.

- Перший тренер - Гела Глонті.

- Подобається гра Мессі і Роналду, а клуб – «Барселона», вболіваю за нього вже багато років.

- Мрія є: хочу пограти у вищій лізі. Тож стараюся. Гадаю, вийде, якщо все буде добре. Хочеться потрапити до «Шахтаря» чи «Динамо».

Прес-служба ПФЛ