Захисник "Волині" Никитюк: перед нами не ставиться задач грати з кимось персонально
Захисник "Волині" Роман Никитюк відповів на питання клубної прес-служби
Незважаючи на молодий вік, Романа Никитюка напівжартома можна називати «ветераном» футбольного клубу «Волинь». Він захищав кольори рідної команди ще у юнацьких змаганнях і тепер його мрія здійснилася – він основний центрбек «хрестоносців».
Бійцівські якості захисника і його безкомпромісність на футбольному полі не залишаються непоміченими. Роман є одним з улюбленців місцевих вболівальників. Розмовляємо із центральним захисником «Волині» про життя на футбольному полі і поза ним.
- В 11-му турі ти забив головою у ворота «Миколаєва». Вважаєш гру на «другому поверсі» своєю сильною стороною?
- Не знаю. (сміється) Центральний захисник має добре грати головою. Тренери на цьому акцентують багато уваги, щоб ми вигравали верхові м’ячі. Багато це тренуємо. Та і зріст дозволяє грати головою. Тому це певно один з козирів моїх.
- Основна робота оборонця все ж захищатися. Хоча у сучасному футболі захисники не цураються іти вперед, часто підключаються на стандарти і забивають. Наскільки для тебе важливим є забиті м’ячі?
- Напевно важливіше, щоб команда виграла і ми зіграли на нуль. А хто заб’є переможний м’яч, чи захисник, чи нападник – немає різниці. Добре, коли вдається забити. Буває, що не іде гра в нападників і на допомогу приходять захисники. От у нас зараз Шаповал багато забиває. Так що не проблема. Головне – перемогти.
- Рахуєш свої м’ячі?
- (сміється) Це перший гол в основному складі проти «Миколаєва». Забивав за дубль, в U-19.
- Ти зізнався, що вважаєш гру головою своїм козирем. Які б ти ще назвав свої сильні якості і над чим тобі ще потрібно працювати?
- Для захисника напевно найважливіше відбір м’яча. Саме такі захисники цінуються. Ті, що виграють єдиноборства, забирають м’ячі в нападників. Це найголовніше. Над цим постійно працюємо і тренери нам багато щодо цього говорять. Окремих тренувань для захисників немає. Є тактичні речі: переміщення, як правильно розташовуватися при обороні. Найбільше над цим працюю.
- Під час інтерв’ю Віталій Неділько розповідав, що йому декілька матчів доводилось грати на позиції нападника. На яких позиціях, крім центрального оборонця, доводилось грати тобі?
- Мене Віталій Володимирович теж нападником ставив. Були моменти, що програвали чи грали в нічию. Казав, щоб я пресингував, боровся, робив все, що міг, щоб команда вигравала. Грав і правого захисника, і опорником ставили часто. Грав напевно на всіх позиціях, крім лівого і правого атакуючого півзахисника.
- Де грати найкомфортніше?
- На позиції центрального захисника.
- Більше любиш захищатися позиційно чи персонально?
- У нас завдань персонально грати немає. Персонально граємо тільки при стандартних положеннях. Нам кажуть з ким варто зіграти. Хто небезпечно може зіграти з команди суперника. Завжди граємо в лінію. Персональних завдань немає.
- Все ж ситуативно доводиться грати проти різних нападників. Проти кого було захищатися найважче?
- Ой, навіть і не знаю…
- Може проти когось з одноклубників під час «двохсторонок»?
- (Сміється) У нас Ерік Бікфалві дуже сильно грав. Проти нього було важко грати. Проти Матея теж. Маленький, прудконогий. Мені проти менших за зростом важче грати, бо вони менші і швидші. У Прем’єр-Лізі проти Адріано було важко. Напевно і все.
- Більшість футболістів «Волині» вихованці луцького і волинського футболу. В тому числі і ти. Наскільки важливо для тебе як для лучанина грати перед власними вболівальниками в рідному місті?
- Дуже важливо. З дитинства була мрія грати за основу «Волині». Для цього і пішов у футбол. Мріяв грати на «Авангарді». Вдома приємно грати, бо є багато знайомих і друзів, які приходять на матчі. Не хочеться їх підвести, бо ж знаю, що вони переживають. Так само хочеться зіграти добре, щоб в місті нічого поганого не говорили. У нас місто невеличке, всі один одного грають. Тож вдома завжди приємно грати. Думаю, що кожен молодий гравець у Луцьку, який тільки починає займатися футболом, хоче грати за «Волинь» і щоб вона процвітала.
- Мені розповіли, що ти полюбляєш у вільний час читати книги. Чим ще займаєшся на дозвіллі?
- По різному, на що вистачає часу. Люблю піти на прем’єру нового фільму. Часто відвідую кінотеатр. Проводжу час з сім’єю, з дівчиною. Стараюся відволіктися від сірих буднів. Ще люблю пограти у великий теніс з друзями. Не так часто виходить, але граємо.
Прес-служба ПФЛ за матеріалами ФК "Волинь"
