Артем Козлов – Герой дев'ятого туру Першої ліги

Інтерв'ю форварда ФК "Геліос" Артема А. Козлова про матч з "Оболонню-Бровар" і феноменальний гол

Схожим на Рубікон був матч 9-го туру чемпіонату першої ліги із "Оболонню-Бровар" для харківського "Геліоса". Програний попередній поєдинок "Кременю", та ще й на своєму полі вимагав від хлопців Сергія Сизихіна лише перемоги. І вони здобули її, розтрощивши захист «пивоварів» — 3:0. Два голи – на рахунку форварда Артема Козлова, за що він і був визнаний ПФЛ спільно зі Sport Arena Героєм 9-го туру.

— Артеме, перед зустріччю із "Оболонню-Бровар" тільки й розмов було що про ваш двобій. Не відволікало?

— Ні, після такого цікавого матчу і поразки від Кременя ми дуже серйозно підійшли в психологічному і фізичному плані до цієї гри. Все йшло до того, що цей матч має бути переломним. Як не крути, а ми кров з носу мали виграти. Навіть в гостях. У підсумку всі все показали, зробили, як могли і результат очевидний.

— Ви бачили, що до поєдинку з вами кияни лише раз?

— Так, статистику ми враховували. Але ми на цю гру виходили зі своїми завданнями, не дивилися скільки вони забили чи пропустили. Перед нами стояло завдання виграти, кожен це розумів, так і вийшло.

— Відчуття, що заб’єте, та ще й двічі, не відвідувало?

— Ні, не було такого. Проте я на кожну гру налаштовуюся як нападник, хочу забивати і приносити очки команді.

— У першому випадку чуття підказало, де опинитися?

— І відчуття, але більш прагнення. По тій тактиці, за якою ми граємо, я дію як нападник, повинен бути в штрафній. Добре, що там Сергій Кравченко пішов, поборовся, там відскок і мені на ногу. Слава Богу, забив.

— Під час другої гольової атаки ви туди й цілили, куди влетів м’яч? Чи то доля занесла його туди?

— Другий гол – то такий фарт був! Швидко, на перших хвилинах другого тайму все відбулося, такий удар вийшов. Я сам був шокований трохи.

— Після цього набагато легше стало грати?

— Так. Впевненість з’явилася,та й захисна лінія нічого не дала створити. Відчули упевненість, пішла гра в задоволення, коли отримуєш кайф від гри, то все виходить.

— Вас на 84-й замінили. Щось трапилося?

— Так, я ще в першому таймі зіштовхнувся з їхнім капітаном, і почала боліти спина. Може ця заміна правильна, вийшли хлопці на підсилення.

— На старті чемпіонату ви так красиво йшли першими, не втрачаючи жодного очка, і програли вдома Арсеналу. Він справді був сильнішим за Геліос?

— Навряд. По грі я такого не скажу. То була гра до першого голу, але більше ми атакували. Там концентрацію втратили, Арсенал вибіг і вирішив момент.

— Зараз каноніри обіграли Десну, значить, не випадково лідирують?

— Ні, не випадково. Я бачив їхню гру з Десною, і по грі я думав, фаворитом буде саме чернігівська команда. Та Арсенал за очками й перемогами закономірно йде на першому місці.

— Потім у вас ніби налагодилося, аж раптом нічия із "Сумами" (1:1), а згодом і домашня поразка від "Кременя". Що то було?

— У матчі із "Кременем" невезіння було. За моментами ми повинні були вже у перші 10 хвилин взагалі вигравати — 3:0.Але нефарт, поперечка і футбольний бог побачив, що хлопці з Кременчука більше хотіли. Там пенальті заслужений і ось такий результат.

А із "Сумами" гарна гра вийшла. Вони налаштувалися, забили відразу. Але в другому таймі ми не реалізували моменти, хоча перемога повинна була бути наша.Та результат є результат, хоча цікава гра була, всі віддавалися.

— Ви проти "Кременя" навіть годину не відіграли. Не змогли налаштуватися на боротьбу з екс-партнерами?

— Не знаю, не можу сказати. Я виходив з подвійною мотивацією, адже колишня команда. Хотів довести насамперед собі,явже в іншому клубі, я тепер за Геліос граю. Але тренерське рішення було замінити. Та все нормально, без образ, тренер так побачив і він бачить краще, ніж я, моя справа грати.

— Артеме, зізнайтеся, перевірка на поліграфі, яку влаштувало керівництво після тієї дивної поразки, завела людей?

— Не те щоб завела, але вона дала нам всім привід. Просто прикро стало, що програли, але ж це футбол, а на нас подумали — корумпована команда. Це був один із факторів, який не сподобався. І ми хотіли довести людям, усім ЗМІ, які думали, що Геліос якась команда. Ми вийшли і довели грою проти Оболоні. А Кремінь команда, яка не просто приїздить, вони перемогли по грі, а не якимись лівими шляхами або течіями.

— Минулого листопада, коли ви також визнавалися Героєм туру (але в Другій лізі), ви озвучили свою футбольну мрію: потрапити із Кременем до Першої ліги. Зараз ви обоє тут, але окремо. Чому?

— Коли зателефонували з "Геліоса", я їхав, не роздумуючи. Знав, що ця команда вже четвертий рік намагається вийти до Вищої ліги, але щось заважає. Я знав кількох гравців тут, і приїздив, можна сказати, в знайому команду.Тож їхав з думками, що в мене вийде потрапити до Прем’єр-ліги.

А щодо "Кременя" не знаю, як там керівництво відреагувало: зрадник я чи ні.Та я віддав всі сили й душу, допоміг вийти у Першу лігу. Але потрібно рости, а в Геліосі — серйозне зростання.

— Як вам Харків, новий колектив?

— Все добре, колектив гарний, місто більше за Кременчук. Не готувався, але все прийде. Зараз налаштовуємося на Миколаїв, вдома суперників не можна відпускати. Після помилок із Кременем і Арсеналом не можна так програвати домашні матчі, треба ламати стереотипи.

— Коли влітку запросили молодого Артема Козлова із Олімпіка, ви про що насамперед подумали?

— Я ніколи не чув, аж тут під час зборів прийшов подвійний тезка. Пацани в команді здивувалися, у нас в команді — два Кравченки, а тепер ще й два Козлових (а ще недавно було двоє Сидоренків, – прим. ПФЛ). Він непоганий захисник, намагається, працює, в нього гарне майбутнє.

— Як до вас звертаються партнери, щоб ви не оберталися обидва?

— У матчах, коли ми по черзі граємо, то так і кажуть. А якщо разом, то буває хлопці приколюються і по-батькові називають.

Бліц

• Я народився в Кременчуці
• Перший тренер — Олександр Андрійович Зозуля.
• У європейських чемпіонатах вболіваю за Реал (Мадрид). Мій улюблений футболіст – Девід Бекхем. В Реалі подобається Іско.
• Мрія – вийти у Прем’єр-лігу з Геліосом, і це нам до снаги. Це головне завдання, іншого немає, якщо будемо так віддаватися, як з Оболонню, то Бог нам віддячить потім.

Прес-служба ПФЛ

Sport Arena - інформаційний партнер ПФЛ України