Голкіпер ФК "Львів" Герич: тільки через шалену працю можна чогось досягти у футболі
Інтерв’ю голкіпера ФК “Львів” Романа Герича клубній прес-службі
Фото: Василь Андруник, fclviv.com.ua
Роман Герич – вихованець Академії футболу ФК "Скала", за який виступав протягом трьох сезонів у чемпіонаті ДЮФЛ України. Після завершення навчання в Академії у 2014 році одразу був запрошений у команду ФК «Скала» U-19, де провів просто блискучий сезон. Після кількох сезонів у першій команді "Скали", він опинився у ФК "Львів".
"Сильними якостями цього воротаря слід вважати надійність, чудовий вибір позиції, відмінну реакцію, уміння вчасно вийти з воріт для допомоги захисникам, а також гру ногами. Психологічно стійкий, упевнений в своїх силах, що позитивно впливає на партнерів по команді", - йдеться у профілі футболіста на офсайті ФК "Скала" .
Перед матчем восьмого туру з "Прикарпаттям" в інтерв'ю прес-службі ФК "Львів" Герич розповів багато цікавого.
– Романе, як ти розпочав займатись футболом? Чому саме позиція воротаря?
– Футболом я почав займатися в шостому класі в ДЮСШ м. Жидачів. Туди мене привів мій старший брат, адже він в цей час теж там перебував. А як воротаря мене виховала Академія футболу “Скала” Стрий, де я і розпочав свої перші кроки у професіональному футболі. Першим моїм тренером був В’ячеслав Левицький, який там працює тренером воротарів. У ФК “Скала” Стрий я провів п'ять років, від Академії до Першої ліги України. Обрав позицію воротаря через те, що мій батько теж був воротарем, тільки йому не вдалося пограти на високому рівні. Я вирішив піти його шляхом та перевершити його.
– Чому вирішив перейти із ФК “Скала” Стрий до ФК “Львів”?
– Потрібно було щось міняти в футбольному плані, рости як футболіст. Поговоривши з тренером, я вирішив змінити команду. Президент “Скали” Микола Кміть не хотів мене відпускати, але все таки мені вдалося з ним домовитися.
– В тебе за плечима є досвід ігор на професіональному рівні, у воротах ти виглядаєш доволі спокійно… Чи все таки всередині є якісь хвилювання?
– Стараюся стримувати всі свої емоції та хвилювання. Якщо воротар буде хвилюватися, то це буде передаватися всій команді. Щодо досвіду, то мені є ще куди рости і хотілось би ще мати досвід ігор в Прем’єр-лізі України.
– Якщо брати в цілому, у пропущеному м’ячі чиєї вини більше – захисту чи воротаря?
– На мою думку, в пропущених голах є вина всієї команди. Якщо команда пропускає, то програють всі гравці, а, якщо забиває – виграють всі.
– Що потрібно, аби стати гарним воротарем?
– Потрібно просто працювати над собою на тренуванні. Тільки через шалену працю на тренуванні можна чогось досягти в футболі та стати гарним воротарем.
Фото: Василь Андруник, fclviv.com.ua
– Твоє ім’я увійшло до складу символічної збірної сьомого туру…
– Те, що я увійшов до складу символічної збірної це не тільки моя заслуга, а й заслуга всієї команди та тренерського складу також.
– Яка із зіграних ігор запам’яталася тобі найбільше, та чим саме?
– Мені найбільше запам’яталася кубкова гра з ФК “Волинь” Луцьк. Після цієї гри емоції просто переповнювали тому, що нам вдалося перемогти не просто сильного суперника, а команду вищу за класом.
– Ти вмієш вчасно вийти із воріт для допомоги та чудово вибрати позицію. Майстерність чи чуття?
– Це вміння. В мене воно появилося, коли я почав працюватити в стрийській “Скалі” з тренером Маликом Василем Івановичем. Саме він змушував мене так грати, з того часу у мене появилося таке вміння.
– Ти одружений? Чи відвідує дружина твої ігри?
– Так я одружений, півроку тому одружився. Дружина мої ігри відвідує, не всі, правда… Ми з нею чекаємо на поповнення в сім’ї, ії самопочуття не завжди дозволяє відвідувати всі мої матчі.
– Твої побажання вболівальникам ФК “Львів”.
– Вболівальникам хочу побажати терпіння, адже ми молода команда, тільки перший сезон граємо в Другій лізі, в нас ще не все виходить. Тому, їхня підтримка нам дуже потрібна!
Прес-служба ПФЛ за матеріалами fclviv.com.ua
