Роман Воронін — Герой четвертого туру у Другій лізі (відео)

 Представляємо інтерв'ю з Героєм четвертого туру Другої ліги - нападником "Нікополя" Романом Вороніним

У трьох турах чемпіонату Другої ліги ФК "Нікополь" двічі зіграв внічию, одного разу програв, не забивши при цьому жодного м’яча. Мовчав і штатний забивала Роман Воронін, на рахунку якого сім голів у минулому чемпіонаті. Та щойно форвард відзначився вперше, його команда відразу ж святкувала перемогу: в останньому турі нікопольці обіграли "Миколаїв-2" — 3:0, Воронін стартував відразу з дубля.

Тож не дивно, що своїм здобутком 20-річний футболіст заслужив від ПФЛ та Sport Arena визнання як Герой четвертого туру.

— Дуже радий визнанню ЗМІ, — сказав Воронін прес-службі ПФЛ. — Приємно потрапляти в поле зору ПФЛ.

— У минулому чемпіонаті у вас в активі сім голів, у трьох турах нинішнього ви всією командою не провели жодного. Що трапилося, приціли за літо збилися?

— Навіть і не знаю, багато нових футболістів, не зовсім зігралися. В обороні на нуль, а забивати не вдавалося. Зараз забили, далі піде.

— Вам удалися два голи-красені. Самому сподобалося?

— Перший був цікавішим і красивішим: утік з центра поля, троє захисників поруч було, та не змогли відібрати м’яч. Коли другий забивав, отримав м’яч на лівому фланзі, змістився в центр. Захисників не було і я влучив у дальній кут. Зізнаюся, схожих м’ячів мало було раніше.
fcnikopol.com.ua

— Чому такий старт – без перемог у трьох матчах? Цей чемпіонат важчий за попередній?

— Новий формат, дві групи. Зіграли ми з тим суперниками, з ким у попередньому сезоні зустрічалися. Тепер побачимо як далі буде з новачками, Дніпро той же. Буде видно, а зараз рівень поки незрозумілий.

— Поки що Нікополь йде в серединці. Там і будете? Чи стоїть більш честолюбна ціль?

— Хотілося б вийти до Першої ліги, але керівництво не ставило таких завдань. Тому хочеться закінчити чемпіонат якомога вище, щоб порадувати своїх вболівальників.

— Між ким, на вашу думку, точитиметься суперечка за два перші місця?

— Дніпро-1 однозначно буде першим або другим. А далі боротьба буде за чотири місця:Дніпро, Нова Каховка гарно виглядає, Мир і ми також поборемося.

— Ви проводите у цій лізі другий сезон. Довго довелося адаптуватися до боротьби із дорослими дядьками?

— Попередній чемпіонат був важчим, не міг забити спочатку, а потім пішли голи і впевненіше відчував себе. Зараз вже комфортно почуваюся. Далі буде все добре, будемо і забивати, і віддавати.

— Зараз вже штовхаєтеся із ветеранами на рівних?

— У Другій лізі головне — нав’язувати боротьбу, вигравати єдиноборство. Різниці у віці немає. Потрібно виглядати краще за інших, щоб боротися за високі місця.

— І все ж, люблять вас за голи?

— Так рідне ж місто, фанати мене підтримують, чутно, коли кричать на трибунах. Є підтримка від фанатів.

— Після чиїх передач найкомфортніше забивати? Є такий партнер?

— У нас у команді є нікопольський Хаві чи Іньєста — це Ілля Шестіпалов, майстер передач.

— Що подобається вам у своєму амплуа? Обігрувати суперника один в один, заробляти пенальті, знущатися над воротарями?

— У мене не було такого, щоб я грав ще десь: завжди діяв на позиції центрального нападаючого. Рідше виконував функції крайнього хава, проте дуже рідко. А так завжди центрфорварда грав. Приємно голи проводити.

— А досвідчений Григорій Варжеленко, найбільш віковий тренер Другої ліги, задоволений вашими діями?

— Він вимогливий тренер, але він після моїх двох голів сказав: «Зараз пішло і дали воно буде». А похвали як такої не було, потрібно все більше і більше, вдосконалюватися. Головне — далі забивати.

— Після семи голів у минулому чемпіонаті влітку вас ніхто не хотів купити?

— Були пропозиції, але в мене контракт ще на рік, я повинен його відпрацювати в Нікополі, а далі буде видно.

— Самому, певне, кортить зіграти в Першій лізі? Чи відразу в УПЛ тягне?

— Хотілося б із Нікополем вийти до Першої ліги і ще на кілька років контракт підписати. Подивимося, як воно буде.

— А починали в рідній Авдіївці?

— Ні, я переїхав із Нікополя до Авдіївки, коли мені було 5 років. Там були дитячі школи, і я там початкову підготовку проходив. Проходили турніри, на одому з них мене помітили тренери донецького Металурга. Спробував себе там,загалом чотири роки провів, в ДЮФЛУ виступали.

Фото: fcnikopol.com.ua

— Рідні залишилися в Авдіївці?

— Так, мама там у мене. Регулярно зідзвонюємося, поки немає можливостей поїхати в гості. Вона намагається приїздити частіше.

— Коли донецький Металург зливався зі Сталлю, вас, молодого, не взяли в Дніпродзержинськ?

— Не склалося там, і вийшло, що залишився без клубу.

— Як потрапили до Нікополя?

— Грав у чемпіонаті Нікопольського району, важкий період був. А потім перевівся, на область грав, і там мене помітили тренери Нікополя,запросили на оглядини. Перша гра була з Енергією в Новій Каховці, я вийшов на заміну, забив два голи, і після цього почали розмовляти про контракт.

— Де мешкаєте? Житло ж залишилося в Авдіївці?

— Мені від батьків дісталася квартира в селі під Нікополем, тут і мешкаю. А в Авдіївці і будинок, і квартира є. Вони мешкають на квартирі, там менше обстрілюють.

Бліц

    Мій перший тренер — Віктор Дмитрович Журавльов. Він покликав мене в Металург, дуже допоміг. Ще й виявився моїм земляком, він теж з Авдіїївки. Дуже допоміг мені.
    У європейських чемпіонатах подобається Реал (Мадрид), із гравців – Кріштіану Роналду.
    Особливих захоплень чи хобі немає, дивлюся футбол по телевізору.

Мрія на найближчий час – вийти з Нікополем до Першої ліги, або й вище.

Прес-служба ПФЛ

Sport Arena - інформацйний партнер ПФЛ України