Новини змагань

Герой третього туру. Молодь. "ФК "Львів" - мій перший дорослий клуб"

10:10, 3 серпня 2017

Півзахисника «Львова» Сергія Кисленка визнали Героєм третього туру серед молоді

Фото: Роман Породко, fclviv.com.ua

Насправді, 19-річний півзахисник заслуговував визнання ще після першого матчу чемпіонату другої ліги із «Буковиною», в якому він видав хет-трик, а галичани перемогли 4:3. Потім був дубль у кубковому поєдинку із «Волинню» (3:1), і знову з технічних причин не вдалося поспілкуватися із молодим голеадором.

Та Кисленко – молодець. У третьому турі чемпіонату Другої ліги під час зустрічі львів’ян із «Поділлям» (4:0) він знову дав привід говорити про себе. Відзначився ще двома голами, був обраний ПФЛ України та проектом Золотий талант України найкращим молодим гравцем туру та нарешті відповів на наші запитання.

- Сергію, після трьох турів ти найкращий снайпер групи А чемпіонату Другої ліги, тобою захоплюються журналісти, тренери інших команд. Любиш, коли хвалять?

- Думаю, кожному подобається, коли цінують твою роботу. Це більше впевненості додає.

- Сам собі зранку кажеш: «Молодець»?

- Якби не команда, я б цього результату не досяг. Це ж не жарти: сім голів за п’ять ігор.

- Це справді серйозно. Звідки така результативність?

- Гольове відчуття нападника (посміхається).

Фото: Роман Породко, fclviv.com.ua

- Якщо в подробицях, який з тих голів найприємніший, найважчий, найбільш неочікуваний?

- Найприємніший, певне, з «Волинню» третій, коли крапку поставив. І проти «Буковини»: четвертий гол забив і три очки команді приніс. А четвертий м’яч у чемпіонаті (у ворота «Поділля») вийшов несподіваним.

- Тобі як більше подобається забивати?

- І головою, і ногою подобається влучати. Вважаю, що в мене виходить грати головою. З цих семи чотири лівою забив, два головою, і один - правою ногою.

- Без чого навіть з найталановитішого гравця не вийде справжнього забивали?

- Гольове чуття потрібно мати. І дуже багато працювати над собою.

- Ти не розмінюєшся – менш як два не забиваєш. Передчуття, що заб’єш, в день матчу з самісінького ранку мучить?

- Нічого такого немає. Я виходжу і граю. Ніяких ритуалів, просто перед матчем треба бога просити, щоб все нормально було.

- А критику як сприймаєш? Декого вона просто вибиває з колії.

- Не знаю, не звертав увагу. Моє завдання - відпрацьовувати на тренуваннях і в матчах.

- Тренер «Львова» Андрій Чіх більше хвалить чи свариться?

- Він нормально, підказує більше.

- В цьому сезоні ти не забивав тільки «Кременю» у Кубку, та «Агробізнесу» в чемпіонаті, при цьому в даному поєдинку «Львів» програв – 0:1. Настільки добрий захист у Волочиська, чи ти просто не виспався?

- Вся команда у них гарна, а у нас 13 людей на виїзд поїхало, просто фізично було тяжко грати.

- Поки що саме «Агробізнес» лідирує у групі А. Він фаворит? А хто ще?

- На мій погляд, і «Скала», і «Агробізнес», і дві «Ниви» - хороші колективи. Взагалі шість перших команд сильних, а інші трохи нижчі за класом.

Слідкую і за матчами групи Б, адже там «Металіст 1925» виступає.

- Його очільник Олександр Призетко до себе не кликав?

- Я навіть на перегляді не був у «Металісті 1925». Вони знали, що я такий є, але нічого не казали. Був цього року в дублі «Олександрії», але не взяли. Там сказали, що я одного рівня з їхніми гравцями…

Так, я вболіваю за «Металіст 1925», новий клуб зібрали. Продивляюся їхні матчі, а також «Дніпра-1».

- Це ж перший твій дорослий турнір, а для «Львова» - дебютний чемпіонат? Як враження?

- Сильніший рівень набагато, аніж в юніорській першості. У першій лізі ще сильніше, аніж у другій, там більше боротьби.

Фото: Роман Породко, fclviv.com.ua

- Переді «Львовом» стоїть конкретне завдання вийти до першої ліги?

- Стоїть потрапити в трійку. А там будемо дивитися. Звісно, хочеться в першу лігу.

- Мало, хто знає, що впевнений у собі найкращий бомбардир другої ліги минулого сезону виступав на юніорському рівні: в чемпіонаті U-19, та ще й у першій його лізі. Щоправда, й там став найвлучнішим гравцем харківської команди УФК-«Олімпік» – 16 голів у 23 матчах. Тобто, зараз може бути просто продовження серії?

- Ну, так виходить (посміхається), будемо працювати й далі. Мені тренер УФК відомий воротар Андрій Дикань казав, що головне працювати. І тоді все буде добре, і результат неодмінно прийде. І Олексій Олексійович Чобан, старший тренер УФК також допомагав і казав, що потрібно багато працювати, а все інше додасться.

- Чемпіонат U-19 у першій лізі проводився вперше. Сподобалося?

- Авжеж, ми добре зіграли в груповому турнірі, потрапили до «фіналу чотирьох». Їздили на двоповерховому автобусі. А там посіли третє місце, хоча взагалі розраховували перемогти. Але в матчі з «Черкаським Дніпром» червону на перших хвилинах отримали, програли, і посіли третє. Все це, звичайно, запам’яталося.

- До речі у закарпатській Поляні, де відбувався фінальний раунд, УФК-«Олімпік» здорово напаскудив «Львову» U-19. Програючи 0:4, ви забили тричі (і двічі ти), страшно зіпсували статистику, і «леви», не програвши жодного матчу, залишилися другими. Навіщо допомагали «Черкаському Дніпру», який набрав стільки ж очок, що й «Львів»?

- Так, у першому таймі було 0:3, на 50-й хвилині - 0:4. І потім ми три забили. Так, «Львову» зіпсували різницю, але ж собі покращили й посіли третє місце.

- Львів’яни не образилися, а запросили тебе до себе. Настільки сподобалися твої голи?

- Гадаю, гольове чуття у мене гарне, і саме цим сподобався. Я в потрібний час в потрібному місці знаходжуся.

- Тоді після «фіналу чотирьох» Олексій Чобан казав мені, що «його гравці вже готові грати на високому рівні». Ти так само думав?

- Хотілося спробувати, відчував, що можу грати. Коли надійшла пропозиція, я порадився з дядьком, він займається моїми справами, розмовляв із Андрієм Чіхом, вони нормально домовилися. У мене на рік контракт. Олексій Чобан без проблем відпустив з Харкова, побажав успіху.

- До речі, за підсумками фінального турніру чемпіонату U-19 ти потрапив до символічної збірної в амплуа – «півзахисник». Це твоя звична позиція?

- Я з дитинства «під нападником» граю. Так, починав у «Геліосі», звідти перейшов до УФК-«Олімпік» і там також грав. А щодо збірної, то на турнірі два «Львову» забив і Черкасам, виходить, три гри - три голи. Нормально.

Фото: Роман Породко, fclviv.com.ua

- Зачекай з Харковом, ти ж не звідти родом?

- Так, народився і виріс у селі Таранівка, це в Харківській області. Звичайне село, сім тисяч населення. Але там секція футбольна була, тренер Микола Пільгуй. Я з ним тренувався, а потім вже пішов у Харків.

Батьки й досі в Таранівці, мама акушером працює, тато веде торговельний бізнес займається.

- Харківська ДЮСШ-9 – твоя перша команда?

- Так, але вона була слабка. Я там почав, зіграв один матч, забив гол і пішов.

- Потім кудись зник і у 2016-ому з’явився вже в Академії «Геліоса», грав у чемпіонаті Харківської області (сім матчів, шість голів).

- Так вийшло, що півроку я взагалі сам тренувався, на стадіоні відпрацьовував удари, вправи різні робив. Потрібно було щось серйозніше і пішов у «Геліос», там на Кубок Харкова у міні-футбол грав. А згодом до УФК-«Олімпік» потрапив.

- До величезного Харкова швидко призвичаївся після Таранівки?

- Нормально, Харків вже добре знаю. Сподобався парк Горького, там часто бував.

- Переходячи до «Львова» знав хоч кілька фраз українською?

- Можу трохи, але розмовляю на суржику. Якщо якісь жарти чи специфічні слова, то спочатку не розумів. А потім звик уже.

- У Львові спочатку мешкав в готелі. А зараз?

- Нам знімають будинок на трьох. Я мешкаю з Тарасом Коблюком і Анатолієм Кучинським. По місту пересуваємося здебільшого на таксі, але трапляється, що й на маршрутках їздимо.

Ні, улюбленої кав’ярні поки немає - ще не розгулювалися. А в їжі я не гурман, макарони з кіскою люблю, м’ясо.