Каплун: "Гірник-Спорт" постійно розвивається

Президент "гірників" Петро Каплун вважає, що вітчизняні футбольні клуби повинні не виживати, а розвиватися

Президент футбольного клубу "Гірник-Спорт" Петро Каплун у програмі "Спортивна Україна" поділився думкою з її ведучим Валентином Щербачовим про проблеми розвитку українського футболу, розкрив ситуацію в ФК "Гірник-Спорт" і запропонував свої рішення для подальшого розвитку вітчизняного футболу.

­- Я б не сказав, що 2016-й рік був складним для нашого клубу, були й гірші часи, але ми і тоді виходили зі скрутного становища, - зізнався Петро Каплун. - Якщо ми хочемо працювати, то завжди можна знайти вихід. Період 1996-1998 років був набагато важчим, ніш минулий 2016 рік. Була така ж криза, але було поставлено планку і люди прагнули покращити ситуацію з розвитком клубів України.

А зараз рівень наших команд чомусь знижується. І часто, це відбувається штучно. Наприклад, багатьом клубам пробачають якісь проблеми при атестації. Немає підігріву у клубу Прем'єр-ліги - нічого, можна пробачити. Такі рішення пояснюють складними часами. Але ж раніше жодних поступок не робилося. Якщо не відповідаєш, то будь ласкавий, зроби все, як слід, і проходьте атестацію повторно, а до цього побудьте в аматорах. А зараз багато що пробачається, а деякі пункти при атестації клубів взагалі зникли. Раніше всі прагнули кращого, у керівників клубів був якийсь ентузіазм. Хоча зараз це звучить досить дивно. У президентів була мета - побудувати клуб, створити його інфраструктуру, а зараз нічого цього немає.  Багато клубів - це сама назва, вони існують без будь-якої інфраструктури чи стратегії розвитку. У нас є Друга, Перша ліги і Прем'єр-ліга. Раніше між командами Першої і Другої ліги була прірва у плані гри, а зараз у зв'язку з падінням рівня всього українського футболу, ситуація кардинально змінилася. Команди, які справді можна було назвати видатними, проходили цей непростий шлях із Другої в Першу лігу, а потім у клас найсильніших. 

- Останні роки ФК "Гірник-Спорт" ставить перед собою високі завдання. Сьогодення не заважає Вашому максималізму?

- Мене завжди ображало, коли керівники інших клубів робили заяви, що їхні команди виживають. Потрібно завжди розвиватися. Принаймні, в "Гірнику-Спорт", постійно триває розвиток. Якщо клуб виживає, то він вже не відповідає тому рівню, який демонструє та чи інша ліга. Взагалі, дієслово "виживати" - не надто пасує футбольному клубу. Потрібно завжди розвиватися.

- Можливо, останнім часом "Гірник-Спорт" поставив зависоку планку?

- Можливо. Раніше у нас інфраструктура випереджала наші ігрові можливості. Зараз ситуація змінилась з точністю до навпаки: наші ігрові можливості трохи випередили інфраструктуру.  Напевно, ми дещо пригальмуємо і постараємося, як кажуть, наростити м'язи. Зараз за довгі роки керівництво міста іде нам назустріч. Зараз нашому клубу 22 роки і у нас в такому невеликому місті займаються 200 дітей. За всі попередні роки міська влада нам не придбала жодного м'яча. Я радий, що зараз ситуація стосовно цього змінюється на краще.

- Чи можна стверджувати, що ФК "Гірнк-Спорт" виконує усі норми закону в розвитку клубу і виконує всі вимоги Першої ліги?

- У нас від початку з'явився дитячо-юнацький футбольний клуб - це наша школа. Як би складно не було, у нас завжди працювали секції. Хоча спорткомітет спочатку відмовився нам допомагати в 1996 році. Наша дитяча футбольна школа існує протягом двадцяти років. Увесь цей час ми її фінансуємо. Наші команди U-15 та U-17 грають у Першій лізі ДЮФЛУ. І це враховуючи те, що залучити дітей до футбольних секцій досить непросто. У нашому 50-тисячному місті у дітей багато альтернатив: немало інших спортивних секцій, працюють танцювальні гуртки в палаці культури і творчості. Раніше у нас був відбір, протягом якого діти виконували певні вправи і їх відбирали для футбольної секції. А зараз триває просто набір. У нашому місті близько 1200 дітей займаються спортом і це враховуючи розвиток художньої самодіяльності, яка знаходиться на гарному рівні. Але нічого, стараємося потроху.

- Виходить, що ваша футбольна школа витримує конкуренцію з рештою секцій, якщо з 1200 дітей - 200 грають у футбол? До того, як ви знайшли спільну мову з міською владою, постійно покладались тільки на себе?

- Старались це робити завжди, навіть не зважаючи на те, що міська влада нам не допомагала. Їхня позиція була завжди незрозумілою, коли ще до реконструкції ми говорили, що у нас поганий стадіон, завжди від влади була одна й та сама відповідь: стадіон нам не належить. Але й нам, тобто клубу, він теж не  належить. Він в оренді. Завдяки величезній допомозі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату ми його реконструювали. Зробили прекрасний стадіон для міста. Комбінат - наш партнер. Я не люблю слова "спонсор". Якщо влада вважає себе патріотами свого міста, то вони повинні брати участь в усіх процесах, які йдуть на користь рідного міста.

- Чи буває так, що коли говорять про інфраструктуру клубу, прагнуть до європейських стандартів...

- Нам багато розповідають про європейські цінності. Ми постійно прагнемо в Європу. А де наші українські цінності та традиції? Чому ми забуваємо про них? Але в Європі теж є стадіони, де взагалі немає пластикових сидінь, є стоячі місця. Але УЄФА там дозволяє грати, а нам завжди ставлять умову - ви повинні відповідати європейським стандартам. Це, звісно, добре. Але не за тієї умови, щоб ми випереджали всю планету.

Анастасія Гудзь, pfl.ua

За матеріалами gornyak-sport.net