Іващенко: у Краматорську все спокійно

Новоспечений нападник «Авангарда» Олександр Іващенко відкрив завісу таємниці навколо переїзду до Краматорська

Фото: fc-avangard.com.ua

- Олександре, перше питання, у таких випадках доволі традиційне: як пройшов твій процес адаптації у команді?

- Знаєте, він пройшов абсолютно непомітно. Та мені годі звикати - вік і досвід відіграють свою роль. Я швидко адаптувався. Однак на мою думку, основна заслуга у цьому належить команді, а саме атмосфері в колективі: вона дуже доброзичлива. Якщо ж говорити безпосередньо про тренувальний процес, то про вимоги, які зараз ставить перед нами головний тренер я знаю з власного досвіду, оскільки раніше вже працював з Олександром Олександровичем. Тому нічого нового для себе я не відкрив і внутрішньо був готовий до того, що попереду дуже серйозні навантаження. З іншого боку, його також можна зрозуміти: на нього покладено відповідальність за результат. Додам, що як показують результати, за такого навантаження досягати в чемпіонаті дуже хороших показників - цілком реально.

- Олександре, розкажи широкому колу футбольної громадськості Краматорська, де ти раніше працював з Олександром Олександровичем?

- У криворізькому "Кривбасі". Крім того, це була нова сходинка мого розвитку як футболіста. Він дуже хотів, аби я грав у його команді і заради цього викупив мій контракт у київської "Оболоні". Таким чином, саме він дав мені дорогу в Прем'єр-лігу, за що я йому дуже вдячний.

- Як виник варіант з"Авангардом"?

- Чесно кажучи, я був приємно здивований осіннім дзвінком від Олександра Олександровича: останнім часом я нічого про нього не чув і навіть не знав, де він знаходиться. Однак, коли він попросив мене допомогти йому та команді досягти певних результатів, я погодився не вагаючись. Інша справа, що тоді мене так і не змогли заявити. Тому ми вирішили відкласти це питання до зими. Я пообіцяв, що якщо не надійде умовна "суперпропозиція", то вже зараз даю свою згоду на майбутній перехід до "Авангарду".

Коли ж прийшов час, я обговорив переїзд до Краматорська з родиною. Так, у мене були й інші пропозиції, але я, знаючи Олександра Олександровича - те, що він людина слова і завжди досягає поставленої мети - вирішив зробити вибір на користь "Авангарду".

Фото: fc-avangard.com.ua

- Останнім твоїм клубом у Прем'єр-лізі був...

- …"Кривбас". Але потім клуб збанкрутував. Тоді в мене був доволі непростий період, оскільки мої "менеджери" не змогли нормально домовитися з командами однакового рівня з Кривим Рогом. Так в моєму житті з'явилася "Оболонь", з якою ми починали разом підійматися кар'єрними сходами. Згодом була "Олександрія", яка виходила до Прем'єр-ліги, але я отримав травму і вибув на півроку. Зі мною не було укладено домовленостей. Після відновлення була чернігівська "Десна", після цього було неабияке бажання поїхати закордон. Однак, я залишився, оскільки київська "Оболонь" попросила мене знову грати за них. Після закінчення контракту вийшла трохи дивна ситуація, коли мій перехід до іншого клубу зірвався в останній день до закриття трансферного вікна, а тут надійшла пропозиція від мого товариша Богдана Шершуна підтримувати свою форму, граючи за любительський клуб. Я погодився, але я зовсім не знав, що міг вільно грати за них тільки до певного моменту. Раніше такого не було, і я продовжував і далі виступати за них. Коли ж постало питання про перехід до "Авангарду", виявилось, що згідно з новими правилами, я не можу цього зробити, адже мій перший перехід вже відбувся. Так мені довелося чекати на зиму.

- Якими були твої перші враження, коли Олександр Олександрович промовив "Краматорськ". Як відомо, раніше твої шляхи ніколи не перетиналися з цим містом?

- Так, все правильно, не перетиналися. Я був трохи здивований, оскільки у Києві якщо і згадувалося це місто, то тільки в аспекті воєнних дій. Говорили, що там навіть зараз ледь не війна продовжується. Насправді ж вийшло, що ЗМІ черговий раз дещо перебільшили розмах проблеми: Краматорськ живе звичним життям. Звісно, мій приїзд до "Авангарду" - це цілком заслуга Олександра Олександровича, котрий запевнив мене, що в Краматорську все спокійно. Звісно, моя родина дещо хвилювалася, але я довіряв і довіряю Олександру Олександровичу: він, як я вже зазначав, людина Слова. Тому я дав свою згоду на перехід. Я вдячний йому, де б я не був, я завжди пам'ятаю, що саме він дав мені путівку у великий футбол.

До того ж, я знаю амбіції Олександра Олександровича. Я знаю, що він може вивести клуб на більш якісний рівень розвитку. Яскравий приклад - донецький "Металург", криворізький "Кривбас". Тому, коли я приймав рішення про переїзд до Краматорська, я розумів, що просто так Олександр Олександрович не прийшов би до клубу. І ніколи не миритиметься з тим, щоб його команда займала нижчі місця турнірної таблиці. Він завжди ставить максимальні завдання.

Прес-служба ФК "Авангард"