Кміть: бачимо перспективу в Академії "Скали"

Президент ФК «Скала» Микола Кміть розповів про клубні події останніх днів

Справжнім шоком для футбольної України стала новина про те, що основний склад стриян змушений шукати нове місце роботи, адже "Скала" має проблеми, які можуть поставити під загрозу подальше існування клубу. Попри це президент клубу Микола Кміть у інтерв'ю заспокоїв прихиьників клубу і розповів про останні події у клубі. 

"Вирішення наших бюджетних проблем знайшли у скороченні зарплат, - розповів Микола Іванович. - Запросили наших молодих футболістів, які готові грати за менші кошти. Раніше у нас вони були вищі – середньолігові зарплати. Так як виплачувалися вони вчасно, то ми мали й певні переваги в цьому плані. Ми мали серйозну розмову з футболістами. Вважаю, що вчинили стосовно них чесно, в усякому разі, я дивився в їх очі з чистим серцем. Вони у нас грали, всі мали контракти. Якщо їм пропонували більш високі зарплати, ми їх відпускали. Адже розуміли, що в 22-23 роки футболіст хоче прогресувати й надалі. На сьогодні Скала взяла паузу: робить акцент на вихованні молодих футболістів із подальшою можливістю розвиватися у професіональному футболі – в Другій чи Першій лізі.

"Так,  "Скала" зразка 2016 року довго виплекувалася. Дійсно, це була гарна команда. Упродовж сезону вона рівно зіграла з усіма. Жодного провалу не було, хоча "Скала" за віком виконавців була наймолодшою в першій лізі. Коли ми довозили гравцям шукати собі нові клуби для працевлаштування, то практично кожен із них знайшов собі гарні умови. Один – у Прем’єр-лізі (Валерій Бондаренко підписав угоду з Олександрією), тому ж Скакуну пропонували перейти в УПЛ, але він вирішив залишитися у рідному Києві й пристав на запрошення з Оболоні-Бровар. Хай, із цим клубом у нас дружні стосунки, та й гравців, повторюся, ми не змушуємо до того, що їм не миле".

"Базою цієї команди стала U-19, її тренером був Роман Михайлович Гнатів – звідти беремо близько 90% футболістів для продовженя участі у весняній частині змагань. Тому він і тренуватиме команду в Першій лізі і вже створює нову команду. Для нього це новий виклик. Я мав розмову з керівництвом "Карпат", і всі високо оцінюють його професіональний рівень. Це не просто експеримент. Ось і Василь Малик зробив стрімку кар’єру з любителів до команди першої ліги. Було тяжко, але він справився і з емоціями, і йому було достатньо знань для цієї роботи. Я вважаю, що Василь Іванович створив дуже хорошу команду. І місце в турнірній таблиці явно не за грою. І я був категорично не згоден із пресою, яка писала, що ця команда не для нього. Гнатів довів, що він кваліфікований тренер, його досягнення в "Карпатах" про все говорять. Подивимося як його досвід перенесеться на новий рівень. І я чомусь переконаний що все буде добре".

"Залишився капітан команди Юра Антонів, у якого були пропозиції, але він на них не пристав. Герич на перегляді – здається, в "Олександрії". У нас велика лавка воротарів, тому ми даємо можливість всім проявити себе в інших клубах. Погодьтеся, маючи гравця юнацької збірної України Білика можна розраховувати на достойну зміну. Максимович зібрався за кордон, повернувся Стасюк. Чекаємо повернення гравця з Африки Барнора, який у "Вересі" на перегляді зараз, але у нього діючий контракт зі "Скалою". Подоляк на перегляді, кудись поїхав терміново. Знаю, що він підійшов "Нафтовику-Укрнафті", але там на його позиції велика конкуренція. Я розмовляв напередодні з наставником охтирчан Володимиром Книшом, і він висловив жаль, що Подоляк не залишився. Так склалося, що в Охтирці багато гравців на його позицію, а Подоляку треба грати в основі.

Хто ще в нашому розпорядженні? Назар Кміть, мій син. Баранов і Заїченко, які мають досвід ігри в Першій лізі, лишаються. Вони хоч і мають лише 20 років, але ми їх вважаємо досвідченими. Повернувся наш правий захисник Білоус.

Пришнівський? Поїхав на батьківщину. Гадаю, Володя затримався в Скалі зайвий рік. Можливо треба було змінити атмосферу. Він – абсолютний улюбленець нашої публіки. Можливо, для особистісного розвитку йому треба було змінити клуб раніше. Його точно не буде в "Скалі", це його рішення".

"Ми не боїмося вилетіти з першої ліги. Нам все рівно, ми гратимемо в футбол, я спілкувався з хлопцями. Не факт, що проти нас тепер буде легше. Молодь замотивована. Сподіваємося, що прихід футбольного прокурора з Італії щось змінить, додасть справедливості. Нам немає зараз сенсу ставити задачі, адже вони футбольним шляхом не вирішуються. Задача – перечекати, доки щось зміниться в українській державі й українському футболі. Коли прийдуть зміни – ми знову вв’яжемося в цю боротьбу".

"Ми пробуємо щось зробити при тому, що дійсно маємо дефіцит бюджету, про який ми сказали. Звернулися через це до вболівальників, підприємців Стрийщини, 17 лютого сесія міської ради, де я збираюся виступити. Але я не бачу, на жаль, якогось бажання створити народну команду. Поки цього нікому в Україні не вдалося. Не знаю, в чому фундаментальні причини цього. Можливо у невисокому доході населення, чи клуби недостатньо працюють, щоб якось запалити вболівальників цією ідеєю.

Ми поставили ціну квитків 10 гривень, гадаємо, що вона не така вже й висока. За відвідуваністю ми десь у верхній половині рейтингу. У нас претензії щодо цього – а ми ще й не пасемо задніх на фоні всієї ліги. Ми наче ще й показуємо непогані результати за відвідуваністю, однак поки нічого позитивного не відбувається з цим. Окрім "Вереса", де дійсно люди ходять на стадіон, але цей феномен поки не пояснений. Можливо, завдяки приходу досвідченого Дедишина, може, просто рівняни скучили за футболом, а може президент щось  вигадав неймовірне. А, можливо, й усі три речі склалися докупи".

"Але ми пам’ятаємо подібний ажіотаж в Сумах, Миколаєві. І ажіотаж пройшов досить швидко. Напевно, його потрібно підтримувати постійно. Можемо згадати хіба Севастополь з його однойменним клубом. Ми бачили глядацький бум довгий період. Було це тільки в часи успіхів? Не знаю, але це був тривалий період, коли вболівальники ходили яскраво і чисельно. У нас є коливання. Від 300 до 1500 тисячі глядачів ходять протягом усього чемпіонату. Можливо, маємо зробити освітлення на стадіоні, проводити матчі після роботи. Думаю, кілька сотень додалося б однозначно. Ми б могли у місті Стрий з населенням 60 000 (а в районі – 150 000) навіть вийти на кількість уболівальників приблизно 5000".

"Я пам'ятаю як до нас приїжджало київське "Динамо". У мене з цим поєдинком пов’язані особливі відчуття. Я вже був у Стрию на той час. Хоч на самому матчі побувати не вдалося, я бачив як усі з’їжджалися з цілого району на стадіон. На тій грі побувало 10 тисяч уболівальників. Показали як у нас уміють вболівати і у день святкування 100-річчя "Скали". Тоді до нас приїхали ветерани "Динамо", за що їм окрема подяка, і також був повний стадіон. Коли Мирон Маркевич проводив у нас літні збори з "Металістом" чи "Дніпром", також був повний стадіон. Але я чомусь вважаю, що відданість варто міряти не лише за такими матчами, а й за буденними зустрічами проти суперників без гучних імен.

При цьому маємо розуміти, що подібні заохочення вболівальників не впливають на загальну відвідуваність матчів. Парадоксально, але у нас краще підтримують команду, коли вона внизу турнірної таблиці. Гадаю, що при вильоті, умовно, з Прем’єр-ліги в першу команда матиме повний стадіон. Глядачі хотітимуть підтримати команду фінансово, купуючи квиток, щоб вона повернулася на звичні для вболівальників позиції.

Але для цього треба, щоб питання місця команди в табелі про ранги вирішувалося на стадіоні, а не в кулуарах. Єдине, що не дозволяє зробити обмежений бюджет – купувати гравців високого ґатунку. Коли футболісти демонструють майстерність, вболівальники за це підписуються і ходять на ігри.

Але вони зараз ходять в будь-якому випадку, хоч команда виграє, хоч навпаки. Для нас це і є взірець уболівання. Такого поки ніхто не має. Не можу сказати, що в клубах добре працюють маркетологи над цим питання, але точно це потрібно лізі.

Ми про це говоримо на засіданнях Ліги, нам демонструють графіки з відвідуваністю – це все добре і правильно, раніше взагалі навіть такого не робилося, а нині є переймання досвіду, аналіз, це перші кроки в правильному напрямі. Гадаю, що можна переймати найкраще. Як-то досвід "Вереса", який дечому навчився у цьому напрямкові. Колись щось намагався "Геліос", але особливих успіхів у цьому не досяг. Місто Харків друге за чисельністю в країні, але на трибунах «Сонячного» 300 чоловік. Як це можна пояснити?"

"Ми відкриті до пошуку партнерів, акціонерів, готові роздати акції вболівальникам. Але на сьогоднішній день, окрім співчуття, нічого не чуємо. Є сигнали з-за кордону і їх доволі багато. І якщо рік-півтора тому такого не було, то пару контактів з приїздами європейських футбольних людей нині вже відбуваються. Ми також звернулися до чотирьох провідних китайських клубів із пропозицією партнерства, але поки на запити ніхто не зреагував. Можливо, це на добре".

"Так, нам вдалося запросити на роботу до клубної Академії запросили заслуженого тренера України Олександра Єжакова. Я Сан Санича запитав, чи прийшов би він до нас працювати чотири роки тому і почув заперечення. Він приїхав, побачив команду, базу, умови для роботи, йому стало цікаво і тільки після цього дав згоду на роботу у клубі. Переконаний, що потрібен був пройти певний період часу, щоб у нас погодилися працювати дитячі тренери з ім’ям.

Я був приємно здивований, що у нас в Академії працює Олег Лутков... У нас є певні правила. Тренери спочатку проходять таке собі випробування Академією. Це потрібно для того аби відчути дух нашого клубу, дізнатися вимоги. Коли тренер це проходить, якщо хоче, то й росте професіонально. Той же Єжаков відмовився працювати з дорослими. Днями я мав розмову з Лутковим, було помітно, що він вмотивований, настрій на підйомі. Він зараз у нас окрім U-17 відповідатиме і за U-19 у тому числі".

"За моїми відчуттями, наступного сезону в нас буде дуже потужна команда 19-річних. У нас є свої правила: якщо до нас приходить тренер ззовні, він спершу повинен оббитися в академії. Якщо хоче й переймає наш дух, може відбутися у нас і в першій команді. Ми розуміємо, що коли в нас все стабілізується, маємо зробити в Скалі ще одну команду. У першій і другій лігах по команді, а в U-19 має обкатуватися молодь".

Свого часуя говорив Василю Малику, що він може взяти будь-кого з досвідчених футболістів. Він шукав. У нас був Максимович, йому було 25 років і він у нас став відразу ж найстаршим. Але я казав: можеш брати досвідченого гравця, але береш на себе відповідальність за нього. Вважаю, що це точно не моє завдання.

І повірте, що в Скалі ніколи не було заборони взяти когось супердосвідченого. Просто не факт, що і нам, і йому це буде цікаво – такий гравець зацікавлений у грі на всіх фронтах, у постійному зароблянні преміальних. А ми, навпаки, готуємо хлопців, які б любили й цінували не побут, а футбол. Вони повинні розкриватися у нас, іти на підвищення і вже там думати про блага матеріальні. До того ж, за ці роки Скала виховала власних лідерів. У нас є свій зірковий вихованець – Антонів. Йому хоч 23 роки, але він уже пограв стільки сезонів на професіональному рівні, що багато хто й за кар’єру стільки не награє. Так, він не грав у Прем’єр-лізі, але ж пройшов школу в Шахтарі. Поки суто за віком він не може виконувати роль «дядька» на полі. Але за духом, за настроєм він уже – лідер колективу".

"Всі інвестори клубу залишаються. Але внески вже не роблять. Поки один Кміть залишився зі спонсорів. Академії з року в рік допомагає Моршинський завод мінеральної води. Є небайдужі стрияни, які допомагають. Десь хлібом нас забезпечують, десь іншими речами. Я пробував залишити цю команду, щоб вона дограла цей ігровий цикл. Але боюсь, що для футболістів це було б непросте випробування ціною і контрактами. Для них моральне випробування могло завершитися тим, що вони посипалися б. Було б і для них боляче, і зрозуміло, для мене.

Тому будемо пробувати новий, оновлений склад. У нас по-людськи ставляться до гравців і тренерів. Кожному з них ми готові подати руку й потиснути її. Цінуємо футболістів не лише за ігрові, а й за людські якості. Тому віримо, що наш напрям правильний".

Прес-служба ПФЛ

SportArena - інформаційний партнер ПФЛ України