Герой 16-го туру. Друга ліга. Максим Яськов
Інтерв'ю з Героєм 16-го туру нападником "Ниви-В" Максимом Яськовим
Поява талановитої молоді на футбольному горизонті - це завжди подія. В середині чемпіонату Другої ліги з'явилась надія, що одним обдарованим футболістом стало більше. Мова про 18-річного форварда Максима Яськова, який, отримавши шанс в результаті змін на тренерському містку, віддячив своєму тренеру чудовою грою. У матчі 16-го туру Яськов яскраво вступив у гру, і лише в третьому своєму матчі в основі віддав гольову, заробив пенальті, визначивши результат гри з "Тепловиком" 2:0. Молодий форвард, який лише вересні дебютував серед профі, міг забивати і самостійно, але трохи не пощастило.
Нестандартна і не за роками зріла гра наполегливого півзахисника не могла залишитись поза увагою ПФЛ та інформаційного партнера Sport Arena визнали Максима Яськова Героєм 16-го туру Другої ліги.
- Приємно, коли в такому віці стаєш гравцем туру, - підкреслив прес-службі ПФЛ Максим. - Але зупинятися на досягнутому неможна, потрібно рухатися далі, адже кар'єра тільки починає розвиватися. Але визнання ЗМІ стане для мене стимулом, зараз розглядаю перемогу в номінації у якості певного авансу.
- Ви провели яскравий матч проти команди, яка напередодні була сусідом у турнірній таблиці. Суперник нічим не здивував?
- Погоджуся, "Тепловику" не вдалося піднести нам сюрприз. В цілому, вважаю команди Другої ліги приблизно однакового рівня, коли кожен може виграти у іншого. Можна програти передостанньому "Арсеналу-Київщині", або обіграти "Інгулець-2", який знаходиться вище в таблиці.
- В цьому матчі ви вперше відіграли 90 хвилин на професіональному рівні за "Ниву". Дуже переживали, коли на тренуваннях Вас награвали в основі?
- Мене тренер попереджав заздалегідь, що я отримаю шанс в цьому матчі. Особливого хвилювання не було, адже це не перший мій вихід в основі. Незначне тремтіння було, але зі стартовим свистком все зникло. Перед матчем з "Інгульцем", коли я вперше потрапив до стартового складу, хвилювався більше.
- Напевно, відмінною грою проти "Тепловика" віддячили тренера за довіру?
- Коли відчуваєш, що тренер тобі довіряє, в грі виходить набагато більше. Дякую Юрію Леонідовичу, що в матчі проти такого суперника і в такому важливому матчі повірив в мене. Буду намагатися і далі демонструвати найкращі якості.
- Дискваліфікація Поліщука якось відобразилася на Вашому місці у складі?
- У матчі з "Інгульцем" і "Арсеналом-Київщиною" Володя теж грав у складі. Тому, мабуть, це не позначилося.
- Розраховуєте вийти в наступному матчі проти "Реала-Фарми" з перших хвилин?
- Не хотілося б загадувати, все залежить від тренера. Після матчу він мені сказав, що важливо не опускатися нижче піднятої планки, потрібно лише рости. А далі побачимо.
- У випадку з першим голом Ви зряче віддавали передачу на Бобовича?
- Міг сам пройти далі і спробувати пробити. Але бачив, що партнер перебуває в кращій позиції і я віддав пас йому. Добре, що все вийшло якнайкраще.
- У випадку з пенальті, який Ви заробили, чому не взялися пробити самостійно?
- Коли отримав передачу, одразу подумав, що потрібно використати оманливі фінти на підході до штрафного і це спрацювало. Отримав удар в стегно від суперника і певен, що заробив пенальті справедливо. Коли піднімався з газону, була думка, щоб спробувати реалізувати 1-метровий самому. Тим паче перед Кубком ми відпрацьовували такі удари і я в цьому компоненті гри виглядав впевнено. Але побачив, що капітан одразу взяв м'яч, тому не хотілось збивати на його, ні себе.
- Партнери по команді роблять поступки через Ваш вік, підтримують? Присутня дідівщина в команді?
- У кожній команді молодим доводиться виконувати певні функції, зокрема, підкачати чи принести сітку з м'ячами на тренування. В цьому немає нічого такого. Зрозуміло, що жартують над молодими футболістами, але це нормальний процес.
- Після цієї гри отримали багато смс із привітаннями?
- Привітали всі, у тому числі й віце-президент, лікар команди, партнери. Всі зійшлися в думці, що проти "Тепловика" я провів свій найкращий матч в кар'єрі.
- Це так?
- На професіональному рівні звичайно. В аматорах пригадується гра на виїзді проти хмельницького "Поділля", яку ми зіграли внічию 1:1. Тоді на мені в першому таймі гравець суперника заробив червону, в другому таймі я зрівняв рахунок, а під завершення і взагалі залишив поле за другу жовту. Був веселий матч.
- Ви починали футбольну кар'єру у Харкові, за 600 кілометрів від батьківщини. Як так вийшло?
- Я народився у Вінниці, займаюся футболом впродовж всього свідомого життя, з раннього дитинства. Спочатку мене помітили скаути донецького "Олімпіка", які замінили мене старшими хлопцями. Але потім, зі зміною тренера, я опинився в донецькому "Металурзі". Сказали, що я їм потрібен, але потім, за три дні до старту Чемпіонату України, коли я поїхав додому збирати речі, виявилось, що є проблеми з житлом. Довелося терміново шукати команду, запропонували "Севастополь", але я обрав Харків.
Так я відіграв рік і отримав травму меніска, довелося пропустити півроку. Після лікування було складно морально повертатися до Харкова, де хлопці були на ходу після тренувального процесу протягом цих півроку. Півтора роки дограв всеукраїнські змагання в команді, де й починав, - ДЮСШ ім. Блохіна та Бєланова. Після цього отримав запрошення до "Ниви-В". З цією командою я пройшов усі сходинки: від чемпіонату міста до Другої ліги ПФЛ.
- Яка Ваша улюблена позиція на полі?
- Років десять грав на позиції центрального форварда. Останнім часом виступаю на позиції крайнього захисника, до того ж зліва і справа. У сучасному футболі, за великим рахунком, гравець групи атаки повинен вміти грати на будь-якій позиції. Добре, що тренери мене використовують на різних з них. Це тільки йде мені на користь.
Бліц
Я народився у місті Вінниця
Закінчив "ДЮСШ імені Блохіна та Бєланова"
Моїм першим тренером був Бобровський Андрій Андрійович
У європейських чемпіонатах вболіваю за "Барселону"
Стежу за кар'єрою гравця Ліонеля Мессі
Моя футбольна мрія - вийти в Першу лігу разом з "Нивою-В"
Прес-служба ПФЛ
Sport Arena - інформаційний партнёр ПФЛ
