Як «каноніри» з «партизанами» у футбол грали

Футболісти ФК «Арсенал-Київщина» відвідали зенітно-ракетний полк і зіграли товариську зустріч із зенітчиками

Поки на Сході нашої країни триває збройне протистояння між сепаратистами, яких женуть на бійню російські військові, та українськими силовиками, у гарнізонах України проходять підготовку мобілізовані громадяни України. Український народ намагається швидкими темпами відродити боєздатність своїх Збройних сил не жаліючи фінансових та матеріальних ресурсів. А що робити з душами солдат, які опинилися в казармах і щохвилини очікують відправки у «гарячі точки»? Тим ціннішою виявилася ініціатива редактора білоцерківського тижневика «Майдан-Брок» Костянтина Климчука 

і прес-секретаря футбольного клубу «Арсенал-Київщина» Андрія Варакіна організувати товариську зустріч між «партизанами» та футболістами-професіоналами.

Не щастя, така нагода випала на травневі свята, адже кілька команд, які брали участь у змаганнях Другої ліги, знялися з турніру через фінансові проблеми і «каноніри» отримали «вікно» у черговому турі. Тож директор клубу Олександр Синьоокий дав наказ рушати в армію.

Команда прибула до воріт КПП у повному складі. Відчувалося, що для гравців поїздка є цікавою, адже жоден з них, як кажуть, «берці» не нюхав». Хлопці у своїй яскравій спортивній формі виглядали досить химерно на тлі казарм та камуфляжних одностроїв білоцерківських «партизанів». 

Спортивний директор клубу, екс-головний тренер жіночої збірної України з футболу Микола Литвин пригадав, що йому довелося «тягнути» строкову службу в армії СРСР з її чоботами, онучами, нарядами на кухні та іншими «радощами» солдатського буття.

Варто зазначити, що військові ретельно підготувалися до спортивного двобою і не лише підстригли траву на стадіоні частини, але й нанесли розмітку. Правда було трохи страшнувато за ноги «канонірів», бо пройшовши полем можна було відчути, яке воно горбисте. Та досвідчені футбольні люди «втішили» повідомивши, що на деяких стадіонах в Другій лізі газони знаходяться ще в гіршому стані.

Саму гру можна було не описувати, хоча команди старалися. Особливо рвали бутсами траву військовослужбовці, які хотіли довести молодим футболістам, що вони не дарма харчі на кухні переводять. Чоловіки у досить таки «не футбольному» віці стелилися у підкатах, йшли у стики та прудко бігали за м’ячем. 

Звичайно, що гравці «Арсеналу» не показували усі свої футбольні навички та вміння і намагалися десь дати змогу відчути радість забитого голу своїм суперника. Чим ті й користалися. Матч, який можна назвати «Друзі армії» проти «Друзів футболістів» завершився внічию. 

Представники клубу вручили військовим солодкі подарунки, воротарські рукавиці, квитки на матч команди та м’яч з автографами гравців «Арсеналу-Київщина».

 Зенітники не залишилися у боргу й дали змогу «канонірам» насправді долучитися до зброї. Гравці повправлялися у збиранні АКС-74 та ручного кулемета РПК та досхочу попозували зі зброєю в руках. 

А потім гравці й тренерський штаб отримали ще один цікавий життєвий досвід: військові запросили спортсменів на обід. Хлопці у червоних спортивних куртках брали в руки алюмінієві таці на які щедрі господарі ставили миски з гороховою юшкою, гречаною кашею з м’ясом та чашки з компотом. Півзахисник «канонірів» Денис Катрюк з посмішкою зауважив: «Харч нічогенький, їсти можна!»

Після обіду прийшов час прощання. Солдати залишаються виконувати свій обов’язок, але гравці клубу і його керівництво сподіваються побачити зенітників на трибунах «Трудових резервів». Живих і здорових, бо від усього серця хочеться побажати, аби битви точилися лише на полі, і лише футбольні.

ТЕТЯНА ВИГОВСЬКА, журнал "Корреспондент"