Валентин Полтавець: "Інколи на полі по-батькові кличуть"
У першій лізі є чимало футболістів, за плечима яких блискуча кар’єра та безліч досягнень. Як правило, вони ведуть увесь колектив за собою і молоді є на кого рівнятися. Одним з таких є півзахисник ФК «Одеса» Валентин Полтавець, який днями отримав пропозицію стати помічником головного тренера команди Андрія Пархоменка. Проте, за словами Валентина, вішати бутси на цвях він не збирається, про що й розповів прес-службі ПФЛ.
- Від головного тренера команди натяки щодо того, щоб стати його помічником, лунали досить давно. Проте я довго відмовлявся, адже будучи гравцем приносив користь команді. Я чимало читав про футболістів, які після завершення кар’єри гравців стали тренерами. Багато з них казали, щоб стати успішними тренерами, треба повністю вбити в собі футболіста. На сьогоднішній день я ще не готовий остаточно залишити поле у якості футболіста. З іншого боку, коли я був молодше, проблем з тим, щоб провести на полі всі 90 хвилин матчу не виникало. Наразі ж стало дещо важче: всі старіють, а не молодшають, конкурувати з молодими футболістами стає непросто. Тому з весняної частини змагань ми прийняли рішення, що я обійму посаду помічника головного тренера. Кардинальних змін не очікую, просто додалися нові обов’язки. Відверто кажучи, я і раніше допомагав Андрію Вікторовичу на полі, а зараз виконуватиму цю роботу офіційно.
- Що саме входитиме до списку ваших обов’язків?
- На тренуваннях я працюватиму разом з усіма футболістами. Коли знадобиться моя допомога у роботі з окремими гравцями, передаватиму свій досвід в індивідуальному порядку. Звичайно, нове призначення додасть авторитету, адже коли на полі футболісти сприймають тебе як старшого товариша, не завжди прислуховуються до порад. Самі знаєте, молодь зараз дещо специфічна.
- Як вважаєте, проблем із субординацією не виникне?
- Знаєте, я сам опинявся в такій ситуації. Звичайно, коли ти ще вчора разом з усіма по полю бігав, а сьогодні вже тренер (сміється)… Деякі хлопці, з яким граємо довгий час разом, жартуючи, на полі по-батькові кличуть – це незвично поки що.
- Досвід якого тренера використовуватимете у своїй роботі?
- На мій погляд, щоб почати використовувати чийсь досвід, треба стати самостійним тренером, до чого я поки ще не готовий. Зрозуміло, що за свою футбольну кар’єру, відпрацювавши під керівництвом багатьох тренерів, від кожного щось почерпнув. З іншого боку, тодішні технології можуть здаватися застарілими – є сучасні напрацювання, якими користуються тренери. Можливо, деякі нюанси можна буде застосувати. Як-то кажуть, одна голова – добре, а дві краще: з головним тренером обговорюватимемо всі етапи тренувального процесу, у цьому сенсі в нас повне порозуміння.
- Тобто, великих розбіжностей у ваших поглядах на формування тренувального процесу немає…
- Звичайно, немає. З Андрієм Пархоменком ми працюємо разом близько трьох років, і, можливо, саме завдяки цим тренуванням, я подовжив своє футбольне життя. Тому я підтримуватиму курс, взятий ним.
- Як команда проводитиме міжсезоння?
- Ми запланували провести два виїзні збори, а поки працюємо у щадному режимі, планомірно готуємося до січневої роботи, проводимо ознайомчі тренування, адже до нас на перегляд приїхало багато футболістів. Ми не приховуємо, що команда взяла курс на омолодження. Можливо, тому я став помічником тренера –щоб не відрахували з команди (сміється).
