Андрій Запорожан: «На кожну гру налаштовуємося, як на останній бій»
Після перемоги над білоцерківцями, олександрійці зробили ще один крок вперед до заповітної мрїі. Звісно, що останні матчі будуть не з простих. Про це та інше ми ведемо розмову з захисником ПФК «Олександрія», майстром спорту міжнародного класу (дворазовим чемпіоном Всесвітніх Студентських Універсіад у складі Збірної України в 2005, 2009 р.р.) Андрієм Запорожаном.
- Вітаємо з заслуженою перемогою над «Арсеналом». Андрію, твої враження від матчу?
Гра була дуже важкою не тільки фізично, але й психологічно. Тренери налаштовували команду, як на останній бій. Ми здобули перемогу, на яку заслуговували. Ми добре усвідомлюємо, що проти нас грають з подвійною енергією всі команди. Тому стараємося бути організованими, боєздатними до завершення першості, не розслабляючись ні хвилинку. Велику допомогу ми відчуваємо з боку вболівальників, котрі, своєю присутністю на стадіоні і колективною підтримкою, надихають нас показати кращі свої футбольні якості під час поєдинку.
- Попереду виїзний матч проти армянського «Титану». Який настрій?
Що домашні, що виїзні матчі – вони для нас по важливості однакові – тільки перемагати. Сподіваюсь, що принесемо радість і в наступному турі олександрійцям. Дуже важливо, щоб наш уболівальник підтримував нас і в радощах, і в невдачах. А ми в свою чергу будемо старатися не підвести сподівань багатотисячної аудиторії наших палких прихильників. Перспективи на виїзний матч у нас добрі.
- Чи відчувають гравці, що вони за крок від підвищення в класі?
Нам треба в кожній наступній зустрічі здобувати перемоги. Колективізм, позитивний мікроклімат у команді – запорука наших успіхів. Тренерський штаб робить все можливе, щоб процес підготовки до кожного поєдинку мав як найбільшу користь. Працюємо на тренуваннях з підвищеною відповідальністю, усвідомлюючи, що розслаблення може принести різні несподіванки, які неприємні для команди. Тому вся увага на повну концентрацію, зібраність і відповідальність.
- Чи не загубиться команда в Прем`єр лізі? Де все робиться набагато швидше, де зовсім інше футбольне життя.
Спочатку треба достойно завершити останні матчі першості, а їх залишилось чотири: «Титан», ФК «Львів», «Зірка» та «Сталь». Нам тренери ставлять перед нами завдання, моделюючи нашу гру в останніх матчах до умов Прем`єр-ліги, адже попереду невелика перерва. Де, як не в цих зустрічах ми повинні ефективно готуватися до іншого класу футболу. Головне не загубитися там. Проблема багатьох команд – це відсутність стійкої психіки. Треба постійно концентрувати свою увагу на тих завданнях, які ставить тренерський склад на кожну гру: думати швидше, приймати миттєві рішення, розвивати почуття інтуїції, від чого залежить загальний успіх.
- Андрію, ти двічі був чемпіоном студентських Універсіад. Не кожен гравець може таке право заслужити?
Напевно, це завдяки тому, що я все своє футбольне життя віддаю працелюбству на полі. Розпочинав свої перші кроки в футболі з Овідіополя, а потім футбольна кар’єра продовжилась в «Борисфені». Становлення футболіста відбувається протягом всього часу, коли він перебуває на футбольному полі: чи то під час гри, чи під час тренування. Гадаю, що всі мої товариші по команді такої ж думки. Це наша робота. Тому ми її повинні виконувати добросовісно,з повною самовіддачею, приносячи радість людям. Таке вже наше покликання. А стосовно Універсіад, то було цікаво. Збиралися за кілька днів, не знаючи один одного, зігравались, грали більш розкуто. Нам вдавалось показати класний футбол. Це все заслуга тренерів і самих футболістів.
- Попереду в президента клубу М.М.Лавренка 55-річний ювілей. Ви вже своєю перемогою над «Арсеналом» принесли йому приємний подарунок.
Наш президент для нас робить все можливе, і, навіть, неможливе. Він живе командою, її успіхами і невдачами. Він не менше нас хвилюється за результат кожного матчу, бо це його велика частина життя, якій він віддається сповна. Більш показового прикладу, я особисто не знаю. Ми горді від того, що в нас є Микола Миколайович Лавренко. Звісно, що за такої підтримки, розуміння, батьківського піклування, ми не маємо морального права показувати погану гру. Відчуваючи таку міць за спиною, набагато легше здобувати перемоги. До кожного матчу тренери нас готують, знову таки повторюсь, як до останнього бою. І це нормально.
У цей день хочеться від імені гравців команди, себе особисто привітати М.М.Лавренка з його ювілеєм, побажати йому міцного здоров`я, футбольного довголіття, родинного затишку, вірних партнерів і успіхів у його нелегкій праці.
Іван Мельник, ІАЦ ПФК «Олександрія»
