"Львів". Підсумки. Сезон ілюзій, сподівань і надій, які не збулися

Рік тому, на початку сезону, незважаючи на прикрий виліт з Прем’єр-ліги, гравці і тренери команди випромінювали оптимізм. Ще б пак, прем’єрліговий склад вдалося зберегти (за винятком головного тренера Сергія Ковальця та захисника Олександра Жданова, який перейшов у "Кривбас"), бажання довести випадковість пониження у класі не бракувало усьому колективу Футбольного клубу "Львів".

І старт справді вдався. Перші поєдинки для недавнього помічника Сергія Ковальця – Юрія Беня – пройшли безхмарно: у Тернополі переконлива перемога над "Нивою" 4:0 і відразу ж перемога на домашній "Княжій Арені" у Добромилі над чернігівською "Десною" 2:0. Львівська команда провела ці матчі досить упевнено, обігравши суперників без надзусиль.

І, можливо, ця легкість у досягненні результату на старті в подальшому негативно вплинула на команду. Адже холодний душ для прихильників Синьо-Золотих Левів не забарився. Спочатку у Бурштині його організували футболісти "Енергетика" – львів’яни теж діяли спокійно, нібито впевнено, довго контролювали м’яч, подекуди створювали моменти, переважали суперника у класі, але… програли. Уродженець Добромиля Максим Лук’янов, який виступав за бурштинців, зі штрафного був точним.

Як кажуть, біда не ходить одна. Не оговтавшись від бурштинської невдачі, львівські футболісти оступилися вдруге – у кубковому матчі 1/32-ої фіналу проти друголігової "Полтави" вони знову програли 0:1. І знову – та ж картина, перевага гостей зі Львова, і єдиний точний удар після розіграшу стандарту наприкінці поєдинку. Матч у Полтаві став останнім для Юрія Беня на посаді головного тренера "Львова".

Варто зауважити, що перед початком сезону президент Футбольного клубу "Львів" поставив завдання перед командою – намагатися виграти Кубок України. А тут таке фіаско на старті…

На домашню гру з білоцерківським "Арсеналом" на поле футболістів вивів уже виконувач обов’язків В’ячеслав Мавров. Гості з Київщини, у складі якого виступало багато вихованців саме львівського футболу, вперлися серйозно і не дали себе перемогти. У підсумку – нічия 0:0.

Далі у "Львові" настала пора наставника Ігоря Яворського. Перший млинець виявився глевким. На тренувальній базі київського "Динамо" "синьо-білі" резервісти у впертій боротьбі обіграли львів’ян – 2:1. Зате надалі нібито все пішло за планом – розгром івано-франківського "Прикарпаття" 4:0, нічия в Олександрії 0:0, яку, зважаючи на силу та амбіції суперника, фахівці характеризували прийнятним результатом, дві "сухі" перемоги вдома (овідіопольський "Дністер" львів’яни поконали 3:0, а охтирський "Нафтовик" 2:0).

Цікаво, що між двома вищеназваними поєдинками Ігор Яворський провів для команди досить насичений збір у Трускавці, де намагався підтягнути фізичні кондиції футболістів, які, на думку тренера, були не на належному рівні.

Щоправда, далі на турнірному шляху львівську команду знову спіткала осічка. Прикра поразка в Калініно від "Фенікса-Іллічівця" (0:1) нагадала такі ж невдачі на початку сезону. На щастя, це була лише прикрість, адже надалі до закінчення осінньої частини сезону "Львів" видав серію із 6-ти матчів без поразок. Трохи натужно перемігши "Харків" 2:1, львівські футболісти видали одні з найкращих поєдинків у сезоні, якими можна сміливо вважати перемогу в Алчевську над "Сталлю" 2:0 та домашній вольовий успіх у протистоянні із "Кримтеплицею" з Молодіжного 3:1.

Наступну виїзну серію з трьох матчів "Львів" завершив двома нічиїми та перемогою. Спочатку – нульова нічия у галицько-волинському дербі, потім – "бойовий мир" у Харкові з "Геліосом" (3:3), і на завершення футбольної осені – скромна перемога в Кіровограді над "Зіркою" (1:0).

За календарем, матч у Кіровограді не повинен був бути останнім у 2009-му році. Львів’яни мали ще прийняти "Севастополь" і тернопільську "Ниву", з’їздити у Чернігів у гості до "Десни", а також зіграти вдома з бурштинським "Енергетиком". Однак епідемія грипу, а точніше паніка навколо поширення хвороби, змусила керівників ПФЛ перенести всі ці ігри на весняну частину. До речі, забігаючи наперед, протистояння "Львова" і "Севастополя" побило всі можливі рекорди перенесень офіційних матчів – згодом і навесні (14-го березня) цей поєдинок не відбувся через несприятливі погодні умови.

На зимову перерву "Львів" пішов, перебуваючи на третій сходинці турнірної таблиці. Попрощавшись з Ігорем Яворським за взаємною згодою сторін, керівництво клубу запросило до керма команда тренера з європейським іменем – литовця Альґімантаса Любінскаса, який свого часу протягом багатьох років очолював національну збірну Литви. Для колективу були створені всі умови для плідної підготовки – збір у Криму та два виїзди на передсезонні заняття до турецької Анталії.

Графік матчів у березні був досить насиченим. Львів’яни розпочали з впевненої домашньої перемоги над тернопільською "Нивою" (3:0), після чого втратили очки з чернігівською "Десною" (0:0) – гра проходила на базі "Динамо" в Конча-Заспі у досить дивний, як для футболу, час – об 11:30.

Далі були три перемоги поспіль – у цих матчах львів’яни незмінно забивали по три голи ("Енергетик" удома 3:1, "Арсенал" у Макарові Київської області – 3:1 і "Динамо-2" на "Княжій Арені" 3:0). Щоправда, не в усіх компонентах якість гри влаштовувала керівників львівського клубу. Про те, що з грою справді є проблеми, засвідчили два наступні поєдинки. Безбарвний матч в Івано-Франківську завершився нульовою нічиєю із "Прикарпаттям", а в домашньому матчі з "Олександрією" львів’яни провалили старт гри і, пропустивши два голи на початку, так і не змогли переламати хід поєдинку, відквитавши тільки один м’яч – 1:2.

Після цього відбулася чергова зміна на тренерському містку "Львова". Альґімантаса Любінскаса замінив Віктор Ряшко, який розпочав з перемоги в Овідіополі – 1:0. Але вже наступну гру з основним конкурентом у боротьбі за підвищення у класі – луцькою "Волинню" – львів’яни не витягнули, хоч і старалися. Домашня поразка 0:1 психологічно вплинула на львівську команду, і вже через тиждень сталася прикрість в Охтирці, де місцевий "Нафтовик" обіграв гостей зі Львова з рахунком 2:0.

У "Фенікса-Іллічівця" на непростому, залитому дощем газоні, вдалося перемогти завдяки швидкому голу – мінімальна звитяга 1:0. А далі сталося непередбачуване – фіаско у Харкові від місцевого клубу, який на той час перебував на останній сходинці турнірної таблиці, – 0:1.

Промені надії у львівських уболівальників з’явилися після вольової і досить ефектної перемоги над алчевською "Сталлю" 3:2, виїзного успіху в Молодіжному над "Кримтеплицею" 1:0 та домашнім виграшем в харківського "Геліоса" 1:0. Однак їх погасила домашня поразка від "Севастополя" 0:1. У цьому матчі навіть унічию грати львів’янам не можна було.

Тому останні два матчі – із "Зіркою" (2:1) та тим же "Севастополем" (0:1) – уже особливого турнірного значення не мали. Львів’яни не виконали завдання на сезон, ще на рік залишившись у першій лізі. Загалом, у сезоні 2009/2010 "Львів" фінішував на 4-ій сходинці турнірної таблиці.

Усі тренери "Львова" у сезоні 2009/2010 рр.:

Юрій Беньо – 4 матчі: 2 перемоги, 2 поразки, різниця м’ячів – 6:2 (враховуючи кубковий матч з "Полтавою").

В’ячеслав Мавров – 1 матч: 1 нічия, різниця м’ячів – 0:0.

Ігор Яворський – 12 матчів: 7 перемог, 3 нічиї, 2 поразки, різниця м’ячів – 21:8.

Альґімантас Любінскас – 7 матчів: 4 перемоги, 2 нічиї, 1 поразка, різниця м’ячів – 13:4.

Віктор Ряшко – 11 матчів – 6 перемог, 5 поразок, різниця м’ячів – 9:9.

Прес-служба ФК "Львів" Львів