Три пробоїни для «Арсенала»

Футболісти «Львова» отримали першу виїзну перемогу у весняній частині сезону, впевнено обігравши білоцерківський «Арсенал» 3:1.

«Арсенал» – «Львів» 1:3 (0:1)

Голи: Алексанов (55) – Шептицький (40), Г. Баранець (51, з пен.), Мандзюк (76).

Нереалізований пенальті: Худзік (22).

«Арсенал»: Суслов, Бурлін, Кривошеєв, Гонщик, Шегда, Войтович (Коваленко, 79), Алексанов (Товкацький, 65), Герасименко (Рибковський, 84), Деревльов (Степанюк, 73), Піцур, Коваль (Cмішко, 46).

«Львів»: Ситников, Ковальчук, Гальчук, Ільків, Романюк, Лупашко, Г. Баранець (Білий, 87), Худзік (Панас, 55), Б. Баранець (Козак, 79), Шептицький (Горкун, 46; Зозуля, 67), Мандзюк.

Попередження: Кривошеєв (47), Деревльов (50), Войтович (71) – Г. Баранець (69), Ільків (73).

Вилучення: Бурлін (21, фол останньої надії).

Перше, що здивувало, – це стан газону на стадіоні «Центральний» у районному центрі Київщини Макарові, де в останній момент запланували календарний матч першої ліги між білоцерківським «Арсеналом» та «Львовом». Одна половина поля була в болоті, інша – у більш-менш придатному стані. Цікаво, що газон місцями перебував у гіршому стані, ніж кілька тижнів тому на добромильській «Княжа-Арені», коли так і не зіграли «Львів» і «Севастополь». Тоді арбітр Сергій Березка принциповим рішенням відмінив гру, цього разу грати дозволили. І що це за подвійні стандарти?..

… Хай там як, але львівські футболісти перемогли, і зробили це цілком заслужено. Вже з перших хвилин підопічні Альґімантаса Любінскаса впевнено перехопили ініціативу і запропонували суперникам свої умови ведення гри. Моменти не забарилися. Реальна нагода відкрити рахунок виникла вже на 7-ій хвилині. Романюк навісив справа, Мандзюк виграв верхову дуель у воротаря, удар у падінні у Шептицького не вийшов, але м'яч потрапив до Мандзюка, який метрів з 11-ти пробивав у кут – воротар спіймав м'яч. Це була лише пристрілка.

Львів’яни продовжували нагнітати, і це призвело до фолу останньої надії від гравця «Арсенала» Бурліна і пенальті – це Мандзюк вривався у штрафний майданчик номінальних господарів, і його звалили з ніг. Одинадцятиметровий взявся виконувати Худзік і з першої спроби зробив справу безпомилково, але арбітр не зарахував гол, зафіксувавши, що Мандзюк до свистка вбіг у штрафний майданчик. Повторний удар Худзіка вийшов неточним – м’яч пролетів поруч зі стійкою.

Відрадно, що така осічка не вибила львівських футболістів з колії, адже невдовзі Борис Баранець ефектним ударом метрів з 18-ти влучив у поперечину, наступний удар Ільківа метрів з 20-ти метрів виявився трохи невлучним – вище воріт, а розіграш штрафного та постріл Гальчука ліквідував воротар, який у відчайдушному стрибку перевів м'яч на кутовий.

І все ж ще до перерви львів’янам вдалося відкрити рахунок. Ільків, опинившись на правому фланзі, майстерно обіграв захисника, ввійшов у штрафний майданчик і «неробочою» правою м'яко навісив у воротарський майданчик, де Шептицький виграв верхову боротьбу й спрямував м'яч у кут воріт – 0:1.

А вже на початку другого тайму гості подвоїли рахунок. Арбітр призначив ще одне пенальті у ворота «Арсенала» – і знову «нечемно» у власному штрафному майданчику білоцерківці повелися з Мандзюком. Цього разу вирок виконував Григорій Баранець і не схибив – 0:2.

Після другого гола львівські футболісти дещо розслабилися і дозволили суперникам активізувати свої дії. І відразу відбувся гол. Після виконання штрафного приблизно з центра поля невпевнено на виході зіграв молодий воротар «Львова» Ситников, і Алексанов метрів з 15-ти влучив у ближній кут воріт – 1:2.

Інтрига в матчі практично зникла на 76-ій хвилині, коли гостям зі Львова вдалася показова контратака, на вістрі якої опинилися Зозуля та Мандзюк. Дмитро вчасно переадресував справа м’яч на Олександра, і найкращий на теперішній момент голеадор «Львова» реалізував момент на всі сто – 1:3.

Масну крапку в матчі мав можливість поставити захисник Романюк, який на другій доданій арбітром хвилині опинився на позиції форварда, отримав передачу від Козака, але переграти голкіпера «Арсенал» не зміг.

Післяматчева прес-конференція за участі головних тренерів команд:

Головний тренер «Львова» Альґімантас Любінскас:

– Насичений графік змушує грати нас по два матчі на тиждень, – зазначив у післяматчевому коментарі Альґімантас Любінскас. – Та й поле, яке було не в доброму стані, сьогодні забрало сили у футболістів. Одна половина поля тут, у Макарові, була у ще прийнятному стані, але от інша – перетворилася на болото. Нам потрібно було відразу взяти гру у свої руки, що ми й зробили. Однак нереалізовані моменти все ж таки спричинили те, що напруга у матчі не зникала до останніх хвилин, до третього нашого гола. Результатом матчу я загалом задоволений, а от грою не дуже. Ще виправляти багато недоречностей у самій грі.

– З чим пов’язана заміна у перерві Шептицького, який відкрив лік голам за «Львів» в офіційних матчах?
– Добре, що сьогодні Шептицький забив. Будемо сподіватися, що він вправно робитиме свою справу і надалі. Проте він не на всі 100 відсотків виконав установку на гру. Деколи вони з Мандзюком дублювали дії один одного, тоді як Шептицький за попереднім задумом мав грати по-іншому. Але загалом ця заміна була плановою, вона не викликана незадоволенням від дій гравця. Просто потрібно було спробувати нашого новачка Горкуна.

– І як оціните його гру, адже на полі він провів не так багато часу?
– Довелося проводити подвійну заміну. Горкун не ввійшов у гру так, як би цього хотілося, – таке буває у футболі. Можливо, в епізоді, коли його збив гравець «Арсенала», він отримав мікротравму, вдарившись головою в газон. Ми очікували зовсім іншого футболу від нього. Але нічого, вливання у новий колектив ніколи простим не буває.

– Інші футболісти виконали установку на гру?
– В загальному, так. Але помилок теж вистачало, до речі, їх виникнення часто спричиняв важкий газон, який вплинув на якість гри у виконанні обидвох команд. Та й у другому таймі не треба було віддавати ініціативу супернику. Та найбільшою проблемою є реалізація, адже в першому таймі ми створили, як мінімум, п’ять реальних нагод, щоб забити гол. Ще й до того ж та ситуація з повторним пробиттям пенальті… Словом, над використанням слушних нагод потрібно ще працювати. Будемо старатися в наступних поєдинках реалізовувати свої моменти.

Головний тренер білоцерківського «Арсенала» Ігор Артимович:

– Для вас, як львів’янина, ця гра мала якийсь особливий підтекст, була більше принциповою, ніж інші?
– Та ні. Це звичайна гра чемпіонату. Не думаю, що той факт, що в білоцерківській команді зараз чимало львів’ян, якось по-особливому вплинув на гру. Значно більшою проблемою є те, що ми знову не змогли провести домашній поєдинок на своєму рідному стадіоні, перед нашими вболівальниками. На цьому полі у Макарові ми навіть не тренувалися перед грою. Так що це для нас свого роду виїзний матч.

– А коли вже прийматимете суперників на стадіоні у Білій Церкві?
– Там ситуація не проста. Але це запитання не до мене. Швидше – до керівників міста. Нам же би дуже хотілося повернутися на стадіон «Трудові резерви» у Білій Церкві, де нас палко підтримують уболівальники.

– Загалом, сьогоднішній результат матчу закономірний?
– Думаю, що так. Адже перш за все клас львівської команди на сьогодні є вищим. Це й не дивно: багато львівських футболістів не так давно виступали у Прем’єр-лізі українського футболу, а ми вийшли у першу лігу з другої. Тому львів’яни переважали нас у цьому матчі. Але з іншого боку, я незадоволений налаштуванням наших гравців на цей матч. Склалося враження, що за перший тайм жодного підкату не було зроблено у ситуаціях, які передбачали це, мало нав’язування боротьби. Не вдалося належно підготувати футболістів до непростого матчу.

– Однак у другому таймі на певний відрізок часу ви все ж перехопили ініціативу. Це «Львів» підсів чи ви додали у грі, навіть перебуваючи у меншості?
– Ми змушені були атакувати – це диктувала сама гра. Якби, наприклад, рахунок на той час був нічийним, то гра, напевно, проходила б на нашій половині поля. Тому у цьому чогось надзвичайного не було. Так, у другому таймі, навіть попри чисельну меншість, наші футболісти намагалися врятувати гру. Активніше треба було діяти і до перерви. Але загалом – вищий клас львівської команди визначив долю матчу, тому підсумок гри можна назвати закономірним.

Віталій Павлишин, інформаційна служба ФК «Львів»