Нападник “Металіста 1925” Владислав Дмитренко поділився враженнями від перемоги над “Альянсом”, розповів про свій дебют у Прем'єр-Лізі, а також згадав часи виступів у Німеччині.
- Владиславе, поділіться своїми враження від перемоги над “Альянсом”? Чи все із запланованого вдалося втілити у життя?
- Нас переповнюють позитивні емоції, адже розпочали рік з перемоги. У перші півгодини домінували на полі, все про що домовлялися вдалося реалізувати. Після двох швидких забитих м'ячів грати стало складніше. Незрозуміло чому віддали супернику ініціативу. “Альянс” включив всі свої резерви і нам було непросто протидіяти гостям. Дякувати Богу вдалося довести гру до переможного результату.
- Втрата ключових гравців позначилася на грі “Альянсу”? Йдеться про Ярошенка, Загинайлова ы Влада Шарая.
- Не звертав увагу на склад “Альянсу”. Важливо було сконцентруватися на власній грі. У “Альянсу” - хороша, боєздатна команда, яка може створити проблеми будь-якому супернику.
- Вже на восьмій хвилині ви відкрили рахунок у матчі. Кольцов віддав довгу передачу на Батюшина, який відпасував вам і ви красивим обвідним влучили у дев'ятку. Рішення ухвалили миттєво?
- На ухвалення рішення була буквально секунда. Розумів, що потрібно відразу пробивати, адже якщо приймати м'яч, то можна втратити нагоду для удару. Вирішив пробити і фортуна мені посміхнулася.
- Батюшин отримав хороші відгуки за свою гру. Задоволені, що цей півзахисник поповнив ряди “Металіста 1925”?
- Юрій швидко влився в наш колектив. Проти нього завжди було складно грати, коли він виступав за “Гірник-Спорт”. Відразу помітно, що це досвідчений та кваліфікований гравець. Щасливий, що маємо зможу виступати за одну команду.
- Проти “Альянсу” ваша команда зіграла один із найсильніших перших таймів у цьому сезоні?
- Отримав величезне задоволення від гри команди у перші півгодини. Потім дещо віддали ініціативу супернику. На жаль, у першому колі у нас не все вдавалося, тому працювали на зборах над вдосконаленням своєї гри. Новачки додали різноманіття у нашу гру. Вважаю, що у зимове міжсезоння вдалося якісно точково підсилитися. Приємно, що такі кваліфіковані виконавці поповнили ряди “Металіста 1925”.
- Восени ви деякий час пропустили через травму. Наскільки складно у психологічному плані було без футболу?
- Потягнув зв'язку коліна, відчув легкий дискомфорт за декілька днів до матчу. Потім наче біль пройшла, але у грі стався неприємний момент і всі больові відчуття повернулися. Зараз можу сказати, що даремно вийшов на поле, треба було залікувати травму. У процесі реабілітації довелося багато тренуватися, відновлюватися. Складно дивитися як команда грає, а ти нічим не можеш допомогти. У психологічному плані було неприємно, адже хотілося грати разом зі своїми друзями. Не мав змогу отримувати насолоду від футболу.
- Ви тривалий час йшли до того, щоб стати гравцем основного складу. Задоволені прогресом?
- Приємно відчувати довіру з боку тренерського штабу. Це доводить, що не даремно працював кожного дня. Наприкінці сезону декілька матчів зіграв в основному складі, зараз також на мене тренер розраховує. У “Металіста 1925” сильна команда, у якій немає розподілу на основного чи не основного гравця. Вважаю, що будь-який футболіст нашої команди може підсилити гру.
- 24 вересня 2016 року ви дебютували у Прем'єр-Лізі у матчі проти “Шахтаря” та стали наймолодшим дебютантом сезону в УПЛ. Поділіться своїми враженнями від дебюту у віці 16 років та 123 дні? Напевно, ці 15-ть хвилин ви запам'ятаєте на все життя?
- Мене тоді переповнювали позитивні емоції. Час від час згадую цей матч. Приємно, що Віталій Кварцяний надав шанс проявити себе, відчути смак дорослого футболу. Це був великий аванс для мене. Кварцяний довіряє молодим гравцям, прагне щоб вони якомога швидше адаптовувалися до гри на найвищому рівні. Багато гравців йдуть до дебюту все життя, а мені випала нагода зіграти в Прем'єр-Лізі у 16-ть років.
- Були готовими до дебюту?
- До цього матчу виступав за команди U-19 та U-21. Не можу сказати, що тоді був готовий до гри в Прем'єр-Лізі, а тим паче проти “Шахтаря”. Намагався проявити себе з найкращого боку, хотів вичавити з себе максимум на той момент. За день до гри Кварцяний зателефонував мені і сказав, що хоче мене випустити у матчі з “Шахтарем”. Морально готовував себе до цієї події, хотів отримати максимальне задоволення.
- Загалом у Прем'єр-Лізі ви провели п'ять матчів. Яка гра для вас стала найкращою?
- Кожен матч був непростий, проте для Прем'єр-Ліги це не дивно. Найбільш запам'ятався дебют у матчі з “Шахтарем”. Також були пам'ятними матчі проти “Динамо” у Луцьку та “Дніпра” на “Дніпро-Арені”. Всі свої п'ять матчів запам'ятав. Зроблю усе, щоб якомога швидше повернутися до виступів у Прем'єр-Лізі. Весь клуб “Металіста 1925” працює для того, щоб підвищитися у класі. Розуміємо, що буде складно, але ми до цього готові.
- Улітку 2018 року ви переїхали до Німеччини, де сезон грали за кельнську “Вікторію” U-19. Наскільки цей досвід допоміг вам у плані професіонального зростання?
- За цей час вчив німецьку, вдосконалював свою англійську мову. Важливо було вдосконалювати англійську, щоб мати комунікацію у команді. На німецьку було менше часу, але дещо вивчив.
У Німеччині грав рік, а до того півроку був без ігрової практики. Отримав важливий досвід проживання в іншій країні, відчув європейський менталітет. З теплотою згадую Німеччину.
- За "Вікторію" за 18 матчів ви забили 16 м'ячів. З цим пов'язуєте таку результативність? Як загалом оціните рівень суперників?
- Це непоганий результат, але завжди хочеться більшого. Рівень суперників був не дуже високим. Наша команда була найсильніша в лізі. Якщо не помиляюся, всі матчі тоді виграли. Вважаю, що міг забити набагато більше.
- Вам не пропонували залишитися у Німеччині?
- Підписав контракт з командою третьої Ліги “Вікторія”. Грав за юнаків і на мене звернули увагу у першій команді. Погодився на умови, адже прагнув залишитися у Німеччині. На жаль, не зміг зробити документи для виступів у третій лізі і змушений був повернутися. Бюрократичні моменти не дозволили мені зіграти за першу команду “Вікторії”, Проте, я ні про що не шкодую. Щасливий, що зараз маю змогу грати за “Металіст 1925”.