Юрію Ярошенку – 60!

Пам’ятний день народження відзначає головний тренер ФК «Альянс».

Зараз він – в улюбленій стихії, весь в роботі. Нема часу на відпочинок і свята – «Альянс», дітище нашого ювіляра, дебютує в Першій лізі. Попереду – посилення для весняної частини сезону, в яку клуб із Липової Долини входитиме із цілком солідного, як для новачка, восьмого місця із усього 3-очковим відставанням від четвертого місця. За короткий період досвідчений фахівець Юрій Ярошенко створив боєздатний колектив, який вивів із регіонального рівня на всеукраїнський. Відразу ж після сезону в аматорському чемпіонаті – Друга ліга, звідти через перехідні матчі – на ще вищий рівень. «Альянс», створений шанованими агропідприємцями, родиною Демченків, не помилився з тренером. А Ярошенко займається воістину творчою роботою, створюючи колектив, здатний конкурувати й на вищому рівні.

Починав із Михайличенком, Рацем, Заваровим

Від такого футболіста, як Юрій Ярошенко, тренер Юрій Ярошенко не відмовився б – він був яскравим, швидкісним атакувальним гравцем. Міг зіграти як у нападі, так і в середній лінії. Уродженець Фрунзе (нинішній Бішкек, столиця Киргизстану) ще зовсім юним починав грати в Республіканській спортивній школі-інтернаті Києва під керівництвом авторитетного дитячо-юнацького тренера Володимира Качанова.

Юру помітили в «Динамо» – у дублі киян він грав пліч-о-пліч з такими майбутніми зірками, як Олексій Михайличенко, Василь Рац, Вадим Євтушенко та багато інших. Навіть у такій зірковій компанії Ярошенка відзначали як досить майстерного молодого футболіста, тож у 21-річному віці його разом із іще одним дублером киян Віталієм Тарасенком запросили в «Зорю». У складі команди з Ворошиловграда (тодішня назва Луганська) грали й такі імениті ветерани, як Ткаченко, Куксов чи Рабочий, так і молоді-перспективні Євсєєв, Гамула, Заваров.

Від 1982 по 1990 роки Ярошенко зіграв за луганців 315 матчів, відзначившись 48 голами. Та «Зоря» славно виступала в Другій союзній лізі, будучи однією з найкращих нижчолігових команд-майстрів УРСР. У 1986 році, коли луганська команда стала першою в шостій друголіговій зоні (українська група, т.зв. «першість УРСР»), Юрій видав особливо сильний сезон, забивши два десятка м’ячів і назавжди завоювавши серця прихильників команди. Коли свого часу журналісти визначали список 50 найкращих гравців в історії «Зорі», Юрій Ярошенко ввійшов у нього під №19.

Покинувши «Зорю» в 29-річному віці, Юрій Ярошенко встиг пограти ще за вісім клубів СРСР, України, Узбекистану та Росії –  «Зорю» (Бєльци), «Кристал» / «Таврію»  (Херсон), «Хімік» (Сєверодонецьк), «Навбахор» (Наманган), СКА (Ростов-на-Дону), «Динамо» (Луганськ), «Авангард-Індустрію» (Ровеньки). У 35 років він завершив виступи на професіональному рівні, ще кілька років виходив на поле в аматорських змаганнях (за краснодонський «Шахтар» і луганську «Елладу-Енергію») і в підсумку завершив виступи.

Досвід, який варто було передати

Починаючи від Качанова – й до Лобановського. Юрій Ярошенко пограв під керівництвом таких авторитетних тренерів, як Юрій Ращупкін, Олег Базилевич, Вадим Добіжа, Анатолій Байдачний, Віктор Носов і багато інших. Це – той безцінний досвід, який варто передавати новим поколінням.

Недарма Юрій Миколайович вирішив продовжити свою роботу в футболі як тренер. Причому, пройшов усіма сходинками й спробував різну роботу в дитячому, юнацькому, дорослому футболі. В 2001-2003 роках Ярошенко – тренер-селекціонер у «Шахтарі». Його зусиллями в академії донецького клубу з’явилося чимало самобутніх гравців, дехто з яких доріс до найвищого змагального рівня. У 2003-2005 роках він уже став старшим тренером своєї групи в академії «гірників». Знову ж таки, це була робота, яка вимагала творчого підходу та тонкого розуміння психології. Серед тих, ким він має право гордитися, й Костянтин Ярошенко – син, майстерний півзахисник, який в юному віці забивав за «Шахтар» на Меморіалі Лобановського, пройшов Прем’єр-Лігу, єврокубки, зарубіжні чемпіонати, а зараз грає під керівництвом батька в «Альянсі».

Далі впродовж наступних десяти років Юрій Ярошенко працював у дитячо-юнацьких школах донецького «Металурга», маріупольського «Іллічівця» (нинішній ФК «Маріуполь»), а також сумської «Барси». Саме з Сумщиною пов’язав Юрій Миколайович свою подальшу роботу. Став головним тренером ПФК «Суми» – клубу Першої ліги ПФЛ, очолював ФК «Полтава», працював у штабі МФК «Миколаїв». Від 2018 року – на чолі «Альянса», нового гранда футболу Сумщини.

«Альянс» однодумців

Здавалося, футбол Сумщини – тісний, тут не пробитися. У Першій лізі грали ПФК «Суми» та «Нафтовик-Укрнафта», у Другій лізі – сумська «Барса», на обласному рівні потужно виступали «Агробізнес TSK» (Ромни), «Вікторія» (Миколаївка) та інші клуби, які прагнули й усеукраїнського визнання.

Але амбітний проект «Альянс» із Липоводолинського району прагнув більшого. Під керівництвом родини Демченків тут взялися за зведення й реконструкцію інфраструктури, зібрали хороший ігровий ансамбль, задумалися про загальнодержавний рівень. Юрія Ярошенка запросили на одну з найбільш відповідальних посад – головного тренера. Саме йому належало підібрати той ігровий ансамбль, який здатен був би завоювати авторитет на новому рівні. І дійсно, «Альянс» здорово зіграв у першому ж сезоні в аматорському чемпіонаті України, лише в плей-офф склавши зброю перед майбутнім чемпіоном – «ВПК-Агро».

Вже тоді стало ясно, що Ярошенко знову створив боєздатний колектив. Брати Шараї, Сидоренко, Пікуль, Пісний, Осадчий. Згодом – Загинайлов і Піднебенной. «Альянс» не загубився і в Другій лізі, на момент дострокової зупинки минулого сезону знаходячись у зоні підвищення в класі. Перемога в плей-офф над запорізьким «Металургом» дозволила команді підвищитися в класі. Здорово виступили і в Кубку України – в прем’єрному сезоні серед професіоналів дійшли до весняних матчів із представниками УПЛ.

У Першій лізі «Альянс» однодумців освоївся швидко. Підніс кілька дуже гучних сенсацій. Грає гідно – без розгромних поразок і з волею до перемоги. Наразі «Альянс» – єдиний професіональний клуб Сумщини. На підході ті, хто мріє повторити шлях липоводолинців. Юрій Ярошенко зустрічає свій ювілей напередодні чергового відповідального випробування – весняної частини дебютного сезону в Першій лізі, де його команда зовсім неподалік, за очками, від групи лідерів. Тим цікавіше. Авторитетний і досвідчений фахівець