ЕКСКЛЮЗИВ! Воротар «Авангарда» Солдатенко: окремо стоять матчі з «Челсі» та «Порту»

Вихованець київського «Динамо», який так і не дебютував за основну команду, Вадим Солдатенко у рубриці ПФЛ "Вони торкнулися слави"

Фото: fcavangard.com

Воротар краматорського «Авангарда» Вадим Солдатенко у рубриці пресслужби ПФЛ «Вони торкнулися слави» згадав про період кар’єри в молодіжних командах київського «Динамо», конкуренцію з Шовковським, феномен Вісенте Гомеса та мудрість Велозу.

Тренування з дорослими

- Період перебування в «Динамо» був дуже яскравим для мене, - згадує 23-річний футболіст. - Можу сказати, що динамівську академію як слід я не встиг відчути, адже відразу після переїзду до Києва почав тренуватися з «Динамо-2». Тобто, з 14 років я щодня тренувався вже з дорослими та сформованими футболістами, які грали в Першій Лізі.

Зізнаюся чесно, спочатку мені було нелегко призвичаїтися до старших партнерів. Самі розумієте: удари сильніші, інтенсивність більша, швидкість прийняття рішення зовсім інша. Але з часом звикаєш до такого рівня і нормально почуваєся.

 Ще й позначалось те, що я абсолютно нікого не знав з партнерів, тобто потрібно було повністю знайомитися з колективом. На той час із хлопцями свого віку грав лише раз на тиждень.

Участь в єврокубках

- Особливо подобалося їздити на збори закордон та брати участь в міжнародних товариських матчах. Окреме місце в пам’яті займає участь в молодіжній Лізі чемпіонів УЄФА, адже вдалося пограти проти таких суперників  як «Челсі», «Маккабі» та «Порту». Відчувався рівень європейських академій безпосередньо на собі. Я вважаю, що можливість пограти в юному віці на євроарені, дуже хороший фундамент на майбутнє.

Фото: fcavangard.com

Точність Велозу

- Мені дуже запам’ятався Велозу, особливо його тренування штрафних ударів. Він щоразу залишався після тренування, ставив стінку й бив по воротах. Мене завжди вражало, як він міг десять разів пробити, і після десяти ударів м’яч приземлявся в одну точку. Я досі не розумію як йому вдавалося так влучно пробивати. Таке враження, що Велозу був запрограмований на точність, та й взагалі він дуже розумний футболіст.

Порада Шовковського

- Серед воротарів відзначив би Шовковського. Мені взагалі імпонувала його поведінка навіть поза полем, з ним було цікаво поговорити. Олександр завжди говорив правильні речі, тобто було видно неозброєним оком, що людина начитана.

Як воротар він також був на своєму місці, завжди класно підказував та керував захисниками. На тренуванні міг направити в правильне русло чи дати якусь пораду. Але водночас з ним було нереально конкурувати, бо всі розуміли, що за нього комусь іншому важко буде стати номер один в Динамо.

Але я ніколи не боявся цього, завжди старався терпіти та вичікувати свого шансу. Той самий Шовковський доводив своє місце роками, тому він і заслужив своє місце в основі. Те, що інші не витримували - не його проблема, це футбол.

Талановиті партнери

- У «Динамо» було дуже багато талановитих хлопців, але найбільше мені шкода Олександра Куканькова. Він дуже класно проявляв на юнацькому рівні, але після переходу на вищий рівень в нього почалися проблеми з коліном. Уже давно з ним не спілкувався, але, здається, він навіть завершив з футболом.

Фото: fcavangard.com

А серед тих, хто все ж зміг заграти на дорослому рівні згадаю Пашу Лук’янчука, який зараз в донецькому «Олімпіку». Мені як воротареві завжди було з ним зручно грати, ще за юнацьких змагань було видно, він вміє читати гру та швидко приймати рішення. Я переконаний, що «Олімпік» - не вершина можливостей Паші, він зобов’язаний бути на більш високому рівні, хоча й УПЛ також гарний рівень, хто б що не говрив.

Тонка межа Вісенте Гомеса

- Вісенте Гомес запам’ятався своїми ідеями та новаціями. Але ми довго не могли повною мірою зрозуміти специфіку гри, бо на це реально потрібен був час. Більше того, до рівня механізму дійшло років за два, тобто коли вже не думаєш, а на підсвідомості розумієш гру.

Пам’ятаю, він спочатку завжди сміявся з нас на тренуваннях. Я вже зараз помічаю, що деякі тренери починають застосовувати прийоми Вісенте в своїх клубах, але він був першим в Україні.

Це класний тренер, але водночас й не менш гарна людина. Гомес завжди знав цю тонку межу - під час матчу він міг бути жорстким, десь накричати, але після гри над ним міг спокійно кожен пожартувати - це спокійно сприймалося.

Взагалі за іспанців «Динамо» дуже класно виступало. Одного року команди «Динамо «усіх років, в тому числі й перша стали чемпіонами в своїх першостях. На мою думку, це сталося саме завдяки іспанським спеціалістам. Саме вони запропонували єдину схему гри для всіх команд незалежно від віку, тобто потрапивши з умовного дубля до основи - тобі не треба було зайвий раз перелаштовуватися.

Вадим Солдатенко у складі студентської збірної. Фото: пресслужба ПФЛ

Перегляд у «Зірці»

- У мене було дуже мало ігрової практики в «Динамо», то ми з агентом і вирішили, що треба підшукувати якісь інші варіанти. В підсумку я потрапив на збори до кропивницької «Зірки», де після перегляду мені запропонували залишитися.  

Я встиг пройти збори з командою і навіть мав дебютувати в матчі з «Дніпром», так як відразу два голкіпери перед цим матчем травмувалися. А в підсумку замість дебюту за «Зірку», я повернувся в «Динамо». Адже з Києва зателефонували та попросили повернутися. В мене було ще півроку в «Динамо» без суттєвих змін в бік збільшення ігрової практики. Тому й відбулась оренда до Охтирки на пів року, де хоча б була ігрова практика.

Пропозиція «Авангарда»

- Після «Нафтовика» йти в оренду більше не хотів, та й у нашому футболі є така тенденція, що воротарів чомусь особливо в оренду ніхто брати не горить бажанням. Тому з «Динамо» ми попрощалися. Я довго не грав, тому розумів, що треба буде починати все заново. Я встиг з’їздити на перегляд до «Олімпіка», але їм не підійшов. Тому у 2018 році пристав на пропозицію «Авангарда».

Фото: fcavangard.com

Футбол Першої ліги

- Зрозуміло, що умови в «Динамо» та «Шахтарі» в плані умов не мають конкурентів в Україні. Але я ж навіть не дебютував за першу команду, тому всього рівня не встиг відчути. А на тлі молодіжних чемпіонатів Перша ліга все одно виглядає пристойним турніром.

Спочатку були думки, що наче нещодавно в молодіжній Лізі чемпіонів УєфА грав, а куди я сьогодні їду? Але я швидко це відкинув, бо після перших матчів та тренувань в Першій лізі усвідомив, що в футбол до цього я не грав. Тут є люди, які за родинне благополуччя борються, тому ногу ніхто не прибере. Та навіть команди УПЛ часто програють в кубкових матчах, тому рівень футболу тут однозначно пристойний. 

Причини невдачі в "Динамо"

- Сам багато про це думав і, чесно, достеменно й зараз не відповім. В бажанні та самовідданості мені точно нічим дорікнути! Можливо не вистачило зросту… Мене 1,85 см, а в «Динамо» воротарі завжди були атлетичними. В «Динамо» завжди висока конкуренція, бо там найсильніші хлопці з усієї України.

«Динамо» та «Шахтар» починають працювати ще на турнірах ДЮФЛ та ще серед  дітей забирають найбільш здібних. Тому часто так буває, що футболіст у «Динамо» нічим не виділяється, а потрапивши до команди нижчої за рівнем починає розкриватися, бо там він з-поміж інших рівнем вище.

Партнери по "Авангарду" Єгор Демченко і Вадим Солдатенко. Фото: пресслужба ПФЛ 

Іспанцям було байдуже - ти Мессі чи Голопупенко

- У Києві ти не мав права навіть на тренуванні дати слабинку. Тим же іспанцям було байдуже - ти Мессі чи Голопупенко, а на тренуванні маєш викладатися. Якщо ні, то замість тебе завжди готовий вийти інший хлопець.

Колись була ситуація з одним темношкірим хлопцем, він просто проспав на матч. І от йде вже розминка і нам хтось з тренерів каже, мовляв, сходіть розбудіть його - він на базі жив. І от гравець приходить заспаний, і йому вже кажуть: «Поки сидиш, але на заміну вийдеш» (взагалі планувалося, що вийде в «основі»). Через деякий час його кличуть розминатися йти, а він ніяк не подгоджується! У підсумку замість нього український хлопець вийшов і забив переможний м’яч, хоча, навіть у заявці не мав бути! А той, що проспав, здається, вже закінчив свої виступи в «Динамо»…

Євген Біленький, спеціально для ПФЛ