Шуст: у “Інгульці” всі завжди усміхнені (відео)
Новобранець "Інгульця" голкіпер Богдан Шуст відповів на питання клубної прес-служби
- Богдане, як ви розпочинали свій футбольний шлях?
- Народився в смт Судова Вишня, яке розшташоване поруч зі Львовом. Там разом з друзями грали у футбол. Через деякий час з батьками переїхали до Львова, де навчався у звичайній середній школі. Мій товариш займався футболом, а я мав велике бажання разом ходити на тренування. З того часу і розпочав свої перші кроки у футболі.
Коли вперше пішов до футбольної школи не знав, що у майбутньому буду воротарем. Найбільше не люблю бігати, тому ставав на ворота. Мені дуже сподобалося грати на цій позиції.
- Хто з відомих футболістів для вас є кумиром?
- У дитинстві не надто цікавився футболом, тому у мене не було кумирів. Коли почав займатися футболом, більше часу приділяв перегляду матчів. Серед українських голкіперів можу виділити Олександра Шовковського, який і на сьогоднішній день залишається найкращим. Олександр професіонал своєї справи.
З європейських воротарів завжди подобався Петер Шмейхель. Взагалі, сьогодні є багато висококласних голкіперів, у яких можна повчитися.
- Як налаштовуєтеся перед виходом на поле?
- Знаю, що більшість футболістів забобонні, але я, напевно, є виключенням у цьому питанні. Абсолютно спокійно до таких речей. Виходжу на кожну гру з максимальним налаштуванням, викидаю з голови зайві думки і концентруюся виключно на грі.
- Чи є у вас щоденні звички?
Завжди намагаюся повторювати те, від чого отримую задоволення. Це дуже важливо, адже заряджаюся позитивними емоціями.
- Як ви потрапили до ФК “Інгулець”?
- Був знайомий з Олександром Поворознюком, знаю що це надзвичайно амбітна людина. Дуже приємно вразила конструктивна розмова з Сергієм Лавриненком. Якщо говорити про гравців, тривалий час товаришую з Максимом Ковальовим. Саме Максим мені розповів про колектив.
Коли приїхав в Петрове переконався у тому, що це надзвичайно амбітний проект. У “Інгульці” хороший мікроклімат всередині колективу. На тренуваннях всі усміхнені, завжди викладаються по максимуму, тренерський штаб з повагою ставиться до футболістів. Також небхідно відзначити адміністративний штаб клубу. Мені приємно знаходитися у цій команді.
- Можете розповісти про свої хоббі?
- З самого дитинства захоплююся риболовлею. Саме риболовля у моєму житті з'явилася раніше ніж футбол. Коли є можливість, вирушаю на річку рибалити. Останнім часом менше часу приділяю своєму хоббі, адже хочеться побути у сімейному колі.
- Як проводите час із сім'єю?
Моя сім'я — дружина Оксана та дві дочки. Одна донька навчається у п'ятому класі, а інша ще зовсім маленька. Звичайно, дітям подобається гуляти на майданчиках, тому більшість часу проводимо там. Олександра взагалі у нас дуже активна, справжній енерджайзер. Вона любить всі активні види спорту. Займалася тенісом, танцями, адже має хороші фізичні здібності та великий потенціал на майбутнє.
Коли є можливість поїхати додому, мені дуже подобається проводити час у Судовій Вишні. Там у нас є невелике озеро, можна спокійно сходити на риболовлю, зустрітися з братом. Завжди є велике бажання приїзджати туди, де народився.
- Думали чим займатиметеся після закінчення футбольної кар'єри?
- Поки що не розмірковував над цим питанням. Футбол — невід'ємна частина мого життя, тому і в подальшому також працюватиму у футбольній сфері.
- Яка ваша головна мета у житті?
- Головне — виростити дітей, дати їм хорошу освіту. Хочеться, щоб вони були самодостатніми, задоволеними життям і продовжували свій шлях самостійно, без допомоги батьків.
Прес-служба ПФЛ
