Зростаючий рівень змагань: зірковий тренер - для амбітного "Руху"

Перша ліга стає все більш привабливими змаганнями, здатними залучити до своїх лав титулованих наставників з європейським ім'ям

Фото: fcrukh.com

Леонід Кучук працюватиме у Першій лізі, очоливши «Рух» із Винників. Колишній наставник київського «Арсеналу» та кам’янської «Сталі», російських «Локомотива», «Ростова» та «Кубані», молдовського «Шерифу» за підсумками сезону 2011/12 визнавався найкращим тренером України. Для Професіональної футбольної ліги поява таких досвідчених тренерів, як Кучук, не лише приємна обставина, а й свідчення зростання змагань. Якщо такі фахівці, як білоруський тренер-легіонер, погоджуються на пропозиції від наших клубів, це означає, що ми на правильному шляху. І стаємо більш статусними, більш привабливими і перспективними. Прес-служба ПФЛ вирішила згадати спортивний шлях Кучука, а також проаналізувала, що титулований тренер може дати нашим змаганням.

Нова книга

«Для нашого футбольного клубу це хороший урок і чудова перспектива, - коментував призначення президент клубу Григорій Козловський. - Ми отримали не просто наставника, а батька для футболістів, тренерів і для себе. Він хоче передати всі свої знання тим хто хоче. Особисто для мене це найкращий тренер на теперішній момент. Ми отримали не лише щирого та стильного, а ще й європейського тренера. Я назвав би це запрошення не лише новою главою, а новою книжкою в історії «Руху».

Кучук: “Рух” - молодий клуб, проте цей проект мені до вподоби

З ним важко не погодитися: на користь Леоніда Кучука свідчать не лише спортивні досягнення, серед яких «бронза» російської Прем’єр-ліги, перемоги на Кубку Співдружності, шість чемпіонських титулів у Молдові та вихід до фіналу Кубка Росії, а й прогрес, якого під його керівництвом досягали команди та окремі футболісти.

Довготривалі завдання

«Завжди потрібно розуміти, для чого ти виходиш на поле. Ми маємо пам’ятати, що команда має демонструвати футбол. Звісно, комусь він може не сподобатися, але це дуже добре, коли є дискусія навколо гри. Але потрібно відокремлювати поняття поставити гру й побудувати команду. Для постановки гри, можливо, вистачить і зборів, а ось побудова команди – більш довготривалий процес», - відзначав тренер.

Моментальні чудеса за помахом крила - не про нього. Він - зодчий, а не ілюзіоніст. Ліпить неквапливо, але капітально. Недарма один із найтриваліших проектів Кучука останніх років - київський «Арсенал» став найуспішнішим. Йому він віддав 579 днів життя, здобувши титул найкращого тренера України. Тому його повернення до України очікувалося особливо.

Тренер-переможець

Так, під керівництвом Кучука київський «Арсенал» вперше у своїй історії завоював право виступати у єврокубках, посівши п’яте місце у чемпіонаті України сезону-2011/12. Згодом це ж досягнення підкорилося «Кубані», яку фахівець очолив взимку. У 2013-му Кучук очолив московський «Локомотив», і в першому ж для себе сезоні здобув бронзові нагороди чемпіонату Росії, чого не міг досягнути московськи й клуб з 2006-го року. Та ж «Кубань», до якої повернувся фахівець, виходила з ним до фіналу Кубку Росії.

Філософія тренера

Втім, як відзначав Григорій Козловський, фахівці, а також футболісти, яким пощастило працювати під керівництвом Леоніда Кучука, переконані, що виключно спортивними результатами філософія тренера не обмежується. Відмінний знавець футболу, який живе грою мільйонів 24 години на добу, прекрасний тактик та аналітик, Кучук усі свої зусилля спрямовує на прогрес як самих гравців, так і клубу й команди в цілому.

Колективи, які очолював спеціаліст, завжди можна було легко впізнати за тактичним вишколом, гарною фізичною формою виконавців та відмінними командними взаємодіями. Для тренера не існувало авторитетів серед суперників, а його команди могли відібрати очки у будь-якого опонента.

За роки тренерської практики у Кучука склався абсолютний імідж - похмурого, суворого чоловіка, схибленого на роботі і людини, яка вкрай болісно сприймає, коли хтось сторонній влазить у його професію, чи то журналіст, чи - керівник. Під його нищівним поглядом ніяковіли і червоніли у прямому ефірі кореспонденти. Інколи він і сам обривав флеш-інтерв'ю, просто розвертаючись і йдучи з кадру. За цю нетерпимість до банальностей, яку помилково сприймають за звичайну зарозумілість, його зазвичай недолюблювала преса. А він не завжди ставився до неї з великою повагою. Це було взаємно.

Власна філософія

«У мене є свої філософія та стратегія гри, - говорив фахівець. - Намагаюся їх дотримуватися. Раніше була мода на технічних та розслаблених гравців. Але зараз часи і вимоги змінилися. Зрештою, футбол – контактно-силовий вид спорту».

І справді, аналізуючи команди, в яких працював наставник, філософія проста: його команда має довести атаку до найкращої для удару позиції, а суперника - змусити бити з тих позицій, звідки м'яч до воротаря долітає здутим:).

Усі ігрові методики тренера налаштовані на досягнення саме такої гри. Можливо не на повноцінний пресинг, але точно на спробу швидко повернути собі м'яч на чужій третині уже в перші секунди після втрати, або ж про швидкий фол, коли пресинг не вдався. Він полюбляє використовувати класичних фланговиків у ролі інсайдів при підключенні крайніх захисників і нагнітанні в чужій штрафній. Так діють всі команди Кучука і цьому підтвердження - придбання днями кількох гравців із Бразилії, здатних надати середній лінії "Руху" особливого забарвлення.

Дисципліна

Дисципліна – одна з головних вимог Кучука. Її він ставить на перше місце у сучасному футболі. «У мене є певні вимоги, які мають виконувати всі гравці моєї команди. Правила чинні для всіх», - неодноразово відзначав наставник, говорячи про свої принципи.

Постійне самовдосконалення

Незважаючи на свої досягнення, досвід та знання, тренер використовує будь-яку нагоду для самовдосконалення. Перелік країн та клубів, де у період вимушених у професії відпусток на стажуванні побував фахівець, значний. Відзначимо лише кілька – «Мілан, «Дженоа», «Бордо». «Спілкування з колегами з інших країн дає поштовх новим ідеям, - відзначає тренер, який з кожної такої поїздки намагається привезти не лише особисті знання та враження, а й спеціалізовану футбольну літературу.

Врятувати становище

З першим завданням Леонід Кучук має впоратися за час зимової паузи: турнірне становище, у якому опинився амбітний «Рух» у першій частині чемпіонату вимагає від тренера та команди максимального результату у кожній грі. На виконання другого – потрібен час. Але вже зараз ясно одне: за роботою фахівця та розвитком команди й клубу спостерігати буде дуже цікаво.

ПФЛ – місце народження зірок

Перша ліга нині об’єднує клуби із великими амбіціями. Не випадково серед тренерів, які з ними працюють, чимало титулованих – володарів медалей та кубків, учасників міжнародних змагань.

Їхній досвід працює на те завдання, яке сформульоване в слогані-гаслі ПФЛ – це місце, де народжуються зірки. Нині «Рух» провадить інноваційну селекційну роботу, укомплектовуючись не лише знаними зіроньками, а й молодими початківцями. Віримо, для них – як українських юніорів, так і для бразильських новобранців – Кучук буде точкою відліку в їхній великій кар’єрі.

Прес-служба ПФЛ