ПФЛ та Sport Arena називають Героїв 16-го туру. Вони отримають брендовану футболку JAKO на згадку про перемогу у номінації
Фото: fc-avangard.com.ua
Інгулець – один із найпотужніших клубів Першої ліги. Підтвердження цьому – він другий сезон поспіль претендує на медалі, а напередодні звітного туру ще й вийшов у чвертьфінал Кубка України (що є флагманським показником для ПФЛ, історичним досягненням для клубу).
Однак проти Авангарду петровський клуб здобуває очки з великими труднощами. Із шести матчів проти цього суперника краматорці відбирали в нього очки в п’яти, а цього сезону взагалі виграли в обох протистояннях проти одного із фаворитів чемпіонату. Багато в чому цьому посприяв якраз гравець, якого ми називаємо героєм туру.
Кірієнко виявився дуже незручним суперником для оборони гостей, ослабленої травмами та дискваліфікаціями. Він постійно нав’язував суперникам боротьбу, пресингував. Знаходив можливості там, де інші їх не бачили. Результат цієї праці – на табло. У епізоді з першим голом він вдало підіграв Демченку, записавши на свій рахунок асист. Другий м’яч забив сам, майстерно розпорядившись можливістю вирішувати долю епізоду після високого пресингу Лобова. А в епізоді з третім голом Ігор, навпаки, не зіграв, а досить спритно пропустив повз себе м’яча на Собка при подачі кутового – і цим теж мимоволі посприяв взяттю воріт Інгульця.
Тренери після гри скаржилися якраз на цей компонент – реалізацію моментів, справедливо відзначаючи, що одна команда своїми скористалася, інша – ні. Так от, Кірієнко – якраз одна із причин, чому Авангард виявився успішнішим у завершенні. Він зіграв, як справжній striker.
Герой 13-го туру Першої ліги 2018/2019 ПФЛ та SportArena.com
Ігор Кірієнко (Авангард)
328 матчів, 102 голи на професіональному рівні
32 роки. Форвард
Кірієнко вдруге в сезоні визнаний найкращим гравцем туру. Повторимо його біографічну довідку:
Ігор – син уславленого нікопольського воротаря Сергія Кірієнка, справжньої епохи в історії масового українського футболу. Однак справу батька Кірієнко-молодший продовжив іншим способом – на вістрі атаки.
З юних літ цей потужний гравець вважався дуже перспективним – добре починав у місцевому Електрометалурзі-НЗФ, викликався у юнацьку збірну України, мав великий шанс мав великий шанс у ФК Маріуполь (тодішній Іллічівець), але грав і забивав, здебільшого, суто за молодь та резерви.
Фото: fc-avangard.com.ua
Однак «крива» кар’єри пішла так, що шлях талановитого нападника був устелений не лаврами, а терновими колючками. Досить довго Кірієнко мандрував клубами не першого рангу, нижчими лігами. Енергія (Південноукраїнськ), Гірник (Кривий Ріг), Кремінь (Кременчук), Шахтар (Свердловськ). Десь краще, десь – гірше, але забивний форвард ніяк не міг стати стабільним бомбардиром.
Все змінилося, коли Ігор Кірієнко перейшов у Гірник-спорт до Ігоря Жабченка. Тренер, який знав гравця ще по юнацьких збірних, багато працював із ним індивідуально. Шукав такі тактичні варіанти, які найкраще б використовували чіпкість, непоступливість та стрибучість свого підопічного. І запрацювало – середняк Другої ліги піднявся до чемпіона, а Кірієнко став його головним снайпером. Яких тільки голів не забивав «таранник» Кірієнко! Оформляв не лише хет-трики, а й пента-трики, змушуючи журналістів вивчати нову термінологію.
За чотири роки у цій – найкращій за свою біографію – команді Ігор забив 46 м’ячів у 90 матчах, але змінювався колектив, тасувався склад, конкуренти йшли вгору, Гірник-Спорт опускався вниз. Завоювавши з цією командою золоту медаль Другої ліги та бронзову медаль Першої ліги, Ігор перегорнув цю сторінку. Проте на новій не вдалося написати успішну історію – чернігівська Десна була командою під завдання з високою конкуренцією, навколо Кірієнка вона свою гру не будувала, тому після недовготривалих виступів він відправився в оренду, де довів свій рівень і кинув «якір» надовго.
Авангард давно шукав такого форварда і можна лише шкодувати, що трохи пізно вони знайшли одне одного. Але Кірієнко в 32 роки не дограє, а грає. А ті обсяги роботи, які він виконує на чужій половині поля, виборюючи кожен м’яч, вражають. Тож, окрім забитих м’ячів, цей гравець додає ще стільки роботи, що викликає повагу.
Зрозуміло, що Гірник був фаворитом у протистоянні з резервним складом МФК Миколаїв. Ясна річ, відносно оборони господарів могли бути сумніви – дискваліфікований стрижневий гравець Григорик (опорник, на якому тримається вся гра криворіжців), були й інші втрати, що спричинили перестановки.
Але хто б міг подумати, що цей матч принесе десять голів і завершиться з екзотичним рахунком 7:3! А початок цьому «безладу» поклав якраз досвідчений Гвоздевич. Один із патріархів криворізького клубу двома смачними ударами дав суттєву перевагу господарям уже після півгодини гри, а також, як виявилося, розслабив і надихнув команди на таку результативну гру.
Герой 16-го туру Другої ліги 2018/2019ПФЛ та Sport Arena
330 матчів, 50 голів на професіональному рівні
33 роки. Фланговий хавбек, інсайд
Гвоздевич – один із найдосвідченіших гравців ФК Гірник (Кривий Ріг). Він застав часи, коли ця команда ще була просто міцним середняком Другої ліги, потім підвищився з нею в класі, а коли Гірник через фінансові труднощі вимушений був завершити виступи у Першій лізі – після нетривалого перебування в МФК Миколаїв та Інгульці повернувся у клуб, який став рідним. Корінний кривбасівець, він став майстром саме в Гірнику й допоміг команді повернутися з аматорського чемпіонату назад у Другу лігу.
Тут команда Геннадія Приходька всерйоз претендує на медалі – йде третьою в Групі «Б» й зберігає реальні шанси на те, щоб за підсумками сезону знову підвищитися в класі.
Прес-служба ПФЛ
SportArena - інформаційний партнер ПФЛ