Богданов: хочу із "Кременем" повернутися до Першої ліги
Півзахисник ФК "Кремінь" Максим Богданов відповів на питання ЗМІ
Фото: fckremen.com
Знайомтеся, каховець Максим Богданов. Сьогодні молодий хлопець грає за професіональну команду, яка досить упевнено лідирує в Другій лізі Чемпіонату України - «Кремінь» з Кременчука. Клуб із Полтавщини має високі шанси наступного сезону повернутися до Першої ліги. За плечима двадцятишестирічного хлопця понад сто матчів і десятки голів у ПФЛ (Професіональна футбольна ліга).
Максим розповів ua.tribuna.com дещо про себе, свою кар'єру, а також про те, чого він прагне досягти в футболі.
- Доброго дня, Максиме. Розкажи про свій шлях до футбольного життя. Із чого все починалося?
- Мій футбольний шлях розпочався у другому класі. Якось на урок фізкультури завітав тренер із місцевої ДЮСШ Юрій Володимирович Окул, який записував хлопців до своєї футбольної секції. Недовго думаючи, я теж записався. Батьки здивувалися моїм рішенням, оскільки вважали мене ще надто маленьким. Зрештою мама відвела на тренування. Після заняття Юрій Володимирович сказав їй, що в мене є потенціал, яки необхідно розвивати.
- Наскільки мені відомо, ти вихованець донецького «Олімпіка». Як юнак із Каховки опинився там?
- Якщо чесно, потрапив туди випадково. Усе життя мріяв грати за «Шахтар». З 13 років їздив до них на перегляд у Донецьк. Якось літом відбувалися перегляди в їхньому спортивному інтернаті. Із 150 людей мене, разом із іншими 24-ма хлопцями відібрали і повезли на збори до Скадовська. Але, на жаль, після зборів сказали, що мені чогось бракує і запропонували приїхати ще раз, за півроку. Того ж вечора батько повідомив мені, що мною цікавився головний тренер «Олімпіка», який помітив мене на зборах. Він сказав, що якщо не вдасться варіант із «Шахтарем», вони чекатимуть на мене. Недовго думаючи, наступного дня я поїхав до Донецька у свій майбутній клуб.
- З якими відомими українськими футболістами тобі доводилося грати на полі в одній команді та один проти одного?
- Під час перегляду в «Шахтарі» грав із Олександром Нойоком, Олександром Караваєвим, Максимом Малишевим та Іваном Ордецем. У системі «Олімпіка» доводилося грати з Заурі Махарадзе, Сергієм Болбатом, Владиславом Кулачем та Дмитром Гречишкіним. У «Макіїввугілля» (Макіївка) грав із Едуардом Цихмейструком.
- Максиме, ти пам'ятаєш свій дебютний матч і гол у професіональному футболі?
- Так, це був матч проти «Шахтаря-3». Мені було 17 років. Я вийшов на заміну на 88-ій хвилині і вже за п'ять хвилин відзначився голом. У цілому, того сезону я відіграв 19 матчів і забив три м'ячі. До того ж, їх я забивав ще не досягши повноліття. У мене повірили, а це має велике значення для футболіста.
Фото: fckremen.com
- Чому ти обрав позицію атакувального центрального півзахисника?
- Якщо чесно, не знаю. За своє футбольне життя пограв на різних позиціях. Зараз моєму тренеру видніше, де я можу принести більше користі команді. Тим паче, я відчуваю, що для мене це оптимальний варіант.
- Що приносить тобі найбільше задоволення у грі?
- Те, коли після моїх передач партнери забивають м'ячі.
- Кожен професіональний гравець вірить у забобони і намагається не робити чогось перед грою. Чого ти навмисне не робиш перед матчем?
- Не сказав би, що я забобонний, але певних передігрових ритуалів дотримуюсь. Не п'ю газованих напоїв у день матчу. Намагаюся виспатися перед грою і здійснити невеличку прогулянку містом. Найголовніше для мене - економити емоції перед початком поєдинку.
- Були пропозиції пограти в клубах УПЛ чи в закордонних клубах?
- Із команд УПЛ пропозицій не було. А ось щодо закордонних, то варіанти були. Переважно із Середньої Азії та Прибалтики.
- Наскільки мені відомо, ти вже третій рік граєш за «Кремінь». Хто запропонував тобі переїхати до Кременчука?
- Варіант з «Кременем» мені запропонував друг і земляк Костянтин Черній. Я тоді грав за ФК «Нікополь». Під час однієї з ігор у Кременчуці тренери команди звернули на мене увагу. До того ж, Костя добре їм мене відрекомендував. Далі все було просто. Мене запросили на збори, після чого підписали зі мною контракт.
Якщо чесно, я радий, що опинився в Кременчуці. Красиве місто зі славними футбольними традиціями.
- Ти цікавишся футбольними подіями в Каховці?
- Авжеж. Я стежу за всіма командами Херсонської області, і за виступами СК «Каховка» також. Скажу більше, влітку я з ними тренувався до початку сезону. Хороша команда, здібні хлопці, та й керівництво клубу намагається створити комфортні умови для досягнення високих результатів.
Думаю, віра вболівальників та їхня підтримка в кожному матчі також стане не менш важливим фактором успішних виступів команди.
- Якими якостями повинен володіти футболіст твого амплуа?
- Він повинен швидко і нестандартно думати на полі. Намагатися частіше йти вперед, відкриваючи оборону суперника. Розвертати гру з флангу на фланг і створювати моменти для нападників.
- Максиме, чого ти прагнеш досягти в футболі і що б ти міг порадити юним футболістам Каховської ДЮСШ, які бачать себе професіональними гравцями в майбутньому?
- Щодо того, чого я хочу досягти, то насамперед повернутися разом із командою до Першої ліги та закріпитися там. По-друге, авжеж, хочу випробувати свої сили в українській Прем'єр-Лізі або ж у хорошому закордонному клубі.
Юним вихованцям ДЮСШ хочу порадити більше часу приділяти спорту, забути про шкідливі звички і якомога менше часу просиджувати за комп'ютерами. У Каховці хороші тренери, які можуть допомогти дитині у майбутньому стати талановитим футболістом. Головне його бажання і віра в нього батьків, які б стали надалі для нього опорою.
Прес-служба ПФЛ за матеріалами Azot Olegov, ua.tribuna.com
