Фото: ingulec.com
Інгулець стартував із двох домашніх поразок, а першу перемогу в чемпіонаті здобув лише в четвертому турі. Однак колектив, який минулого сезону до останніх турів претендував на підвищення в класі, добре тримає удар. Він набрав ходу, здобув три перемоги поспіль і зараз невпинно наближається до групи лідерів.
Гірник-Спорт вів у рахунку, однак вольові якості петровського клубу разом із очевидною перевагою в класі дозволили підопічним Лавриненка набрати чергові три очки. А фундамент цієї перемоги заклав якраз напад Інгульця. Хет-триком вистрелив Олександр Акименко, який знову, як і минулого сезону, очолює гонку найрезультативніших гравців Першої ліги.
Герой 6-го туру Першої ліги 2018/2019 ПФЛ та Sport Arena
392 матчі, 126 голів на професіональному рівні
32 роки. Форвард
Акименко починав грати в рідному місті Антрацит, що на Луганщині. Займався у прославленому Луганському спортінтернаті, пробував сили в Зорі, але на професіональному рівні дебютував у ровеньківському Авангарді-Індустрії. Потім опинився у Сталі, де довелося доводити свій рівень із резервного складу, дубля.
На шляху Олександра трапився такий тренер, як Анатолій Іванович Волобуєв. Саме він повірив у Акима, почав ставити його й давати можливість себе проявити. Цей форвард зі своїм бомбардирським чуттям та забивними серіями допоміг алчевцям здобути одну золоту, одну срібну й дві бронзові медалі Першої ліги. Одна із легенд ФК Сталь (Алчевськ) – Акименко досягнув такого звання уже в молодому віці.
Він кілька разів покидав клуб, який став рідним, і повертався туди. У Геліосі вийшло не дуже добре. В УПЛ пробувався у Зірці та донецькому Металурзі, але також не повністю розкрив себе. Зате Сергій Лавриненко, з яким вони разом працювали в Кропивницькому, покликав Акименка в Інгулець. І якщо деякі з інших екс-гравців Зірки не проявили себе тут, то Олександр (як і Лупашко, Кучеренко, Ковальов) не просто посилив петровську команду, а вивів її на новий рівень.
За Інгулець Акименко виступає трохи більше року. За цей час він забив 30 м’ячів у 38 матчах при 2 асистах та 7 зароблених результативних стандартах. Петровський клуб переживає свою «золоту еру», а Олександр є його легендою вже прямо зараз.
Початок нового сезону для вінницької Ниви – немов випробування на стресостійкість. Дві нічиї та поразка, потім резонансні заяви про зняття з турніру та звільнення головного тренера, які струсонули колектив, але не збулися. І, як не парадоксально, вирівняння результатів! У серпні Нива виграла 3 матчі при 2 нічиїх у чемпіонаті та кубку. Це дозволило вийти в 1/16 фіналу та розділяти 3-4 місця в Групі «А» Другої ліги.
Чергову перемогу вінничани здобули в дуже непростій боротьбі. Спершу Савошко не реалізував пенальті, а суперник, який особливо вдало виступає в гостях, повів у рахунку. Але Володимир проявив вольові якості – забив зі штрафного та пенальті, чим виправився за осічку в першому таймі та допоміг Ниві здобути три очки.
Герой 6-го туру Другої ліги 2018/2019ПФЛ та Sport Arena
140 матчів, 34 голи на професіональному рівні
23 роки. Півзахисник атакувального плану
Він дев’ять сезонів провів у обоймі Карпат – від юнацьких команд до молодіжного складу, їздив на збори з першою командою, деякі тренери «левів» навіть називали Савошка майбутнім цього клубу. Натомість, Володимир довго не отримував визнання, тож перейшов у ФК Львів. У пошуках ігрової практики він відправився у Другу лігу, і зараз ми бачимо, що це справді добре навчений, технічний та перспективний футболіст.
2018 рік він проводить у вінницькій Ниві. У цій команді має вже свій авторитет та у найкращих матчах може проявити себе і як бомбардир, і як асистент, і як виконавець стандартів. Матч проти Буковини – один із найяскравіших у біографії Савошка, але не єдиний. Гравець прогресує, за яскравими спалахами має прийти стабільність, і тоді тренерський штаб Ниви зможе записати собі в нотатник чергову історію футболіста, який переборов себе й пішов правильним шляхом у великий футбол.
За матеріалами SportArena