У очікуванні "класико". Кадровий перетин гравців "Дніпра" і "Металіста"

Символічна збірна з футболістів, які свого часу пограли і за «Металіст», і за «Дніпро». Подивіться на неї, і ви побачите, що кадри і справді завжди вирішували все

Сезон 2018/19. Чемпіонат України. Перша ліга.

11 серпня. 19:00. Дніпро. «Дніпро Арена»

СК «Дніпро-1» (Дніпро) – «Металіст 1925»

Арбітр: Олександр Дердо (Чорноморськ)

Трансляція XSPORT

Хто б що не говорив, але славні "Металіст" і "Дніпро", які зникли з футбольної мапи, ототожнюють із "Металістом 1925", і "Днпром-1", які вже завтра, в суботу, зіграють між собою у "класико". Славнозвісний «градус стосунків» між торсидою головних клубів Дніпра і Харкова часто переступав температурний поріг. Але історія і статистика - штуки вперті. Ми вирішили згадати архівний матерал Артура Валерка щодо кадрових стосунків двох непримиренних суперників незамиленими забобонами очима. Що з цього вийшло? 

Воротар. Максим Старцев.

47 матчів за «Дніпро» в 1998-2004 і 2007-2008 роках, 8 матчів за «Металіст» з літа 2010 року.

Уроженець Херсона з юних років вважався перспективним в «Дніпрі», але так і не зумів пробитися через широкі спини Медіна і товаришів. Не вийшло у нього в Дніпропетровську і з другого заходу, після успішних поїздок в «Кривбас» і «Таврію». Зате заграний за національну команду кіпер виявився цікавим Маркевичу і, зігравши 30 липня в матчі четвертого туру за кримчан проти «Ворскли», на наступний день в тому ж турі (!!!) вже захищав ворота Харкова в матчі проти донецького «Металурга». І, уявіть собі, жодного м'яча не пропустив!

Правий захисник. Віталій Комарницький.

Три матчі за «Дніпро» в 2003 році, 30 матчів за «Металіст» в 2004-2005 роках.

Юний вінничанин рано потрапив до Ізраїлю, в складі юніорської збірної під керівництвом Крощенка став віце-чемпіоном Європи 2000 року. А повернувшись в Україну, без особливого успіху провів півсезону за «Дніпро», після чого подався в «Металіст». Під час великого розколу 2005 року був одним з небагатьох, хто перейшов з «Металіста» в інший харківський клуб - «Арсенал». У складі цієї команди і змінивший його ФК «Харків» грав ще довго, але з нашими протиборчими сторонами більше не перетинався.

Центральний захисник. Олександр Бабич.

У структурі «Дніпра» провів 1997-2001 роки, за «Металіст» зіграв 67 матчів, шість голів в 2005-2008 роках.

Нинішній капітан одеського «Чорноморця» в Дніпропетровську грав тільки за другі команди, а в Харкові провів непогані сезони, запам'ятався не лише грою на своїй позиції, але і забитими м'ячами.

Лівий захисник. Олександр Романчук.

 П'ять матчів за «Дніпро» в 2007 році, 21 матч за «Металіст» з минулого літа.

Уявіть собі, цей талановитий футболіст з величезними зусиллями пробивався в дорослий футбол! З «Динамо» віддавався в оренду в «Арсенал» і «Дніпро», і лише в минулому році підписав контракт з харківським клубом. Ах, якби не травми ...

Опорний півзахисник. Олег Шелаєв.

209 матчів, 26 голів, за «Дніпро» в 1999-2008 роках, 49 матчів, один гол за «Металіст» з 2009 року.

Непоступливий півзахисник з  могутнім ударом,  встиг завоювати по парі бронзових медалей і в синьо-білих, і в синьо-жовтих кольорах. Правда, ні там, ні там луганчанин поки не повторював свого раннього успіху в «Шахтарі» - там на зорі своєї кар'єри він двічі приміряв «срібло»...

Опорний півзахисник. Сергій Валяєв.

99 матчів, 13 голів за «Дніпро» в 1996-2003 роках, 146 матчів, 11 голів за «Металіст» з 2005 року.

Віддавши сім років «Дніпру» хавбек став не потрібен команді в часи реформ Кучеревського і, транзитом через «Кривбас», переїхав до Харкова. Важко забути його чудові сезони з Слюсарем, тепер  на зміну Валику прийшов добре знайомий Сергію по «Дніпру» Шелаєв.

Правий півзахисник. Андрій Воробей.

47 матчів, 12 голів за «Дніпро» в 2007-2010 роках, 20 матчів, чотири голи за «Металіст» з 2010 року.

Великий український форвард в «Шахтарі» досяг чималих успіхів: медалей безліч, за збірну грав, сотню забив ... Потрібна була нова мотивація, щоб пробудити в ньому хижий інстинкт бомбардира. Викликом для нього повинен був стати перехід в «Дніпро», але  там Андрій залишався тінню себе самого. Переживши оренду в «Арсеналі», він переїхав до Харкова. Де забиває нехай і трохи, але залишається надійною картою в колоді Маркевича.

Атакуючий півзахисник. Олександр Рикун.

82 матчі, 11 голів за «Дніпро» в 1998, 2003-2006 роках, 92 матчі, дев'ять голів, за «Металіст» в 2006-2010 роках.

Вихованець «Дніпра» встиг стати найкращим гравцем української ліги ще в рідній команді, але, будучи списаним вдома, повернувся на високий рівень в Харкові. Кумир тамтешньої торсиди, володар філігранного пасу і великих футбольних мізків, він, уявіть собі, свого часу забивав і «Дніпру», і «Металісту» - обидвом своїм самим зоряним командам.

Лівий півзахисник. Денис Олійник.

68 матчів, 21 гол за «Металіст» в 2009-2011 роках, за «Дніпро» поки не грав.

Син одного з найбільш шанованих буковинських футболістів закінчив динамівську академію, але шанс заграти в дорослому елітному футболі отримав вже в харківському клубі, не найбільш близькому столичним фанатам. Любов уболівальників першої радянської столиці України завойовував нестандартними проривами і кинджальними ударами, а голи «Шахтарю» і «Омонії», напевно, назавжди залишили його в серцях харківських ультрас. Чи ні?

Нападник. Олексій Антонов.

26 матчів, шість голів за «Металіст» в 2007-2010 роках, за основний склад «Дніпра» дебютує цього літа.

Ще в 17 років вважався великим дніпрянським талантом, але, не дочекавшись дебюту в головній команді, поїхав у Росію. Але все - таки повернувся сім років по тому - вже з відносно невдалим досвідом ігор в «Металісті», де йому так і не вдалося стати незамінним форвардом, які мали імунітет від оренд.

Нападник. Олександр Гладкий.

17 матчів, чотири голи за «Металіст» в 2004-2005 роках, 18 матчів, два голи за «Дніпро» з 2010 року.

У юнацькій збірній України він заявив про себе навіть раніше, ніж в клубі, тому, в «Металісті» його плекали і готували до подвигів обережно. А йому хотілося прогресу, і він пішов в ФК «Харків» під час пам'ятних міграцій між клубами. Далі була не дуже вдала спроба закріпитися в «Шахтарі» і нинішній період в «Дніпрі», теж ознаменований пошуком себе і свого місця.

І щоб ви знали ...

Не забувайте про легендарне «тріо бандуристів» минулого десятиліття - Мізина, Гецка та Паляниці; про харків'янина Бессонова, дніпрянина Геннадія Литовченка, який свого часу очолював «Металіст»; про гарного нападника і півзахисника Олега Крамаренка, крім наших «героїв», він грав ще в московському «Динамо»; про воротаря Боровика, який свого часу трохи грав за синьо-білих і сидів в запасі жовто-синіх; про Максимова і Чеберячка, які після ФК «Харків» отримали шанс в «Дніпрі»; в кінці кінців, про харків'янина Калиниченка, який ніколи не грав за рідне місто, але став легендою в «лігві ворогів»...

Прес-служба ПФЛ