Рудницький: надихає підтримка уболівальників «Зірки»
Капітан "Зірки" Іван Рудницький розказав про повернення до команди, капітанську пов'язку і звернувся до уболівальників
Іван Рудницький повернувся у "Зірку" і одразу отримав капітанську повязку. Фото: офіційні сторінка ПФК "Суми" у FB
Капітан кропивницької «Зірки» в інтерв’ю клубній прес-службі розповів про повернення в команду, де провів п’ять сезонів, згадав минулі часи й поінформував про нинішнє становище справ та обстановку в складі «зіркових» після старту нового сезону.
- Як відбулося повернення до «Зірки?
- Все вийшло доволі випадково. Я зателефонував тренеру «Зірки» Олександру Кочурі, з яким разом грали, й поцікавився ситуацією в команді. Вийшло так, що в цей час тренувався вдома й грав на першість області, адже через два переходи, які відбулися за короткий період, не мав можливості певний час виступати в Україні. Мені запропонували приїхати на перегляд. Ніхто ніяких гарантій не давав. Отже довелося на зборах докласти чималих зусиль для того, щоб довести, що я можу приносити користь команді.
- Давай повернемося в минуле й згадаємо той час, коли ти раніше грав за «Зірку». Чим запам’ятався той період твоєї кар’єри?
- Ну це був, можна сказати, її старт. Адже Анатолій Іванович Бузнік запросив мене до Кіровограда в 19-річному віці, коли я на професіональному рівні ще не грав. Поступово набирався досвіду й згодом став гравцем основного складу. Ну й саме під час мого перебування в «Зірці» відбулася зміна керівництва клубу й новий президент – Максим Березкін - відразу поставив амбіційні завдання, які ми намагалися виконувати. Ну ще в цей період мені довелося попрацювати під керівництвом відразу сімох головних тренерів або виконувачів обов’язки – Анатолія Бузніка, Ігоря Жабченка, Андрія Антонова, Вадима Євтушенка, Іллі Близнюка, Миколи Федоренка, знову Анатолія Бузніка, а Сергій Лавриненко зробив ставку на інших центральних півзахисників.
Скажу так, що Анатолію Бузніку з Віктором Догадайлом я вдячний за те, що помітили, запросили й дали першу можливість проявити себе, а Вадиму Євтушенку за те, що Анатолійович став довіряти мені в повній мірі. Та в кожного тренера було щось своє, неповторне і в кожного було чому повчитися. Інша справа, що не всі наставники, з різних причин, змогли повною мірою реалізувати свої футбольні ідеї. Із партнерів найкомфортніше гралося з Олександром Скляром, з яким ми один одного доповнювали в середині поля й який своїми класними діями на оборону надавав мені можливості більше працювати на атаку. Я дуже радий, що в Сашка в подальшому все склалося добре в полтавський «Ворсклі».
- А як складалася твоя футбольна доля після того, як залишив «Зірку»?
- На жаль, не так, як мені хотілося б. Дуже дошкуляли травми, через які не зміг закріпитися чи в повній мірі проявити себе в тернопільській «Ниві», ФК «Полтава», «Сумах», у клубах Білорусі, Грузії, Вірменії, де, все ж, вдалося пограти та принести певну користь командам, що мене запросили. На щастя, зараз уже все гаразд і я готовий до серйозних навантажень.
- Коли погоджувався знову грати за «Зірку», тебе не бентежило те, що ти чи не найдосвідченіший у складі команди, якій буде дуже нелегко в Першій лізі на фоні більш досвідчених конкурентів?
- Розумів, що буде дуже важко й що до мене будуть більш підвищені вимоги, ніж до молодих футболістів. Але мене тішить те, що знову граю на серйозному рівні, що мені довіряють тренери, а партнери обрали своїм капітаном. Ну й надихає підтримка найкращих уболівальників «Зірки». Поки ми намагаємося брати завзяттям, юнацьким бажанням та самовіддачею. На жаль, позитивного результату поки що немає. Але ми зігруємося, набираємося досвіду й разом будуємо конкурентоспроможний колектив.
- Чи можна було зіграти краще в двох стартових зустрічах?
- Вважаю, що з «Волинню» ми діяли непогано й виконали тренерські настанови. Вони ж нічого суттєвого біля наших воріт не створили. Лучани з більшою впевненістю, з таким же рахунком, здолали «Металіст 1925», який не приховує своїх амбітних цілей. Не признач арбітр пенальті в наші ворота в компенсований час першого тайму матчу з «Волинню», то все могло скластися по-іншому. В Сумах ми швидко забили, а потім іще один пенальті в наші ворота й втрата концентрації в гольових епізодах призвели до поразки. Що ж, потрібно вчитися на власних помилках. Тим більше, що календар готує нам нові випробування, особливо у протиборстві з «Дніпром-1», який за своїм складом вже сьогодні не загубився б в еліті. Розуміємо, що буде нелегко й готові, як у боксі, тримати удар.
Фото: офіційні сторінка ПФК "Суми" у FB
- Які функції зараз, окрім капітанських, зараз ти виконуєш на полі, чого більше вимагають тренери?
- Грати більше від оборони, залишати менше зон суперникам для розвитку атак і намагатися розганяти наші контрвипади. Сьогодні опорний півзахисник не може бути обмеженим і тільки руйнувати. Ці часи пройшли. Тож, потрібно розширювати свої функції й приносити більше користі команді, як це робили на чемпіонаті світу Канте, Погба чи Матюіді, які продемонстрували майже ідеальну гру в середині поля.
- Наостанок, що капітан нинішньої «Зірки» хотів би сказати уболівальникам команди?
- Повірте, ми віддаємо всі сили на футбольному полі. І сьогодні, як ніколи, нам потрібна ваша віра, допомога та підтримка. А ще сподіваємося на терпіння та виваженість. Більш досвідчені футболісти нищівну критику переживуть, а от юних гравців вона може зламати психологічно. Давайте разом пройдемо цей важкий шлях і вдача обов’язково прийде. Ми зробимо для цього все, що в наших силах. Обстановка в колективі робоча, настрій, зрозуміло, не найкращий, але бойовий. А впевненість з’явиться, коли здобудемо перший позитивний результат. Головне й після цього не розслаблятися, а наполегливо працювати.
Прес-служба ПФЛ за матеріалами fczirka.com.ua
