Півзахисника "Реал Фарми" Філіппа Філіппова ПФЛ разом із проектом Золотий талант України визнали лауреатом премії "Молода надія туру"
Філіпп Філіппов (у червоній формі) відзначається агресивними діями. Фото: сторінка футболіста у ФБ
Із двох перемог стартувала у чемпіонаті другої ліги одеська команда «Реал Фарма». Щоправда, обидва матчі провела вдома, та це аж ніяк не принижує вартості шести очок.
У першому поєдинку із запорізьким «Металургом» (1:0) півзахисник Філіпп Філіппов вийшов у стартовому складі, у другому – з лави запасних, зате забив один із голів (3:1). За наполегливість і націленість на ворота ПФЛ разом із проектом Золотий Талант визнали 20-річного хавбека визнали лауреатом премії "Молода надія туру".
- Філіппе, твоя команда дещо несподівано є зараз одним із лідерів таблиці. Очікували такого від себе?
- Налаштовувалися, хотіли виграти. У минулому сезоні ми третє коло вдома гарно відіграли, у нас хороша статистика.
- Вболівальників потішили?
- Думаю так, все сподобалося, результат і голи є.
- З ким було складніше грати на старті чемпіонату?
- Хоч ми й виграли 3:1, матч був складним, та й попередній, з «Металургом» також: команди хочуть вийти вище. В цій грі нам стандарти допомогли.
- Після першого голу Новицького легше дихати стало?
- Звісно легше, вигравати - комфортніше.
- Ви просиділи цілу годину на лаві запасних. Що говорив тренер?
- Він ще до гри сказав, що все добре, але притримаємо тебе на другий тайм. Я непогано реалізовував моменти на тренуванні і він сподівався, що я вийду і заб’ю.
- Як забивав у грі?
- Грубий поборовся із суперниками, Какушин перехопив, витягнув на себе захисника і віддав мені. Я ж просто розстріляв воротаря.
- Це твій перший гол на професіональному рівні?
- Так, перший гол. Всім партнерам і тренерам дякую, привітали.
- Цей успіх додасть упевненості?
- Так, друга гра, все попереду, треба більше і більше забивати.
- З вашої групи пішли клуби-лідери, зараз заруба за перше місце буде, як відчуваєте?
- «Дніпро» і «Металіст» були фаворитами, а зараз команди рівні, кожна гра складною буде. Зараз виїзд в гості до «Миру» і там буде складно, це футбол.
- Наше завдання? Вигравати кожен матч, а там вже дивитися.
- Апетит прийде за цей час?
- Так, так. Команда у нас підібрана, і основний склад, і заміни, деякі гравці навіть не потрапляють в заявку. Є потенціал і все від нас залежить.
- Ви вихованець дніпровського УФК?
- Так, хоча народився я в Одеській області.
- Батько не займався футболом?
- Так, щоб професіонально, то ні.
- Ви у скільки років потрапили до футбольної школи?
- У шість років прийшов, там була пауза з семи до восьми, не було тренера і виходить був період, коли самі бігали у дворі.
- Як потрапили до тодішнього Дніпропетровська?
- Через мого тренера в одеській ДЮСШ, він знав тренера дніпровського, і коли там 98-й рік набирали, мене відправили на огляд. Так я й потрапив туди.
- На яких позиціях грали?
- В ДЮСШ грав півзахисника, а далі в училищі у мене були оборонні навички і я грав центрального захисника чотири роки. А потім перестав рости, стало важко вигравати верхові дуелі і вже була не та позиція, потім грав крайнього захисника, півзахисника.
- Зараз де краще діяти?
- Більше подобається амплуа крайнього півзахисника, там з м’ячем можна. Але можу зіграти й центрального хавбека.
- Що стосується УФК. В ваш час як з підбором гравців було?
- У 2010 році ми стали чемпіонами ДЮФЛУ, виграли у «Шахтаря» по пенальті.
- Це найпам’ятніша перемога в матчах ДЮФЛУ?
- Я у тому фіналі вийшов на заміну наприкінці першого тайму, ми дотиснули і забили. А в серії пенальті фортуна була на нашому боці, та й воротар нас рятував.
- Свій найкращий гол можете згадати?
- Було ще в ДЮФЛУ, грав центрального захисника. Зустрічалися із СДЮСШОР (Миколаїв), я віддав передачу на фланг і побіг в атаку, там потім пішов простріл і я забив.
- Згодом ви опинилися в Арсеналі U-19. Яким вітром занесло до столиці?
- Шукав команду. Я приїздив ще за рік до цього, вони грали в чемпіонаті U-21, а команди U-19 не було. Потім дограли сезон і з U-21 зробили U-19, і мені запропонували залишитися в цій команді.
Там тренером був Черних Валерій Володимирович, він був в УФК колись. Допоміг.
- Головним у юніорів був Тарас Ільницький?
- Так, з ним добре працювалося, він нас навчав. І я спочатку грав, а друге коло через травму пропустив. Приїхав до Одеси, лікувався а потім пішов набирати форму в «Реал Фарму». І мені запропонували залишитися.
- Можна сказати, що знайшли свою команду?
- Ми знайшли один одного, все влаштовує.
- Ви відбігали десять матчів у минулому, першому для вас сезоні?
- Так набирав форму, звикав до другої ліги. Тут інший стиль, у кожної команди своя тактика.
- Літом не планували піти деінде?
- Ні, нікуди не хотів переїжджати. Тренери разом керують, у нас їх три. Все налагоджено.
- Де мешкаєте?
- Мешкаю з тіткою. Тут в Одесі комфортно і затишно.
- Часто купаєтеся в морі?
- Якомога частіше ходжу, це розслабляє, та й корисно плавати.
- Мабуть, придумати вам прізвисько для партнерів не було проблемою?
- Спочатку було Філ, так і пішло.
Досьє
- Народився в Одеській області.
- Перший тренер - Микола Іванович Делі.
- Хобі? За великим рахунком нічого такого, з друзями пограти. Колись на єдиноборства, кікбоксинг, трохи ходив.
- Вболіваю за «Барселону», хоча мені і Месі, і Роналду подобаються. Месі - талант, а Роналду своїм натиском подобається.
- Мрія? Я ставлю більш глобальні цілі: хочеться Лігу чемпіонів і чемпіонат світу виграти.
Андрій Іванченко для pfl.ua