Форвард "Десни" Олександр Філіппов поділився враженнями від матчу 33-го туру проти "Інгульця" (3:1)
Нагадувати, що означав очний матч 33-го туру чемпіонату Першої ліги для "Інгульця" й "Десни", абсолютно зайве. Переможець двобою комфортно вмощувався б на третьому місці, переможений втрачав би значні козирі у боротьбі за путівку до плей-оф.
Чернігівці приїхали до Петрового у ролі наздоганяючих, а поверталися додому вже на третьому рядку у таблиці. Бо цілком по грі перемогли суперника (3:1) навіть у меншості, геройствував же на полі їхній форвард Олександр Філіппов. Долучився до двох голів, забив сам і цілком слушно був визнаний ПФЛ і Sport Arena Героєм туру.
— Сашко, хотілося б привітати тебе й Десну з цією звитягою. Класні відчуття?
— Дякую, звісно, та насамперед хочу від імені команди висловити співчуття Олександрові Акименку, у нього помер батько. Хочеться побажати йому сил, набратися терпіння і вийти з цієї ситуації. Що ж стосується гри, то ми чудово розуміли, що нас влаштує тільки перемога. Тож налаштувалися максимально. Головне, що виграли і готуємося тепер до зустрічі із Геліосом.
— Хвилювалися, як їхали до Петрового? Все ж таки вдома Інгулець — грізний боєць.
— Звісно це організована команда, і у першому колі тяжко було нам. Можливо зараз допомогло, що у них кілька ключових футболістів не грало.
Нам потрібна була ця перемога. Тренери налаштували нас, ми зіграли організовано і перемога закономірна.
— До речі, своїх фанатів під час матчу чули? Чи їх перекрикувала місцева публіка?
— Звісно чули, вони завжди з нами, приємно, коли люди приїздять на виїзди і вірять в нас. Граємо для них.
— Віддячили ви вболівальникам швидко, вже на 10-й хвилині. Згоден, що перший гол відбувся завдяки твоєму прострілу?
— Вся команда спрацювала: вдався пресинг біля кута штрафного, я підхопив м’яча, розкачав гравців, навісив. А Денис Фаворов допоміг нам вийти вперед.
— На 34-й ви з Арвеладзе організували й другий гол. Бачив, що влучив у ту ж дев’ятку, що й Д.Фаворов?
— Так, почали гарну контратаку: Денис Фаворов подав на Арвеладзе, я крикнув і – дякую Левану – він віддав мені гарну передачу. Залишалося один в один обіграти захисника і пробити, добре, що стався маленький рикошет, і м’яч залетів у ворота.
— Не було думки, що після такого подвійного удару Інгулець може здатися?
— Ні, у них організована команда. Та вони й самі розуміли: якщо програють, то стануть четвертими. Тому билися до останнього. Було тяжко. Добре, що ми забили третій м’яч. Тоді вже грали спокійніше, мало моментів було у суперника.
— Ти приклався й до цього взяття воріт, чи не так?
— Ми вибігли в контратаку, Тьома Фаворов гарно відібрав і віддав Левану. Той розвернувся, віддавав на Волкова, але прийняв я, побачив, що Тьома набігає і в мене вийшла гарна передача. І гол. Все зробили командно.
— На 80-й хвилині згадуваний Волков вилучився. За діло?
— Я його першу картку не пам’ятаю. В другому моменті можливо й був поштовх, але там і захисник так впав… Та нічого, в наступному моменті Саня буде досвідченішим. Арбітр більше на крик піддався.
— Серйозна втрата.
— Ще б пак, Волков хороший футболіст. Але у нас багато гравців, які зможуть замінити. У другому колі ми не грали одним складом, була ротація і результат.
— Майбутній матч із Геліосом — вирішальний. Чи залишилися сили втримати третє місце?
— Навіть якщо їх немає, ми все віддамо задля перемоги. Всі розуміють, що це останній крок, хлопці зроблять все можливе.
Досьє
Прес-служба ПФЛ