Когут: лідери Першої ліги не загубляться в УПЛ
Досвідчений кіпер "Волині" відповів на питання прес-служби клубу
Взимку "Волинь" чимало підписала нових футболістів. Не обійшлося й без гравців з Прем’єр-ліги – з рівненського «Вереса» до команди приєднався голкіпер Богдан Когут. Починаючи з матчу 26-го туру проти «Кременя» новачок клубу неодмінно виходить на ігри у стартовому складі, а його гра на останньому рубежі навряд чи викликала нарікання серед уболівальників «Волині». Тож прес-служба клубу поспілкувалася з Богданом про враження від Луцька, роль віце-капітана команди та його амбіції у складі «червоно-білих».
- Чотири перші гри за «Волинь» ти провів у якості капітана, одну з яких – зі стартового і до фінального свистка. Чи доводилося раніше «капітанити»?
- Ну, капітан у нас Олег Герасимюк, а мені він передавав пов’язку уже під час матчів. Звичайно, це набагато більша відповідальність, і тоді ще більше хочеться зіграти так, щоб не підвести свою команду. А капітаном я уже був у «Буковині», а у «Вересі» - другим капітаном.
- Які перші враження від Луцька та нашої команди?
- Я не вперше у Луцьку і уже не раз бував тут. Місто подобається своєю компактністю, тут комфортно проживати. Щодо команди – одразу відчувається сильний бренд під назвою «Волинь». Я з дитинства стежу за футболом і особливо за «Волинню», яка майже завжди грала на найвищому рівні, мала потужні команди та кваліфікованих гравців. Тут є усе для великого футболу, тож місто Луцьк повинне мати хорошу команду, яка з часом має повернутися до Прем’єр-ліги.
- До Луцька тобі доводилося грати у багатьох західноукраїнських містах – Чернівцях, Львові, Рівному… Чи є якісь особливості цих міст щодо футбольної культури, уболівальників тощо?
- Не знаю, як на рахунок культури, а от у інфраструктурному плані Луцьк попереду тих самих Чернівців та Рівного. Стадіон, тренувальні поля, харчування – тут футболіст має усі умови.
- Почали з двох матчів насухо, а потім прикра випадковість обірвала третій. Психологічно це якось б’є по голкіперах?
- Звичайно, є неприємні моменти. Наприклад, в останньому матчі у Полтаві грали непогано, але пропустили на останніх хвилинах, з «Миколаєвом» так само ви згадали той рикошет. Такі моменти – невід’ємна складова футболу. Головне – працювати далі, бо якщо зациклюватися на минулому, можна потім просто не виходити на поле.
- Уже не раз запитували і тебе, але все-таки. Міг побачити рівень Прем’єр-ліги і добряче повиступав у Першій. Який наразі рівень нашої Першої ліги?
- Скажу, що група команд-лідерів Першої ліги навряд чи «загубиться» у Прем’єр-Лізі. Разом з тим, ви бачите, як виступають навесні команди з нижньої частини турнірної таблиці, які створюють сенсації та обігрують фаворитів. Тому, на мою думку, рівень не надто відрізняється.
- На завершення: раніше було прийнято вважати, що 30 років – це золотий вік для воротаря. Чи так це для воротаря Богдана Когута?
- Протягом кар’єри я працював з багатьма тренерами, і багато хто з них казав, що у тридцять для голкіпера усе тільки починається, адже разом з усіма фізичними навичками гравець уже має й неоціненний ігровий досвід. Тому, упевнений – у мене ще все попереду.
За матеріалами fcvolyn.net
