Фото: fc-poltava.at.ua
Після поразки "Арсеналу" у Краматорську в матчі 28-го туру чемпіонату Першої ліги результат домашнього поєдинку того ж ігрового дня став для Полтави удвічі важливішим. Адже у ньому підопічні Анатолія Безсмертного перемогли "Оболонь-Бровар" (2:1), та, враховуючи невдачу канонірів, наздогнали їх у таблиці. З цього й почалася розмова з героєм туру Максимом Дегтярьовим, адже результат з оболонцями зробив саме найкращий снайпер полтавців.
— Ви не поспішали надто радіти трьом очкам, бо на кінець вашого матчу ще не був відомий підсумковий рахунок поєдинку Арсеналу?
— Так, ми не знали, у Краматорську ще грали. Але ми не дивимося, хто і як виступає. Намагаємося від своєї гри відходити і взяти свої очки. А на результати суперників не зважаємо.
— Хоч це вже далеко й не та Оболонь-Бровар, що ставала бронзовим призером Першої ліги, матч видався для вас непростим.
— Однозначно. Та зараз із будь-якою командою важко грати, легких матчів не буває. Знаходимося серед лідерів і кожна команда хоче у нас виграти, тому з будь-яким суперником тяжко. Ось і Оболоні програвали після першого тайму, але дякувати Богу, вдалося виграти.
— Як же ви так розсипалися, коли гості забивали свій м’яч, до речі, перший у матчі?
— Там нічого не віщувало: було закидання, воротарю було важко вибігати, а м’яч перелетів захисника і суперник головою пробив.
— Що і, головне, хто допоміг зібратися й поламати сценарій?
— Мабуть, той факт, що це не перший матч, коли ми програємо, а потім відіграємося. Просто боремося до останньої хвилини. Цього разу ми більше хотіли і нам посміхнулася фортуна.
— Максиме, у першому таймі саме ви заробили пенальті, однак Трояновський не переграв воротаря. Розізлилися на партнера й кіпера?
— Нічого. Відчував, що ми однак маємо виграти. Бачив по грі: ми краще грали і просто забили свої моменти. На тому пенальті ніхто не зациклювався.
— Ці свої моменти випало реалізовувати вам. Розкажіть про першу вдалу спробу.
— Влад Насібулін пройшов флангом і зробив передачу. Поруч були захисники, але добре, що пробив і забив, вибрав вірну позицію.
— На 76-й хвилині ви знову заробили пенальті. Цього разу вирішили нікому не передовіряти пробиття?
— Там Савін виконав подачу, я біг на ближню штангу і ми із захисником впали. Дали пенальті. Я не забив, хоча звісно потрібно забивати, добре, що вийшло добити.
fc-poltava.at.ua
— Назарій Федорівський, відбивши два 11-метрові, був найкращим у складі гостей?
— Так, якби не він, ми б раніше забили і не доводили гру до такого, вона б закінчилася раніше. А так гра була нервова.
— Після цього матчу у вас вже дюжина голів у чемпіонаті, але в Акименка – удвічі більше. Що це з ним?
— Знаємо один одного, в Сталі ми грали разом. Спілкувалися — він йде на рекорд і дай Бог, щоб забивав, кожному нападнику хочеться забивати і допомагати команді. І я не виняток. Ще шість турів є, будемо намагатися наздогнати.
— Як вважаєте, чому навесні результати Арсеналу виглядають такими блідими?
— Ми з ними грали, це гарна команда. Але просто на перше місце не лише вони заслуговують, йде боротьба. І така напруга в суперечці за перше місце для мене, то не сенсація.
— Арсенал так дивно забуксував навесні, складається враження, що він вже не дуже й хоче в УПЛ. А ви?
— Кожному хочеться виграти…
• Народився в Кіровську, Луганська область.
• Закінчив школу Сталі (Алчевськ). Перший тренер – Андрій Миколайович Кулачко.
• Вболіваю за Реал (Мадрид), слідкую за грою Мессі, Роналду, Неймара і Суареса.
• Мрія — досягти високих цілей у футболі. А найближча — вийти до Прем’єр-ліги, зайнявши перше місце в Першому дивізіоні.
Прес-служба ПФЛ
Sport Arena - інформаційний партнер ПФЛ