Герой туру. Володимир Савошко: "У "Ниві-В" почуваюся комфортно"

Подільське дербі завжди викликає увагу, а тут – така крупна перемога. У Хмельницькому «погосподарювала» Нива-В – 4:1. Дублем відзначився новачок вінничан Володимир Савошко, який, разом із ще відразу кількома дебютантами команди Дениса Колчіна, навесні швидко пройшов адаптацію в новому колективі.

За великий вклад у важливу перемогу команди, що зуміла завдяки розгрому Поділля вийти на третє місце в Групі А Другої ліги, ми  включили Володимира в збірну тижня й номінували спільно з ПФЛ Савошка на звання найкращого в турі!

— Володимире, згодні, що ви дуже вдало приклалися до перемоги над Поділлям? Самі згадаєте, у скількох голах взяли участь?

— Звісно, добре пам’ятаю свої забиті м’ячі. Забив перший та третій м’яч, в другому забитому м’ячі своєї команди теж брав участь, я подавав кутовий. Після того мене замінили, тому четвертий м’яч забивали без мене.

— На 14-й хвилині саме ви подали кутовий, в результаті чого заробили пенальті. А чому пробили ви, а не постраждалий Маляренко?

— Головний тренер мені довіряє виконувати всі стандартні положення. Перед грою Денис Борисович Колчін називає виконавців пенальті та інших стандартів. Вдячний тренеру за довіру, намагаюся не розчаровувати його.

— Згодом після вашого навісу зі штрафного і боротьби Музиченко забив вдруге. Награна комбінація?

— Кожного тижня на тренуваннях відпрацьовуємо різні комбінації, намагаємося приготувати сюрпризи для наших суперників. Мені необхідно виконувати подачу в зону, де воротарю важко зіграти. Музиченко зіграв на випередження та забив в порожні ворота. Задоволений, що вдалося втілити в життя свої напрацювання.

— Дуже хотілося відзначитися й самому? Тим більше, що суперник скоротив розрив у рахунку?

— Звичайно, як і кожному гравцю групи атаки хочеться постійно забивати. Коли суперник скоротив розрив в рахунку, ми відчули деяку тривогу, адже Поділля грало вдома, вболівальники гнали їх вперед. Розумів, що потрібно збільшувати свою перевагу. Нам вдалося швидко вибігти з захисту в напад, Роман Гудак вивів мене на ударну позицію і я переправив м’яч у ворота.

— Зізнайтеся, коли забивали – то цілили саме в дев’ятку? Чи просто хотіли влучити у площину воріт?

— Таке неможливо відпрацювати на тренуваннях. В мене не було часу на роздуми, бачив, що можу поцілити в правий кут, тому наважився на удар і досяг своєї мети. Звичайно, в цьому моменті не обійшлося без везіння.

— Відчуваєте себе героєм матчу? Чи від скромності виділите когось із партнерів?

— Я не виділятиму себе в цьому матчі. Ми перемогли за рахунок командних дій, єдиного колективу. Хочеться подякувати партнерам, тренерському штабу, лікарям, вболівальникам. Це наша спільна перемога.

— Ви – людина нова у Ниві, лише три офіційні матчі зіграли.  Вже знайшли для себе ідеального партнера, кого розумієте краще, за інших?

— Перебуваючи на зимових зборах познайомився з хлопцями. Комфортно себе почуваю в команді. У нас чудовий мікроклімат всередині колективу. Не очікував, що так швидко адаптуюся. Приємно, коли партнери допомагають в усьому. Це дуже важливо для подальшого прогресу.

До переїзду в Вінницю знав лише Романа Гудака, з яким раніше грали в Львові. Роман мені також дуже допоміг. З Олександром Дударенком тривалий період разом грали в Львові, коли приїхав в Вінницю, зустрів його на вокзалі. Як виявилося, він також приїхав в клуб на перегляд.

— Із Денисом Колчіним відразу порозумілися?

— Коли приїздив в Вінницю, знав біографію цього тренера. Намагався дізнатися в Романа Гудака філософію гри Дениса Борисовича, вимоги тренерського штабу. Денис Колчін – сильний мотиватор з великими амбіціями.

— Зараз Нива-В на третьому місці. Втримаєте?

— Ніхто не знає, що буде далі. Кожен може виграти в кожного, тим і цікавий футбол. У нас є всі шанси втриматися на третьому місці. Під кожного суперника вибудовуємо свою манеру гри, вивчаємо сильні та слабкі сторони опонента. Вважаю, що з тими виконавцями, які зараз є в Ниви, можна без проблем залишатися в лідируючій групі.

— Ви вихованець Карпат, та замість грати за них, потихеньку віддаляєтеся навіть від Львова. Спочатку ФК Львів, зараз вже Вінниця. Жаль, що не змогли пробитися у Карпатах?

— Всі мої думки пов’язані лише з вінницькою Нивою. Хочеться разом з командою досягати своєї мети, прогресувати та вдосконалюватися. Звичайно, в майбутньому хотілося б повернутися в рідне місто, але не хочеться забігати наперед. Ніхто не знає, як складеться його футбольне життя.

• Народився у Львові.
• Перший тренер — Микола Іванович Дударенко
• У Європі вболіваю за мадридський Реал. Із футболістів імпонує Іньєста. З дитинства багато про нього читав, дивився відео. Я граю на його позиції і хотілося б на нього рівнятися.
• Хочеться вигравати титули для команди, і індивідуально досягти вершин у футболі. Кожен хоче захищати кольори національної збірної. І я тут не виключення.

Прес-служба ПФЛ

Sport Arena - інформаційний партнер ПФЛ України