Акименко: у "Інгульця" шалений графік у квітні
Героєм 26-го туру Першої ліги сезону 2017/18 визнано Олександра Акименка, форварда "Інгульця"
Достатньо цікавою вийшла ситуація із героєм 26-го туру чемпіонату Першої ліги. За хет-трик у матчі 26-го туру (у ворота Миколаєва — 3:0) ним було названо нападаючого Інгульця Олександра Акименка. А через кілька днів він підтвердив голеадорське звання у перенесеному із 23-го туру поєдинку проти Сум. У ньому форвард забив єдиний і переможний пенальті, довівши свій власний снайперський рахунок до 20 влучних ударів у цьому чемпіонаті.
— Олександре, для затравки бесіди питання: чи дивилися матчі Ліги чемпіонів? Що скажете?
— Подивилися кінцівку поєдинку Барселони. Несподівано і цікаво. Рома — гарна команда, довела це, показала, що у футболі все можливо.
— Ви того ж дня, у вівторок, теж невеличкий подвиг здійснили: забили 20-й м’яч, перемогли Суми, а вони, між іншим, у цьому році ще не програвали і навіть не втрачали очок. Нелегко довелося?
— Дуже нелегко. Грати у квітні місяці на синтетиці, та ще й за такої спеки! Ноги горіли, команда суперника билася, словом, це був один з найважчих матчів в цьому році.
— Цього року Суми пропускали лише одного разу (від Полтави). Знали про те?
— Так, ми розібрали суперника, дивилися їхні матчі. Вони виграли всі поєдинки, пропустили один м’яч. Багато забивали і могли ще забивати. Гарно на контратаках грають, ми готувалися до такої гри.
— Для початку ви заробили штрафний, після якого й було забито єдиний м’яч. Чи був там пенальті?
— Так, призначили штрафний удар, я побіг на добивання. Воротар відбив і випустив м’яча з рук. Я був перший на м’ячі, вставив голову, а воротар влучив мені в неї. Я впав і був пенальті.
— Ви чітко реалізовуєте 11-метрові. Були упевнені, що поцілите у такому нервовому поєдинку?
— Я б’ю пенальті і це не перший удар був. Сподівався, що заб’ю.
— Що було найважче потім? Адже сумчани здаватися аж ніяк не збиралися.
— Було важко у другому таймі, відчувалося, що ми грали 5-го числа, і знову матч. Не виходило у нас в контратаки вибігати, а Суми стали агресивніше грати, у другому таймі вони почали більше тиснути і з’явилися моменти після стандартів. В останні хвилин 30 було тяжко, тренер казав: Треба терпіти, і хлопці, що на заміну вийшли, допомогли відсунути гру від наших воріт.
— Сьогоднішні Суми — зовсім не схожі на осінні?
— Так, це дві різні команди. Хоча у в першому колі ми вигравали, потім вони відігралися, і ми другий забили. Зараз у них досвідченіша лінія оборони, можуть атаку почати і перевести гру, підказати. Атакуючі гравці, нападники. Вони набирають очки і виглядають краще, аніж у першому колі. Нам удвічі приємніше, що вдалося виграти.
— Ви згадали матч із Миколаєвом (3:0), де знову за Інгулець забивали тільки ви.
— Я забив три м’ячі, була підвищена увага, але не було часу спочивати на лаврах. У мене після гри брали інтерв’ю, я був вдячний команді, і ще раз можу це сказати: всі голи мені партнери створили, віддавали чудові передачі, а я завершував їх. Звісно, радий і хочу, щоб так продовжувалося.
— Настільки слабким вийшов Миколаїв? Адже у трьох попередніх турах він взяв 7 очок!
— Особливо перший тайм був тяжкий. Та вплинув швидкий м’яч, нам стало легше. Грали на штучному полі, ми терпіли і в другому таймі відразу два голи забили. Зробили чудовий заділ і можна було робити заміни з прицілом на Суми, так тренерський штаб і діяв. А перший тайм тяжкий був.
— Із воротарем корабелів Поповичем ви ще восени виступали за Інгулець. Він знав, куди битимете пенальті? Чому не вгадав?
— Мабуть знав. Це лотерея, він в один кут думав, а я пробив в інший.
— Друга результативна атака, на 46-й хвилині вийшла блискавичною.
— Був перехоплений м’яч у центрі поля, Саня Мішуренко на фланзі відкрився, побачив, що я знаходжуся в штрафній і подав на голову. А я не зупиняючись пробив: мені нічого не залишалося, як поцілити у ворота.
— Коли забивався третій гол, миколаївці знову помилилися.
— Там Мішуренко перехопив м’яч — суперник пішов обводити незрозуміло. І Саня віддав передачу, мені ж залишилося забити.
— Вибачте, вам не здалися дивними ці обіграші, до яких вдавалися миколаївські футболісти? Читали, що після матчу говорив їхній тренер Руслан Забранський?
— Не хочеться колупатися в цій білизні. Помилки були такі, що в обводку людина йде біля штрафної. Але явно так робити, щоб підставляти себе, я не знаю…
Якщо це не перший прецедент у них, хай розбираються, це не красить наш футбол. Ми грали, я не відчував, що хтось розступається. А те, що вони створювали ці помилки, так це футбол. Я про це не думав взагалі, що таке може бути.
— Вас замінили на 59-й хвилині. Втомилися чи набридло забивати:)?
— На нас чекала важка виїзна гра, і такий графік у нас квітневий, що кожна гра на четвертий день. Ось тренер вирішив зберегти мої сили.
Бліц
- Я народився у місті Антрацит Луганської області
- Перший тренер – Віктор Іванович Дриневський
- Улюблений клуб – Реал (Мадрид)
- Стежу за діями Мессі та Роналду
- Моє хобі – рибна ловля, також люблю читати книги
- Моя мрія – щоб діти виграли чемпіонат світу з футболу, а я у фіналі був на стадіоні.
Прес-служба ПФЛ
Sport Arena - інформаційний партнер ПФЛ України
