Фото: Богдан Проскуров
Відкривати весну таким туром – це розкіш. Дербі столичного регіону між Оболонню-Бровар та Колосом, битва недавніх конкурентів за друголігове чемпіонство Перлини та Руху, заміс протистоянь аутсайдерів… Хто тепер скаже, що тур неповний, навіть при трьох «погодних» переносах?
Але одна справа – починати перший тур року, а інша – його завершувати. Щоб у вболівальників розгулявся апетит, треба наостанок дати їм такий матч, який ще довго будуть пригадувати.
Сама вивіска зустрічі першої та другої команд першості – це гарантія непересічності події. За такими матчами судять про сезон в цілому, а їх підсумок розставляє акценти навколо найголовнішого питання сезону.
І цей матч із категорії «тих, які не можна програвати» Арсенал виграв. Наростивши відрив від найближчого конкурента до 8 очок. Відзначивши прем’єру при новому президентові вольовою перемогою. Задіявши більшість весняних новачків. Перегравши не лише, власне, Полтаву, а й самих себе.
Первісний план на гру не спрацював у господарів, це відчувалося. Непросте весняне поле «Оболонь-Арени», яка прийняла два матчі менш ніж за 24 години, дуже суттєво впливало на якість гри. Причому, нівелювало найбільш висококласних гравців – дрібний пас по купинчастому газоні давав великий брак. Комбінаційна діяльність була приречена на спад уже після 2-3 пасів.
А тут ще й гол. Непритаманний для Арсеналу, який загалом-то дуже переконливо діє під час стандартів. Скидка Покотилюка розсипала побудови киян, а нестримність Дегтярьова проявила незлагодженість дій по гравцях. Тоді, із 27-ї хвилини, й вирішувалася доля протистояння. Якби лідер не витримав удар, зараз хвалили б явно когось іншого.
Фото: Богдан Проскуров
Що стало визначальним для вольової перемоги «канонірів»?
Назвемо всього три фактори.
Перший – перемога у центрі поля. Арсенал краще працював з м’ячем навіть по цьому газоні, тому суперники зривалися на дрібний фол, чим підставляли себе під небезпечні закидання зі штрафних у карний майданчик.
Другий – підбір гравців із прекрасним першим пасом. Жоден плеймейкер не приніс би Арсеналу стільки користі в той вечір, як кілька захисників та півзахисників, що уміють зарядити своєчасний лонгболл. Більшість прямих передач Зозулі, Старгородського, Трубочкіна йшли на справжнє загострення.
Третій – тренерський штаб правильно використав свою наявну зброю. Маючи гравців з хорошим довгим пасом, Арсенал подбав, щоб у них були адресати. Батальський давно відомий у ПФЛ як один із найкращих за верховою боротьбою. Швидко орієнтується при скиданнях та пасах на хід новачок Фещук. Аґірре виявився також досить ефективним у цьому компоненті. Тому те, що Арсенал по ходу матчу спростив гру й після першого пропущеного більшість переведень призначив на лонгболли, й визначило підсумок протистояння.
Так, ФК Полтава – в курсі цих факторів. Видно, що тренерський штаб гостей намагався зв’язати гру суперників. У якийсь момент у гостей на флангах утворилися зв’язки із дуетів крайніх захисників, а центр поля наситився до трьох опорників. Проте за якістю виконання напад «канонірів» перевершив оборону полтавських «містян».
Аналіз матчу від інформаційно-аналітичної програми ПФЛ "Україна футбольна"
Раптово виявилося, що Арсенал – це не тільки ті 13-15 гравців, які проводять левову частину матчів сезону. Що не лише новачки, а й ті, хто вже давно в команді, здатні прогресувати. Всю зиму ми твердили про Аґірре – відзначали, що він прогресує під час зборів. І ось саме він вирішив долю двох заключних голів, і хто згадає тепер, що для гравця, який восени п’ять разів виходив на заміну, це перші асист та гол у складі киян в офіційних матчах!
Це підтверджує думку, що Арсенал – беззаперечно найкращий за ефективністю використання кадрового потенціалу. Конкуренти беруть гравців на зарплату 50-100 тисяч гривень. Запрошують футболістів із вищих дивізіонів. Повертають у футбол призабуті колись гучні імена. А при цьому лідирує в досить конкурентному сезоні команда, яка відзначилася глибокою й неочевидною селекцією, а також уникла надгучних придбань.
Глибина та варіативність складу в Арсеналу значно переважають номінальні можливості колективу. Це свідчить, що гравці прогресують і відкриваються по-новому. А, отже, істинний арсенал Арсеналу – величезний. І якщо відновиться й набере форму Гринь, вилікується й повернеться з лазарету Осман – команда стане ще сильнішою. Тому, суто в ігровому плані, лідером цього сезону є ось такий от монолітний колектив. Команда, на відміну від багатьох «клубних збірних».
За матеріалами SportArena.com