Авдалян: тернопільська "Нива" розвивається і йде вперед

— Тамаз, розкажи про своє дитинство та знайомство з футболом.

— Народився я у Вірменії, а через рік переїхав до України. У футбол я потрапив випадково. До семи років займався карате і про футбол загалом не думав. Одного разу вийшов пограти з друзями і мене помітив тренер та запросив у секцію. Мені сподобалося і відтоді я повністю зосередився на футболі. Розпочинав заняття у київському "Атлеті", а продовжив у "Арсеналі", випускником якого є.

— Після Києва ти опинився у донецькому "Металурзі"…

— Так, я поїхав у Донецьк, де пробув три роки. Грав за молодіжні команди "Металурга" U-19 та U-21.

— Були шанси дебютувати в основі "Металурга"?

— Я регулярно тренувався з основною командою донеччан, але шансу мені не дали.

— У твоїй біографії є один неповний матч за "Гірник-Спорт". Чому не вдалося закріпитися у цій команді?

— Не вдалося залишитися там через сімейні обставини. У той період я пів року був без команди.

— Один сезон ти провів у Вірменії.

— Грав у команді "Арарат", але восновному виступав за резерв. В основній команді зіграв лише один матч.

— Останні два сезони ти провів у білоцерківському "Арсеналі". Як потрапив до "канонірів"?

— Я виступав на традиційному турнірі пам'яті Макарова за київський "Локомотив". Грали проти "Арсеналу-Київщини" і тренер мене після гри запросив у команду. Розглядав цей варіант для отримання ігрової практики, щоб набрати форму.

— "Арсенал-Київщина" був на межі зникнення. Та й загалом справи у команді йшли непросто. Чи були необхідні умови для гравців?

— Президент клубу намагався ситуацію стабілізувати, постійно шукав шляхи покращення. Перші пів року все було непогано, але згодом просто виживали.

— Попри фінансові негаразди, "Арсенал-Київщина" в осінній частині Другої ліги здобув кілька гучних перемог. За рахунок чого вдавалося набирати очки?

— У нас був злагоджений колектив. До того ж, команді допомагав досвідчений тренер Ігор Жабченко. Його тренування і сприяли тому, що команда перебувала у хороших кондиціях.

— В останній грі минулого року ти допоміг "Арсеналу" обіграти "Ниву" у Вишнівці. Той матч пам'ятний для тебе?

— Ось бачите, як получилося. Забив тоді гол, а тепер перейшов у "Ниву". Таке футбольне життя.

— Коли отримав запрошення від нашого клубу?

— За кілька тижнів після тієї гри мені зателефонував Сергій Задорожний та запросив приїхати на перегляд. У мене був варіант поїхати у закордонний чемпіонат, але не склалося. Тоді я сам перетелефонував тренеру і повідомив, що готовий приїхати у "Ниву"

— З командою ти пройшов увесь перший збір. Важко дався цей період?

— Давно у мене не було таких важких зборів. Вдалося провести чимало роботи. В останні дні уже накопичилася втома і не лише фізична, але й моральна.

— Що скажеш про атмосферу у команді та умови?

— Мені все дуже подобається. Команда розвивається і йде вперед, а керівництвом вкладаються кошти у розвиток інфраструктури клубу. Подобається працювати із тренерським штабом. Будемо намагатися виконати завдання виходу у Першу лігу.

— На твою думку, команда має потенціал, щоб наздогнати конкурентів?

— Потенціал, звичайно є, і маємо всі шанси зробити це. Потрібно у кожній грі перемагати. Боротися будемо до останнього туру.

— У трьох контрольних матчах першого збору ти діяв на позиції атакувального півзахисника. Це твоя рідна позиція?

— Так, я люблю діяти у центрі, ближче до атаки. Більше подобається створювати, віддавати передачі. У "Арсеналі" я забив в 11-ти матчах два голи та віддав кілька гольових передач. Загалом мені довподоби той стиль гри, який проповідує "Нива". Подобається грати через пас.