Про клуб: «Арсенал-Київщина» Біла Церква

Рік заснування - 2006
Президент - Синьоокий Олександр Вікторович
E-mail: arsenalkbc@gmail.com
Офіційний сайт: arsenalbc.in.ua
Фан-сайт: arsenalbc.of.ua
Кольори клубу: червоний, білий.
Адреса: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, оф. 304
Тел.: (04563) 5-78-35
Факс: (04563) 5-45-68
Історична довідка:
Найбільше місто столичної області, Біла Церква, було засноване в ХІ столітті князем Ярославом Мудрим як військово-оборонний форпост держави на кордоні тогочасної Київської Русі. Саме відштовхуючись від історичної функції стародавнього міста - захищати та загрожувати, новостворений міський футбольний клуб отримав від засновників у 2005 році свою гучну назву - «Арсенал».
У прем'єрному для себе 2005 році колектив заявився на першість столичної області серед КФК і зразу здобув перше місце. Наступний 2006 рік став роком дебюту «червоно-білих» у якості професійного футбольного клубу другої української ліги. За словами засновника і тодішнього президента «Арсеналу» Юрія Горобця, ніщо не стане на заваді амбіційним планам білоцерківського клубу та його спрямуванні до підвищення у класі. І дійсно, лише два сезони знадобилося «канонірам», аби вийти до першої ліги. У сезоні 2008/09 років білоцерківчани посіли другу сходинку турнірного п’єдесталу групи «А». А в перехідному поєдинку за право виступати у першому дивізіоні, що відбувся 12 липня 2009 року на центральному черкаському стадіоні, підопічні Ігоря Артимовича, котрий очолив білоцерківців наприкінці першого кола, з мінімальним рахунком 1:0 обіграли ФК «Полтава». Гол до свого активу записав тодішній лідер «канонірів» Костянтин Деревльов. Цікаво, що у тій зустрічі у складі «Арсеналу» взяв участь Олексій Кривошеєв, котрий нині входить до тренерського штабу білоцерківського клубу.
Напередодні дебюту «канонірів» у другому за рангом футбольному турнірі України, існувала думка, що новачку вкрай важко буде протистояти більш іменитим суперникам. Адже даватиметься взнаки брак досвіду виступу у першій лізі і відсутність повноцінних міжсезонних зборів. Проте вже перші матчі «канонірів» засвідчили – хлопчиками для биття у першій лізі білоцерківчани не будуть. Того сезону підопічні Ігоря Артимовича посіли дев’яте місце у турнірній таблиці з-поміж 18 команд. І інакше як успіх, їхній виступ у дебютному для себе сезоні у першій лізі назвати не можна.
У сезоні 2010/11 рр. «каноніри» також зайняли дев’яту сходинку на турнірному п’єдесталі. Однак цього разу білоцерківські вболівальники залишилися дещо незадоволеними виступом команди, адже очікували від своїх улюбленців дещо більшого.
Та вже наступної першості (2011/12) «каноніри» посіли четверте місце, що до сьогодні є найкращим результатом виступів команди на професійному рівні. Напередодні старту сезону 2012/13 років білоцерківські вболівальники плекали надію що їхні улюбленці покращать показники попередньої першості, і, взагалі вийдуть до елітного дивізіону… Проте вийшло все з точністю до навпаки. У перших матчах того чемпіонату підопічні Ігоря Артимовича демонстрували яскравий футбол, та згодом, після декількох поразок поспіль, команда ніби потрапила до психологічної прірви, виходу з якої досить довго не могли знайти. І після низки програних матчів Ігор Артимович звільнився з посади головного тренера. Проте найтяжчі випробування були ще попереду. За деякий час після звільнення наставника, від фінансування колективу відмовляється засновник «Арсеналу» Юрій Горобець. Незабаром багато хто з лідерів «канонірів» у пошуках кращого, залишили розташування білоцерківської команди. Клуб взагалі міг припинити своє існування, однак на допомогу, підключивши до фінансування бізнесменів столичної області, прийшла Київська обласна Федерація футболу. Як не як догравши перше коло, команда пішла у відпустку.
Під час зимового міжсезоння у «канонірів» з’являється новий головний тренер. Ним став знаний в Україні футбольний фахівець Олег Лутков. Здавалося б, справи у команді повинні покращитися, але відсутність належного фінансування давалася взнаки. Як наслідок Олег Лутков, а з ним і чимала група провідних футболістів залишає «Арсенал» і обов’язки «коуча» приймає на себе Євген Фещенко, що входив до тренерського штабу Олега Луткова. На фоні безгрошів’я «Арсенал» програє ледь не всі матчі другого кола і, зайнявши останній рядок турнірної таблиці вилітає до другої ліги.
А під час літнього антракту вже йшлося навіть про те, що у новій першісті Біла Церква та Київська область можуть взагалі залишитись без професіонального футболу. Та на допомогу «Арсеналу» прийшов Олександр Синьоокий, який до цього опікувався аматорським колективом ФК «Володарка». Спільними зусиллями Олександра Вікторовича (в команді якого працюють колишній головний тренер Національної жіночої збірної з футболу Микола Литвин та екс-гравець «Кривбасу», «Зірки», «Десни», тренер воротарів Ігор Хіманич) та Київської обласної Федерації футболу клуб не лише вдалося зберегти, але й залишити у Білій Церкві. У порівнянні з попереднім сезоном відбулися суттєві зміни. По-перше нову першість команда розпочала з дещо видозміненою назвою. Через те що одним із засновників клубу виступила Київська обласна Федерація футболу, до назви клубу «Арсенал» було додано назву регіону, в якому вона виступає. Таким чином на футбольній мапі України з'явився ПФК «Арсенал-Київщина». Саму ж команду очолив Вадим Мандрієвський.
Новий колектив фахівців ставить за мету запровадити нові управлінські підходи та стандарти в організації роботи клубу. Значна увага приділяється розвитку дитячо-юнацької школи (нею опікується засновник «Арсеналу» Юрій Горобець) вихованці якої з часом мають поповнити лави першої команди. По-третє, повністю оновився склад команди. У заявці на сезон 2013/14 рр. з'явилися група білоцерківських вихованців, а також перспективна молодь з київського та інших регіонів.
Сезон у другій лізі для оновленого білоцерківського колективу виявися у турнірному плані не вельми вдалим, адже «каноніри» посіли п’ятнадцяте місце з-поміж 19 команд (після завершення першого кола Вадима Мандрієвського на тренерському містку змінив Євген Фещенко). Але в організаційному плані сезон безумовно можна вписати білоцерківчанам до активу. Знадобився лише рік аби не лише вийти на якісно новий рівень роботи, але й віднайти юні футбольні таланти, котрі вже нині захищають кольори клубів більш високого рівня.
Однак на досягнутому зупинятися ніхто не збирається. Білоцерківський клуб ставить перед собою максимальні завдання. А це значить є до чого прагнути і в спортивному і в організаційному плані.