Дмитро Бардадим. Від захисника до форварда.

Дмитро Бардадим – Молода надія 21 туру другої ліги

Із неймовірним результатом завершився заключний поєдинок 21-го туру чемпіонату другої ліги в групі Б. Її лідер, харківський "Металіст 1925" на своєму полі не зміг переграти другу команду МФК "Миколаїв". Ба, більше того, дублери корабелів обіграли фаворита із рахунком 1:0, а переможний м’яч провів 20-річний нападник гостей Дмитро Бардадим.

За це звершення ПФЛ і проект Золотий Талант назвали захисника, який вимушено грає в атаці, молодою надією туру.

- Дмитре, ти сам відразу зрозумів, що накоїв у матчі з лідером?

- Звісно. Щоправда, спочатку були тільки емоції, не повірив своєму щастю.

- Хизуйся, за рахунок чого вдалося досягти такого успіху?

- За рахунок самовіддачі виграли, завдяки настрою, і, звісно, фарту. Вся команда - захисники, воротар – відпрацювали, просто неймовірно все було.

- Ви перед матчем реально оцінювали свої сили? Приміром, знали, що «Металіст» у цьому чемпіонаті вдома ще не програвав?

- Я навіть не знав, потім нам сказали, після гри. Ми їхали показати хороший футбол, свої бійцівські якості і так вийшло.

- Згадаєш як забивав поки що найважливіший гол у своїй кар’єрі?

- Там воротар вибив, Чаус поборовся, Вітенко продовжив, і подав. Його половина голу точно, він подав і я забив. Все партнери зробили.

- Чув, як п’ять тисяч харківських фанатів лаяли вас?

- Не знаю, в матчі трохи чутно було, але емоції все там глушили. Я вперше грав за такої аудиторії, це все не можна передати словами. Зараз емоції вщухли, готуємося до наступної гри. Тому що після такої перемоги буде неприпустимо втрачати очки в матчі із «Металургом».

- Вашого тренера В’ячеслава Мазараті визнано найкращим тренером другої ліги.

- Звісно, він молодець. Ми відпрацьовували виходи в контратаку, були у нас ці моменти. Він правильно поставив тактику, ми намагалися втекти в контратаку, багато швидких гравців на флангах, у першому таймі був вихід один на один.

- Дмитре, за амплуа ти оборонець, а граєш у нападі. Не від хорошого життя?

- Так, був захисником, але за рахунок може зросту спробували мене нападником. Спочатку на останні хвилини випускали, а ось із «Реал Фармою» на другий тайм вийшов нападником. Непогано зіграв, могли за очки зачепитися: я в штангу влучив, і ще був момент. Ось так і почав грати попереду. Але мені все одно, де тренер поставить, там і гратиму.

- Тобі навіть позицію змінювати не важко, адже все знайоме й рідне: ти ж вихованець миколаївської футбольної школи?

- Так, починав, щоправда, на аматорському рівні, а потім був турнір миколаївський, мене помітили і так потрапив до СДЮШОР.

- За цю команду ти відіграв всі чотири сезони і в чемпіонатах ДЮФЛУ. Що запам’яталося?

- У нас умови на «Юності» не дуже, стадіон - там земля одна. Тож ми грали за рахунок бійцівських якостей. А ще згадується, коли грали в першій лізі ДЮФЛУ, то був шанс потрапити до фіналу. І ми не знали, через що не потрапили. Приємно було грати, але жаль, що не вийшли у вищу лігу.

- Після закінчення школи і до цього чемпіонату включно в твоїй біографії якась біла пляма намалювалася. Розкажеш, чим займався?

- У мене була травма: хрестоподібні зв’язки. На тренуванні, тут у Миколаєві U-19, стався надрив, а потім ще гірше.

- Нинішній сезон ти почав у «Миколаєві-2». Як це сталося?

- Опинився за рахунок того, що тут збирали нову команду, а ми грали двосторонній матч, і нас, сімох хлопців із U-19 забрали до «Миколаєва-2».

- Як тобі друга ліга: 20-річному футболісту тут грати ще зарано чи якраз?

- Для мене все вперше, дебют і це все дуже приємно, дуже подобається. На «Металісті» було якесь божевілля, дуже хочеться ще на «Дніпро арену» потрапити, там побувати, зіграти.

- Дорослих дядьків по ногам не соромишся бити? Той же Давидов може й висловитися…

- Я навмисно жорстко стараюся не грати. Як виходить, це все футбол, весь у грі, таке трапляється.

- За чотири роки у ДЮФЛУ ти забив вісім голів. Мало?

- Я грав захисника, тому, гадаю, нормально.

- Головою добре граєш?

- Ну, за рахунок зросту, думаю, нормально виходить.

Бліц

- Народився я в Миколаївській області, у селищі Рівне.

- Перші тренери - Олександр Васильович Чуніхін і Сергій Леонідович Бурименко, він зараз директор СДЮШОР.

- Хобі? Мені подобається все що зі спортом пов’язано: теніс, більярд. Хоча можу і в кіно сходити, прогулятися десь.

- Із команд подобається мадридський «Реал», це еліта і справді королівський клуб: такі гравці зібрані. Подобається Роналду, його гра, багато важливих голів забиває, і як людина також подобається.

- Мрія є: хочеться зіграти за збірну України. Не знаю, чи це вийде, але намагатися потрібно весь час. Рости треба.

Фото: mfc.mk.ua

Прес-служба ПФЛ