Оглядач Sport Arena Артур Валерко розповідає про Arsenal Cup, присвячений Сергію Закарлюці.
Другий рік поспіль, незважаючи на лютневий холод, ФК Арсенал-Київ проводить турнір, який приурочує пам’яті одного з найлегендарніших гравців, які коли-небудь зодягали арсеналівську футболку – Сергію Закарлюці.
Турнір вдало вписався у зимовий календар, адже більшість клубів ПФЛ по-справжньому розкачуються якраз на лютневих зборах. З 12 по 26 лютого пройшов другий за ліком Меморіал Закарлюки. Цьогоріч на ньому зіграло 16 учасників, серед яких – відразу 7 клубів ПФЛ. Мова про першолігові Колос (Ковалівка), Оболонь-Бровар (Київ), Арсенал-Київ, а також друголігові Нива-В (Вінниця), Арсенал-Київщина (Біла Церква), Металург (Запоріжжя) та Тепловик-Прикарпаття (Івано-Франківськ). Їм склали компанію юнацькі колективи Динамо та Шахтаря, а також іще сім молодіжних та аматорських команд.
На всеукраїнський турнір, який проходив у пристоличному Щасливому, я їздив відразу декілька разів. Це було цікаво: не лише тому, що в лютому відчуваєш спрагу за живим футболом, а ще й через те, що всі команди переглядають потенційних новачків, награють нові схеми, широко застосовують всілякі нововведення. Як можна, не знаючи цього всього, нормально підготуватися до весняної частини сезону? Не знаю. Тому й їжджу на всі доступні мені зимові турніри вже багато років.
Що вдалося побачити на турнірі імені Закарлюки цього року? Ескізно розпишу враження.
Тепловик-Прикарпаття – цікавий самобутній колектив. Видно, що працює над посиленням, стараючись не зраджувати клубній філософії – задіювати винятково місцевих гравців, віддаючи перевагу молоді, яка ще «не нюхала пороху» на всеукраїнському дорослому професіональному рівні. Поки що, як мені здається, за результатами прикарпатців не треба робити великих висновків. Команда ще в процесі – підготовчому, селекційному, тренувальному. Та й ветерани, на яких тримається гра франківців, напевно, будуть форсувати форму вже ближче до старту сезону. Підопічні Володимира Ковалюка потрапили в високі «стики» завдяки зняттю з турніру запоріжців, однак у матчі з Оболонню-Бровар виглядали гідно.
Металург поки інтригує – не зовсім ясно, в яку сторону зміниться гра команди. Взимку Ілля Близнюк очолив аматорський клуб Єдність, обновлений штаб запоріжців тепер працює «на чистовик». Новачків небагато, до молоді проявляють інтерес більш статусні клуби. Думається, потрібно постежити за запоріжською командою вже у березні, тому що наразі важко сказати, як вона виглядатиме навесні.
Арсенал-Київщина – головний сюрприз. Ще в січні на Меморіалі Олега Макарова білоцерківці були статистами, навіть не вийшовши з групи, нині ж підопічні Андрія Ущаповського взяли бронзові медалі (хай і без бою, адже Тепловик-Прикарпаття достроково поїхав з турніру, пославшись на завершення збору). Видно, що якийсь «остов» білоцерківська команда вже має. Зміни дуже суттєві. А вчора в двохсторонці навіть довелося побачити у їхньому складі потенційних новачків – африканців (імені гвінейців дізнатися не вдалося, один з них, здається, опорник, інший – форвард).
Нива-В обновлюється, наразі ще явно потребує нових сил. Результати команди, знаючи її можливості, могли б бути кращими, але надто багато гравців покинули її взимку (і втрату Іоші, Кулинича, Поліщука, Момотенка важко буде компенсувати). Тому поки робити висновки рано.
А ось Колос виглядає досить цілісно: бойова основа залишилася повністю, відхід хавбека Кривошеєнка та форварда Ковталюка зумовлений лише «позитивним головним болем» у вигляді високої конкуренції на їхніх позиціях. Із основних гравців сподобався найбільше, напевно, найменш відомий – молодий захисник Охрончук із аматорського клубу Локомотив (Київ). Думається, посилить команду і Клименчук, який повернувся із Білорусі, а раніше пройшов хорошу запорізьку школу – позиція крайнього захисника якраз одна із небагатьох, яку ковалівцям варто посилити. Щодо інших потенційних новачків, то філософія Колоса – лише посилюватися. Напевно, вони ще можуть бути, але лише у випадку, якщо на дві голови перевершать наявних.
Оболонь-Бровар робить велику роботу – відразу кілька проблемних точок намагається перекрити за рахунок новачків, яких уже презентовано трьох, а ще кілька на перегляді з хорошими видами на підписання. Скакун – це явне посилення, добротний вінгер, здатний прогресувати. Можливості Рустамова оболонцям добре відомі, адже він уже грав за них раніше. Ну, а молодий Шаповалов приваблює універсалізмом – може зіграти на кількох точках, що ми й побачили на цьому турнірі.
Нарешті, Арсенал-Київ. Амбітний новачок Першої ліги посилив практично кожну лінію. Прихід гравців масштабу Старгородського та Батальського – це «каса», справжні зірки, та ще й з арсеналівським минулим. За класом це одні з найкрутіших гравців дивізіону. Звісно, вік ставить питання фізики, але, здається, вони в порядку. Чекати ще когось із прем’єр-лігових спогадів? Нігерієць Шериф, а також американці Ісаєвський та Тайлер, справили позитивне враження. Звісно, з точки зору фізики та тактичного вписування тут штабу доведеться попрацювати, але, знову ж таки, клас є клас. Федосов – ставка на молодість, швидкий, різкий форвард, буде гармоніювати з Пилипенком і Батальським. Склад розшириться й прибуттям Шевченка.
Як тріумфатор турніру, Арсенал-Київ заслужив на компліменти. Він відібрав трофей у Оболоні-Бровар, яка минулого року виграла прем’єрний розіграш Кубка Закарлюки. Тож у лютому місяці «каноніри» здобули свій перший цього року трофей. І, до речі, вдруге за сезон обіграли оболонців, адже і в чемпіонаті були сильнішими за них.
До слова, «каноніри» розповіли, що наставник Арсеналу-Київ Сергій Литовченко напередодні гри отримав поповнення в родині. Ну що ж, кращого способу привітати його з народженням сина підопічні не могли й вигадати…