Друга ліга. Герой 8-го туру. Владислав Піскун

Минулого літа ряди кременчуцького Кремня поповнив футболіст, який відновив виступи на професіональному рівні після дуже складного періоду в житті. Владислав Піскун відбував тюремне ув’язнення через ДТП зі смертельним результатом. Переможець всесвітніх студентських турнірів, першої і другої ліг був змушений пропустити більше чотирьох років великого футболу. Але досвідчений центрхав дуже сумував за футболом, тому, отримавши шанс в Кремені, повернув фізичну форму за досить короткий, як для подібних випадків, строк. Відчувалося, що він скучив за грою.

Минулого літа наставник Кременя Сергій Ященко відзначав, що футболісту складно навіть відіграти один тайм на звичному рівні. «Його ігровий рівень на даний момент ще не оптимальний, «фізики» поки точно не вистачає. Але ті дані, які у нього є, – і техніка, і тактична виучка, і мислення, і досвід дозволяють розраховувати на те, що він ще зможе заграти на високому рівні»

Протягом усього часу гравець, природно, додавав і цього сезону став одним із найважливіших футболістів Кременя. Його ігрові якості допомагають команді цього сезону демонструвати гру та результат, яких так довго чекали вболівальники від своїх любимчиків.

Минулий тур довів, що команда Ященка на правильному шляху. На «Кремінь-Арені» господарі у непростому поєдинку здолали лідера чемпіонату Інгулець-2. З урахуванням виїзної нічиєї Руху в Херсоні, боротьба за лідерство ще тільки починається, і Кремінь після цієї перемоги отримав можливість у неї серйозно втрутитися.

«Матч видався досить складним, — розповів прес-службі ПФЛ партнер Піскуна Валерій Курелех. — Суперник нас здивував організованістю. Перед цим матчем грали з Рухом, було непросто. Але в роздягальні з хлопцями говорили, що все ж Інгулець-2 сильніший ніж винниківці. Команда біжить, вигризає землю. Нам дещо пощастило, що ми змогли скористатися майже з кожного свого моменту. Влад роздавав просто фантастичні передачі. Після двох з них ми вибігали один в один, а після третьої — заробили гольовий штрафний. Цю гру він провів здорово, його асисти варті окремих слів. Недарма говорять: «Скажи яка в тебе центральна лінія, і я скажу, яка в тебе команда» (посміхається). Всі підбори, початок атак були за нами багато в чому завдяки Піскуну».

А матч видався таким, який повністю відповідав статусу центрального. Петрівці двічі зводили до мінімуму відрив у рахунку, але все ж господарі завдяки злагодженим діям усіх ланок зуміли втримати перемогу. «Попередня гра з Рухом засмутила рахунком, адже ні в чому не поступалися супернику, – сказав прес-службі ПФЛ лідер "Кремня" Ігор Тимченко, який ще приблизно місяць відновлюватиметься після операції на зв’язках плеча. – І вже після перших хвилин мату проти Інгульця-2, який я дивився з трибуни, жодним чином не сумнівався, що ми виграємо. Тим більше, я бачив, як горять очі у Влада Піскуна, який, на мій погляд, був кращим на полі. Він віддав дві гольові, а ще було кілька неймовірних передач, після яких ми могли забивати. У другому таймі той же Артем Козлов не скористався філігранною передачею досвідченого захисника».

«На сьогодні "Кремінь", на мій погляд, найсильніша команда у другій лізі. Навіть сильніша ніж "Рух" чи "Інгулець-2". І дуже важливу роль в цьому колективі відіграє саме Влад Піскун. Тому, як він працює на тренуваннях та віддається в іграх, можуть позаздрити молоді хлопці. Він йде з тренувань одним із останніх. Зважаючи на те, як він любить футбол, я можу ним лише захоплюватися», — говорить Тимченко.

Піскун зараз виконує функції капітана, доки лікується Тимченко. Зважаючи на результати команди, зі своєю роллю справляється. «Я не можу уявити, хто, окрім Влада, міг би зараз краще за все справлятися з роллю капітана, – зізнається Тимченко. – І якби мене запитали, кому пережати пов’язку, я б без роздумів назвав його прізвище. Він не тільки на полі лідер, а й поза його межами. Капітан має бути зв’язковою ланкою між командою і адміністрацією клубу, тому з його досвідом ці питання даються легко».

«Мені приємно грати поруч із цим футболістом. Звичайно, зараз нікому нелегко. Можу сказати, що у Кременчуці хлопці зараз б’ються більше за честь міста, за право грати у професіональний футбол. Якщо брати співвідношення — кількість покладеного здоров’я і наші зарплатні, то це зовсім різні величини. Але попри все ми продовжуємо боротися за найвищі щабелі турнірної таблиці. І такі футболісти, як Влад Піскун, власним прикладом всіх надихають на те, щоб грати у футбол кращих зразків», — резюмував Тимченко.

P.S. Владислав Піскун відмовив нам у інтерв’ю, посилаючись на те, що краще слів за нього скажуть його дії на полі. Пройшовши складний життєвий шлях Піскун продовжує займатися улюбленою справою і робить це переконливо. В одному з інтерв’ю він сказав наступне: «Я побажав би кожному вболівальнику, в першу чергу, бути наполегливими у житті. Поставити перед собою ціль і йти до неї, не звертаючи з обраного шляху. І, звичайно, треба багато працювати. Праця, помножена на талант, обов’язково дасть результат». Говорять, що для професіонального футболіста втрата навіть півроку без занять може перекреслити всю подальшу кар’єру. Владислав повернувся, щоб спростувати цю тезу.

Біографія Владислава Піскуна.

Народився 28.12.1984

Амплуа: напівзахисник, захисник

Зріст: 173

Вага: 72

Вихованець клубу Вікторія (Севастополь), грав за місцеві Чайку та ФК Севастополь.

Чемпіон першої (2010) та Групи Б другої (2007) ліг, бронзовий призер групи Б другої ліги (2009).

У складі студентської збірної України — переможець Всесвітньої Універсіади 2009 року (золота медаль з футболу).

Майстер спорту України міжнародного класу (2009).

Перший тренер – Едуард Олександрович Піскун (батько футболіста, в минулому гравець українських та радянських клубів).