#20років20кроків – розповідь про те, які переваги з народженням ПФЛ отримав вітчизняний футбол
З часу свого створення в 1996 році Професіональна футбольна ліга ставила собі за мету досягнути прогресу вітчизняного чемпіонату й зробити його дійсно професіональним. А зробити це без підтримки й плідної співпраці з національною футбольною федерацією просто неможливо. Історія ПФЛ знала різні етапи взаємин двох організацій, проте, можна сказати, завжди вони були налаштовані на прогрес, і навіть суперечки були з розряду тих, у яких народжується істина.
Нині відносини ФФУ та ПФЛ можна назвати робочими, продуктивними та направленими на розвиток спільної справи – українського футболу. І є відразу декілька доказів цього – наслідки їхньої спільної роботи відчули на собі всі клуби.
Відносини між ФФУ і ПФЛ регулюються договором про організацію і проведення відповідних змагань. Раніше цей договір укладався на один сезон, що не сприяло стабільності й передбачуваності діалогу ПФЛ з ФФУ. Влітку 2013 року сторонами було ухвалено рішення про укладення договору на чотири спортивних сезони, що дозволило підвищити довіру один до одного та створило підґрунтя для стратегічного розвитку та довгострокових тісних взаємовідносин.
Суттєвим кроком назустріч Професіональній футбольній лізі можна назвати допомогу ФФУ з найнагальнішим запитанням 2014 року – офісом. Проблеми з місцем базування у ПФЛ виникли ще 2013 року – тодішній офіс, який організація більш як 10 років орендувала у будинку на провулку Музейному, опинився у самому епіцентрі протистояння під час Революції гідності. Поруч – стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського, вулиця Грушевського. Приміщення ПФЛ ледь не постраждало внаслідок вогняної стихії. Для того, щоб не піддавати небезпеці представників клубів і відвідувачів,було орендовано приміщення на вулиці Богдана Хмельницького – однак це був не останній переїзд.
Сергій Макаров ще в передвиборній програмі зазначив, що на оренді приміщення у центрі столиці можна суттєво зекономити, знявши тиск з клубів ПФЛ. І дотримав слова – звернувся до ФФУ, отримав підтримку, й ПФЛ переїхала до Будинку футболу. Зважаючи на те, що ФФУ пішла назустріч молодому керівникові Ліги, офіс розмістився на безоплатній основі, що суттєво вплинуло на зменшення заявкового внеску для всіх клубів. А переїзд до Будинку футболу офісу української Прем’єр-ліги після обрання на посаду президента Володимира Генінсона підтвердив правильність рішення ПФЛ.
Іще один приклад – крок назустріч у питанні арбітражу. Влітку 2015 року сталося те, що довго пропонували в ПФЛ. ФФУ підтримала ініціативу Ліги й зняла з клубів ПФЛ оплату роботи арбітрів, взявши її на себе. «Це те, про що ми мріяли – щоб, з одного боку, відгородити арбітрів від впливу клубів, щоб не було розмов: «Ми платимо, значить, ми вимагаємо, кого призначати, кого ні, а з іншого боку – щоб підтримати наші клуби й зняти з них фінансовий тягар. Це один із прогресивних кроків і правильних посилів для розвитку професіонального футболу України», – відзначив перший віце-президент ФФУ Олександр Бандурко.
Завдяки спільній роботі ФФУ і ПФЛ вдалося досягти величезної економії для клубів – близько 60% річного заявкового внеску. Це й стало однією з причин такого «футбольного буму», коли після року з найнижчою кількістю учасників другої ліги за всю історію на вході в ПФЛ виникли черги, й по 10-14 клубів висловлювали бажання стати професіональними. Більше того, нинішня Конференція ПФЛ була змушена навіть обмежити в новому сезоні кількість команд-учасниць другої ліги до 18-ти.
Плідна співпраця ФФУ і ПФЛ проходить і в органах управління національної федерації. Вперше за тривалий час президент ПФЛ входить до Виконавчого комітету ФФУ. Ліга також має свого представника в Комітеті з питань статусу й трансферів футболістів (начальник відділу з організації та проведення змагань Євгеній Мороз), Раді стратегічного розвитку професіонального футболу і Комітеті професіонального футболу (Сергій Макаров). Під час проведення засідань робочих груп із різних напрямків представників Адміністрації ПФЛ залучають до їх роботи. Але хотілоя б, що в інших комітетах було більшим представництво Ліги.
Не можна переоцінити й допомогу ФФУ у плані навчання та розвитку проектів. Так, у 2009 році Сергій Макаров, Євгеній Мороз та декілька представників клубів ПФЛ брали участь у курсах підвищеннякваліфікації зі спортивного менеджменту, які проводилися на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України спільно з Міжнародним центром спортивної освіти (CIES, Швейцарія) за підтримки FIFA та ФФУ. У 2016 році Сергій Макаров та Світлана Рибакова увійшли до числа учасників програми UEFA CFM Ukrainian Edition 2016 і отримали шанс стати ближчими до бази знань європейської футбольної спільноти, долучитися до досвіду провідних європейських організацій, ліг та клубів, щоб потім розповсюдити його серед сім’ї ПФЛ.
ПФЛ разом з ФФУ продовжує вести роботу з поліпшення, удосконалення українського футболу. Є великі задуми щодо реалізації спільних проектів у питаннях маркетингу, роботи з уболівальниками, боротьби з порушенням принципів Чесної Гри. Доволі важливим для майбутнього українського футболу є спільний задум щодо організації турніру U–19 серед команд ДЮСЗ, аматорських колективів та клубів ПФЛ, який стартує вже восени цього року. Головне, є розуміння, що ФФУ та ПФЛ роблять одну справу – і дуже добре, коли вони є, як зараз, однодумцями.
Прес-служба ПФЛ