Анатолій Безсмертний: «За мою команду мені не соромно»

– Команди зіграли в хороший футбол. Показали змістовну гру, глядачам не було нудно. Ми постаралися команді «Карпати», дуже серйозному і хорошому супернику, протиставити самовіддачу і дисципліну в обороні, зігравши на контратаках. Щось у нас вийшло, щось ні. Але за мою команду мені в усякому разі не соромно перед уболівальниками, фахівцями та функціонерами.

 – Тобто грою своєї команди ви задоволені?

 – В принципі так. Але... але не виграли. Звичайно, помилки у нашій грі є. Відчувалося, що в одних клас Прем’єр-ліги, в інших - клас другої ліги. Недоліки у нас є, але ми намагалися їх нівелювати дисципліною та настроєм на гру.

 – В першому таймі «Карпати» мали більше територіальну перевагу, аніж ігрову. А вже по перерві у них було насправді багато гольових моментів. Ваша команда підсіла чи це «Карпати» додали?

 – Швидше, це заміни, які провів Олег Кононов, підсилили гру «Карпат». І Федецький, і дві інші заміни різко підсилили гру, а наші хлопці трішки підсіли. Бо самовіддача - це добре, але ще має бути майстерність. А тут ми «Карпатам» поступаємося. Були у нас такі моменти, коли ми добре виходили в атаку. І якби їх розвинути, то вони б закінчувалися краще, ніж у нас виходило. Десь не той клас в передачах, оцінки ситуації, не та швидкість вибору того чи іншого рішення. Тому ми й відстаємо в рівні гри.

 – Чого вам забракло, щоб досягти позитивного результату?

 – Треба реалізовувати ті моменти, які створюєш. Не так і багато у нас їх було. Але два очевидних шанси ми мали, у яких і могли забивати. Я ще раз кажу, що в нас було неякісне завершення атак. Можна сказати, що в моменти гольових атак наші гравці приймали невірні рішення. Десь, звичайно, «Карпати» по організації гри та підборі виконавців нас переважали. Але це не применшує рівня гри футболістів «Полтави», бо вони довели, що і в другій лізі є футбол, є наші виконавці, які при збігу певних обставин, не потрапили в Прем’єр-лігу і наразі виступають у нижчих дивізіонах. Але в Україні завжди були і є самородки з хорошим рівнем виконання. Це доводять виступи українських команд ще в радянські часи. Не може такого бути, щоб в одному поколінні були хороші футболісти, а в іншому ні. Вони є зараз, але їм потрібні створювати умови для розвитку, аби вони могли іти далі.

 – Якщо ваша команда буде грати як сьогодні у матчах першості, то вона вирішить питання виходу до першої ліги з першого місця?

 – В чемпіонаті ми будуємо гру по-іншому. Більше стараємося грати першим номером. Звичайно, першим номером грати важче, бо необхідно весь час садити суперника під пресинг. І весь час проникати в тил опонента, розвивати наступ, створювати гольові моменти. А другим номером грати легше. Знову ж таки, сьогоднішня гра для хлопців це... Чому ми прагнемо завжди грати в Кубку? Бо коли приїжджає команда Прем’єр-ліги, одразу у гравців відбувається переоцінка цінностей. Коли ти їм говориш, пояснюєш – вони не вірять. А тут вони побачили і відчули самі. Що потрібно швидше мислити в грі, бути більш майстернішим, правильніше приймати рішення. Тобто мізки у Прем’єр-лізі швидші. Я вважаю, що в сьогоднішній грі не було такого контрасту, що нас десь розривали. Звичайно, перевага була в «Карпат», але було цікаво. Моментами «Карпатам» також не було легко. Тобто, це ще раз доводить, що у нас є гравці, які можуть виступати проти команд Прем’єр-ліги. Головне, щоб вони не перегоріли. Десь відчувалося перед грою, що вони себе недооцінюють. Погано, коли себе переоцінюють, але й недооцінювати себе також не можна. Ми можемо грати на рівних з сильними суперниками, але в нас такий менталітет, що ми дивимося завжди знизу догори. І нам здається, що ми не можемо добитися результату. Ми ж такі самі – у нас дві руки, дві ноги і одна голова. Тому треба виходити і робити те, що ми вміємо. 

 Інформаційний центр ФК «Карпати»