27 тур. "Волинь" Луцьк - "Севастополь" Севастополь 2:1

"Волинь" Луцьк - "Севастополь" Севастополь 2:1

7600 глядачів.

"Волинь": 42. Ндоє, 37. Ковалюк, 3. Сімінін, 29. Гринченко, 15. Літовченко, 6. Довгий
(5. Лопес, 26), 21. Кінаш, 38. Лео Коста, 9. Герасимюк (31. Пічкур, 34), 17. Павлов (26. Бабир, 86), 11. Гошкодеря.

Запасні: 1. Неділько, 7. Лісовий, 24. Мостовий, 30. Дурай.

Головний тренер: Віталій Кварцяний.

"Севастополь": 1. Сокоренко, 5. Шевелюхін, 7. Култишев, 8. Войнаровський (11. Ізвеков, 59), 10. Жабокрицький (9. Ківа, 78), 13. Поліщук, 14. Шевчук (22. Шутов, 61), 15. Степанов, 19. Гололобов, 21. Піскун (3. Башлай, 48), 23. Худобяк.

Запасні: 72. Литовка, 4. Чуланов, 17. Меметов.

Головний тренер: Олег Лещинський.

Голи: Павлов (25, 58) - Войнаровський (56).

Попередження: Літовченко (18), Кінаш (33), Гринченко (64) - Шевчук (6), Піскун (47), Ізвеков (71), Гололобов (90+2).

Початок гри між лідерами першої ліги видався доволі бойовим та напруженим. Обидві команди з перших хвилин заповзято кинулися у жорстку боротьбу з метою заволодіти ігровою ініціативою і, таким чином, спробувати нав’язати опоненту свою гру.

Відтак гостросюжетних видовищ поблизу володінь суперників було небагато, хоча неабияка напруга відчувалися навіть при наближенні атак до карних майданчиків чи то "Волині", чи то "Севастополя". Лучани у ці хвилини намагалися атакувати через центральну зону, насичену оборонцями гостей. Останні ж, у свою чергу, більше уваги приділили флангам і до перерви активно використовували їх, заробивши чимало кутових. Втім до надто особливих загроз розіграші стандартів не призвели. Більш небезпечними були дальні удари у виконанні севастопольців. Так, на 10-й хвилині Ндоє витягнув з-під поперечини м’яч після пострілу Худоб’яка, за десять хвилин дещо вище воріт пробив Войнаровський, а на 29-й хвилині луцький сенегалець продемонстрував черговий "сейв" після удару Жабокрицького метрів з тридцяти. У господарів на вістрі атаки найбільш активно діяв дев’ятнадцятирічний Павлов. Євген мав можливість відкрити рахунок вже на 11-й хвилині, але після його удару головою м’яч пішов повз ціль. Більш небезпечним був момент, коли після навісу Сімініна з правого краю на дальню стійку, головою впритул бив Довгий, проте шкіряний пролетів над поперечиною.

Відкрити ж рахунок вдалося господарям у середині тайму. На 25-й хвилині масована атака "Волині" завершилася подачею Сімініна у карний майданчик, Кінаш у падінні дотягнувся до м’яча і вже лежачи відкинув його під удар Павлову, а Євген потужним ударом з правої по центру з півкола штрафного відправив шкіряного точно у правий нижній від кіпера кут – гол! Затим на полі продовжилася рівна гра з великою кількістю єдиноборств, однак так тривало хвилини до тридцятої. Бо севастопольці з цього моменту почали мало-помалу віддавати ініціативу – стали менше грати у відборі, більш часто програвали боротьбу за м’яч, та й загалом почали відтягувати більше гравців до своїх захисних порядків. До перерви команди ще встигли обмінятися небезпечними випадами – Шевелюхін знову пробив над самісінькою поперечиною, Пічкур та Павлов також точністю не відзначилися, а Лопес з лінії воротарського також відправив м’яч вище воріт.

Після відпочинку більш потужно розпочала "Волинь". Після кількох небезпечних атак господарі могли вирішувати долю гри на 53-й хвилині, коли Лопес зліва пробив у дальній кут – на висоті виявився Сокоренко, а за мить після пострілу Кінаша м’яч у якихось сантиметрах розминувся з хрестовиною воріт "Севастополя". Та те, що не вдалось господарям зуміли реалізувати гості. Після подачі чергового кутового м’яч потрапив на лівий кут штрафного майданчика, де неприкритий Войнаровський потужним обвідним ударом у дальній кут змусив капітулювати Ндоє – 1:1. Невідомо, як би розвивалися події далі, якби підопічним Віталія Кварцяного не вдалося майже миттєво встановити "статус-кво". Сімінін підібрав м’яч на правому фланзі, пройшов до карного і відкинув м’яч у центр ніким не прикритому Павлову. Удар Євгена у дальній кут – і рахунок став 2:1 на користь "Волині".

Невдовзі луцький форвард міг забити ще раз, коли після дальнього пострілу Кінаша Сокоренко з труднощами відбив м’яч прямо на Павлова, але Євген по м’ячу не влучив. Надалі ж аж до фінального свистка гра проходила під чітким контролем волинян, які провели ще кілька гострих атак на ворота суперника, втім – безрезультатно. Гості намагалися вирівняти ситуацію, та було видно, що сил для швидкісної та комбінаційної контргри у них уже немає. Як наслідок – заслужена перемога "Волині" над непростим суперником, котра дозволила лучанам увійти до "зони Прем’єр-ліги".

Післяматчева прес-конференція:

Віталій Кварцяний (головний тренер "Волині"):

- Перш за все, ми раді, що команда зробила подарунок тренеру Володимиру Олексовичу Журавчаку, адже у нього сьогодні День народження. Ми вранці його привітали на тренуванні, і сьогодні команда зробила все, щоб його привітати. Приємно, що наша команда сьогодні зіграла чітко, але деякі футболісти діяли скуто. Я від них не очікував цих дій. Наша команда з кожним днем все більше починає бути схожою на команду. Хоча ви бачите: нам доводиться імпровізувати. По ходу матчу ми змінюємо склад, позиції гравців. Не виконав те, що потрібно Олег Герасимюк. Я сьогодні його не сварив. Йому потрібно повертати свою форму – тренажери, басейн... Те ж саме з Довгим. Він дуже старанний хлопець. Та гравці не виконали спортивну індивідуальну агресію. Це повинні були робити Герасимюк, Кінаш, Лопес та Пічкур. Останній дуже важка людина. Не п’є, не курить… Інші хоча б пиво п’ють. А він ніколи не розслабляється. Та загалом ми виконали те, що я просив. Ми могли забити ще кілька м’ячів. Суперники в задній лінії грали завжди в три захисники, а сьогодні – в чотири. Насичували атаку, тому ми засиджувались в обороні. Я задоволений грою та результатом. Все одно ми були сильніші. Рахунок 2:1 примушував нас грати на перемогу. Ми віддали трохи ініціативу, ще й Кінаш не грав гостро. А в загальному, все нормально. Виходимо на якусь пряму. Тепер постійно потрібно підтверджувати, регулювати, слідкувати за процесом, економічним потенціалом та спортивним принципом, який буде грати роль в наступних матчах. У нас ще чотири гри на виїзді і три вдома. Треба брати максимум очок. Тоді нам ніхто не завадить. Нам тепер потрібно контролювати ситуацію. Хлопці молодці. Робиться команда. Але для Прем’єр-ліги годиться тільки півтора чоловіка.

- Ви задоволені сьогодні грою Павлова? Він часто викликається до збірної. Ви відчуваєте, що там тренери також йому допомагають стати хорошим гравцем?

- Так. Він потроху стає дуже кваліфікованим гравцем. У нього з’явилась сила. Він хлопець буде принциповий, спортивний, фанат… Зараз у нього з’явилась від сили швидкість. Завдяки швидкості він тепер може встигати у деяких моментах. Ми дуже багато працюємо на тренуваннях в індивідуальному плані. Комплексні тренування забирають багато енергії. Я гадаю через роки два, він буде доволі серйозним нападником в українському футболі, тим паче він сам хоче цього. Він ненаситний на тренуваннях, не займається тим, чим не потрібно. "Клави", звичайно, вже виходять на нього. Я кажу йому, щоб не смів, щоб пережив все в душі.

- Ви помітили, що протягом декількох останніх домашніх ігор наші футболісти постійно падають? Щось не те з шипами? Таке враження ніби, що в тапочках грають.

- Я заборонив футболістам бутси, в яких не вертикальні шипи. У нас багато футболістів, які не можуть грати в нормальних справжніх бутсах. Це велика проблема. Ще й не вміють в момент прийому робити правильні рухи. Ковзають на п’ятах. Не опираються на шипи у землю. Лопес вийшов, три рази підсковзнувся. Літовченко менше, хоча у нього шипи справжні, і він боєць. А ці гумові шипи не входять в землю. В них немає стійкості. Грінченко два рази підсковзнувся. Проблеми є. На тренуваннях також заборонив. Вже здається, дивишся, всі в нормальних, а як тільки приходить гра – вони знову в тих самих...

Олег Лещинський (головний тренер "Севастополя"):

- Хочу привітати команду "Волинь" з перемогою. Хороша гра. Два рівних, достойних суперника. Я гадаю, що ми не поступалися і не заслуговували на поразку. Але це футбол. Одна команда виграла, а інша програла. Нічого страшного не сталося. Ми лідери, і цю позицію віддавати нікому не будемо. Ми будемо боротись з тими командами, які до нас приїдуть. Ми будемо доводити, що ми дійсно та команда, яка повинна вийти в Прем’єр-лігу. Ми виходимо на кожен матч для того, щоб вигравати. Ми будемо далі, як би проти нас не працювали, в нас буде тільки одна задача – вигравати в кожному матчі.

- Чого Вам сьогодні не вистачило?

- Реалізації. Були проблеми зі складом, які ми поки вирішити не можемо. Є травмовані, хворі. Не приїхав Плешаков. Він би неодмінно нам допоміг би. Травмований Ференчак. Це люди основи, які цементують гру команди. І змушують на всі сто відсотків працювати оборону суперника. Я не хочу сказати, що ті хлопці, які вийшли на поле, не були достойні цієї гри.

- А що з Плешаковим?

- Він захворів. А везти хвору людину, садити йому серце... Він три місяці не грав. Не бачу в цьому сенсу.

- Як у Вас з матеріальною базою, як для Прем’єр-ліги?

- У нас менша база, звичайно, ніж у Луцьку. Але ми намагаємось її покращити, і будемо працювати в цьому напрямку.

- Питання із стадіоном вже вирішили?

- Стадіон у нас знаходиться зараз в оренді. Наш президент зробив там за свої кошти ремонт. В травні місцева влада обіцяє викупити його. Щоб він належав не приватній особі, а місту. Тому, з місцевою владою ми спільну мову завжди знайдемо. З приватними особами трішки складніше. Клуб наш прямує в правильному напрямку. І всі команди рахуються з ПФК "Севастополь". Команда працює вже 5 років. У нас шістдесят відсотків гравців прийшло з другої ліги. Я гадаю, вони ростуть, і разом з ними прогресує клуб і команда.

Прес-служба ФК "Волинь" Луцьк