Сергій Ковнір: наша мета – індивідуальний розвиток молодих футболістів Кременя. Якщо хоча б половина гратиме в УПЛ - це вже буде перемога.
«Як живеш, командо?». На «УФ» серія матеріалів про життя вітчизняних футбольних клубів, і на черзі – мова про клуби ‒ Першої ліги ПФЛ. Кремінь (Кременчук) – в розповіді президента клубу Сергія Ковніра
Фото: ФК Кремінь
Кремінь за підсумками осінньої частини Першої ліги завоював право виступати в групі Чемпіонська, вписавши у історію клубу ще одну яскраву сторінку. Тим більше, біля керма команди стоїть колишній гравець, а зараз успішний самостійний тренер Роман Локтіонов. Що прибільшує успіх кременчужан, які точно за підсумками сезону 2022/23 нижче восьмого місця не опустяться.
Після відродження в 2005 році «Кремінь» існував за підтримки міської влади, проте, підвищившись у класі й повернувшись на першоліговому рівні, опинився в скрутному становищі. І ось тут на підтримку футбольній команді рідного краю прийшов відомий кременчуцький бізнесмен Сергій Ковнір.
Успішний підприємець до останнього часу і не розраховував очолити ФК Кремінь, але зараз Сергій Ковнір в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» відверто розповів про свої мрії – для нього важливо, що клуб рідного міста розвивався й досягав висот.
«В дитинстві міг зіграти на будь-якій позиції. І в воротах»
– Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, як ви захопилися футболом? Це було, так би мовити, дистанційно, чи ви теж із футболу, який родом з дитинства?
– Розпочинав, як і всі, з дворового футболу – як тільки з’являлася будь-яка вільна хвилина, ми йшли у двір, ділилися на команди й до заходу сонця ганяли на пустирі в футбол. Трагедія була, коли власник м'яча не приходив… Постійної позиції в мене ніколи не було – якщо треба, то без питань і в воротах зіграю, якщо треба – то і в захисті, і в нападі із задоволенням.
Особливий турнір, який мені запам'ятався – це чемпіонат світу 1986 року. Ми чекали кожного матч збірної. Відзначали на плакаті рахунок й палко вболівали з братом!
Моя улюблена команда? «Динамо» (Київ) - за них вболівала, в період мого дитинства, вся країна. Вболівальником цієї команди я і залишився, а також, звичайно ж, вболіваю за «Кремінь»!
– Ім'я «Кремінь» – коли вперше про нього почули й чи думали, що одного дня візьмете активну участь у житті та розвитку команди?
– У команди «Кремінь» дуже динамічна історія: від першості Союзу до участі у всіх лігах України. Вболівав за нашу команду завжди, а ось очолювати ніколи не мріяв:)
«Клубом володію два роки і цей час пішов на розуміння процесів»
– Ви стояли біля витоків «Кремінь ТВ». Як виникла ідея створення спортивного YouTube-каналу, з чого все розпочалося?
– Це було дуже давно. Необхідно було організувати трансляцію більярдних змагань – нам це вдалося. Після цього безкоштовно транслювали футбол та хокей, щоб «набити руку». У нас були молоді хлопці Вітя Рабошапка та Юра Морозов, зараз їх немає у команді. Скажімо так, хлопці працювали за їжу. Докупили техніку й почали повноцінно робити трансляції.
Серед кількох варіантів зупинилися саме на назві «Кремінь ТВ». Із п’яти варіантів обрали її, хоча, мабуть, треба було обрати якусь загальнонаціональну назву, адже постійно тепер пов’язують цю компанію з командою «Кремінь». Можливо, добре – це символічно вийшло.
– Як відбувався ваш прихід на пост президента клубу? Які рішення приймалися передовсім? Що потребувало змін чи реконструкції?
– Одна з моїх компаній – «Кремінь ТВ» – постійно вела трансляції матчів Першої ліги, в тому числі за участі ФК «Кремінь». Звичайно, я стежив за іграми і переживав за результат. І коли при першому локдауні муніципальний клуб не був готовий фінансово розтягнути чемпіонат на 4 місяці (це зарплати гравців/тренерів, харчування і т.д.), до мене звернулося керівництво міста з пропозицією взяти клуб на забезпечення (оскільки до того була розмова, що якщо «Кремінь» вилетить до Другої ліги, я його заберу). Як уболівальник, не зміг відмовити – інакше клуб припинив би своє професійне існування!
На даний момент клубом володію два роки і цей час пішов на розуміння процесів – було багато промахів і помилок, на яких доводилося вчитися… Зараз у нас розписана дорожня карта з розвитку клубу – це створення умов для переходу від дитячого до дорослого футболу, ведуться перемовини з мерією Кременчука щодо виділення землі для будівництва футбольної бази «Кременя» (як мінімум три поля з натуральним газоном), планується зміна структури клубу з розумінням зони відповідальності та зв'язку – від гравця до президента, освіту гравців - тренінги від футбольних до загальножиттєвих. Це лише невеликий перелік наших завдань на найближчий час!
– У якому ключі відбувається співпраця з міською владою? Раніше «Кремінь» позиціонувався як МФК – чи на сьогодні муніципальна влада бере участь у житті клубу?
– «Кремінь» – це не політичний продукт, і він взаємодіє з усіма на рівних умовах. На даний момент муніципальна влада йде назустріч з усіх питань, навіть обіцяє реконструювати стадіон «Кредмаш». Наразі чекаємо виділення грошей з державної програми на реконструкцію «Кредмашу». Тим більше проєкт дуже гарний, сподіваємося, його вдасться втілити – це буде прекрасна арена для нашого міста та «Кременя».
– Чи є «Кремінь» частиною структури «Ворскли», як раніше? Чи є співпраця між провідними клубами області?
– З Ворсклою у нас дружні стосунки, які підтверджуються орендою перспективного нападника Галати в наш клуб. Але при цьому «Кремінь» – окремий клуб і, крім хороших відносин, нас нічого не пов'язує. Наскільки я знаю, не тільки я, але й більша частина наших гравців, вболіває й підтримує «Ворсклу».
Фото: ФК Кремінь
«Сподіваємося повернутися до старих часів і конкурувати з Ворсклою»
– Кременчук – велике індустріальне та спортивне місто. Як футбольний «Кремінь» співіснує з хокеїним клубом та іншими видами спорту? Це конкуренція, співпраця чи дружба?
– У нас дуже дружні відносини з ХК «Кременчук» і персонально Сергієм Володимировичем Мазуром, ми сподіваємося досягнути тих же висот у футболі. Обговорюємо спільні проекти для вболівальників, домовляємося, щоб не грати в один час. Словом, співпраця налагоджена, вболіваємо одне за одного, два клуби одного міста в різних видах спорту.
– Головне дербі для «Кременя» - це «Гірник-Спорт» чи «Ворскла»?
– Станом на цей час наше головне дербі – це «Гірник-Спорт». Але, звичайно, сподіваємося, що повернемося до старих часів і будемо конкурувати з «Ворсклою» – вже на вищому рівні. Повні трибуни на такому матчі у нас будуть гарантовані
– Із вашої точки зору, яким має бути «Кремінь» у найближчі роки? До якого рівня під силу дорости команді? Адже існує думка, що Кременчук по праву був у Вищій лізі в 90-х і є найбільш футбольним містом області...
– Футбольний клуб – дуже дороге задоволення, і для того, щоб ставити великі завдання, треба зробити серйозну платформу. Тому навіть випадковий успіх, на прикладі інших, без основи може закінчитися банкрутством клубу. Думаю, ми все це робимо, і навіть тимчасові невдачі нас не зупинять. У клубу серед задач стоїть протягом двох років вийти у Favbet Лігу й вибудувати потужну структуру.
– Чи є контакт із прославленими земляками? Чи є плани повертати одного дня Безуса, Бацулу, Чичикова та інших провідних кременчужан із великого футболу?
– Наскільки мені відомо, у старожилів клубу контакти з ними ніколи не зникали – соціальні мережі зближують. Ясна річ, ми пильно стежимо за нашими земляками в інших клубах. Підтвердження цьому – в нашому нинішньому складі, де є кілька вихованців кременчуцького футболу, яких ми повернули з клубів Favbet Ліги.
– Розкажіть про структуру клубу. Кремінь-2 зараз виконує свою функцію?
– Дійсно, наперердодні зіткнулися з проблемою, що при серйозній і високопрофесійної дитячій школі футболу відсутня система переходу від дитячого до дорослого футболу. Для цього була створена команда «Кремінь-2» на базі гравців 2004-2005 років народження. Вони залучаються до тренувань головної команди, зараз гідно виступили у Зимовому Кубку ПФЛ. Завдання – щоб у професійний футбол виходило не 1-2 людини з випуску, як показує статистика, а набагато більше.
«Зрозуміли, що Локтіонов готовий очолити основну команду».
- Перша коминада восени порадувала?
– Завдяки ЗСУ в цей нелегкий для країни час вдалося розпочати чемпіонат. Наша команда досягнула історичного результату, адже вже не опустимося нижче восьмого місця, а це найкращий показник команди за часів виступів у Першій лізі. Це не випадкове досягнення, а результат нашої роботи. З початку війни ухвалили рішення не розпускати команду, а проводити тренувальний процес попри все.
– Який матч для вас був найбільш хвилюючим? Коли зрозуміли, що рухаєтеся у правильному напрямку?
– Виокремлю стартовий поєдинок проти амбітного запорізького Металурга. Нам вдалося відігратися з рахунку 1:3, а були шанси навіть і на перемогу. Після цієї гри зрозуміли, що рухаємося у правильному напрямку і чемпіонат на нас очікує цікавий і плідний.
– Локтіонов спочатку грав у Кремені, потім разом із Годіним тренував клуб. Напевно, не жалкуєте, що довірили пану Роману посаду головного тренера?
– Коли він працював помічником головного тренера, мені сподобалося його бажання постійно вчитися новому. Ми створили команду Кремінь-2, яка під його керівництвом грала на обласних змаганнях. Грали у команді вихованці мфк. Результати та прогрес молоді нас вразили. Зрозуміли, що Локтіонов готовий очолити основну команду. Нам дуже пощастило з помічником головного тренера. Валерій Куценко – молодий, талановитий та креативний спеціаліст. Вони з Локтіоновим утворили хороший дует, який підійшов нашим футболістам. Тренери не кричать на гравців, а лише конструктивно вказують на помилки.
– У команді чимало молодих футболістів...
– Наша мета – індивідуальний розвиток молодих футболістів. Якщо хоча б половина наших футболістів гратиме в УПЛ, то для мене це вже буде перемога. До того ж, комерційна складова також присутня, адже талановиту молодь можна продати за непогані кошти, які підуть на розвиток клубу. Ми надаємо можливість молоді проявити себе, а далі все в їхніх руках.
– Кремінь отримує бодай щось з місцевого бюджету? Чи повністю припинили співпрацю з міською владою?
– Відтоді як перестали бути муніципальним клубом не отримали жодної копійки з міського бюджету. При переході клубу у приватну власність був підписаний меморандум про надання для ігор та тренувального процесу «Кремінь-Арени ім. Бабаєва».
- Які глобальні завдання у Кременя і Сергія Ковніра?
- Прагну разом з клубом вийти в УПЛ, але для цього треба щоб пройшов час. Вважаю, що ми рухаємося у правильному напрямку.
Анатолій Янголь
