В.Іващенко: у Оболоні одне завдання – підвищення у класі

 

Наставник Оболоні Валерій Іващенко відповів на питання клубної пресслужби

---

– Емоції від півріччя позитивні, - зізнався Валерій Іващенко. - Команда провела багато гарних матчів. Та частина роботи, яка була виконана,  вважаю, була задовільною. Нам вдалося змінити курс та вектор нашої гри. Намагалися грати першим номером, агресивно і це дало свої плоди. А в загагальному, оцінка – задовільна.

- Чого саме команді не вистачило у матчах із не найсильнішими командами першості?

– Я вважаю, що з командами, які перебували вище у турнірній таблиці, за ігровими моментами виглядали добре. Була і гра, і малюнок. Проблема була у матчах з командами з нижньої частини таблиці. Тобто, десь недооцінили той же Ужгород чи Краматорськ, плюс, можливо, зіграло роль, що в жовтні у нас був перенасичений графік, не всі футболісти встигали відновлюватися.

– Найкращий матч – це виїзна гра в Житомирі з Поліссям (прим. “пивовари” здобули перемогу з рахунком 4:1), яка додала хлопцям оптимізму, впевненості та сили, що реально та можливо грати з будь-яким суперником. Адже житомиряни за прізвищами гравців, фінансами та іншими ресурсами замахнулася на високий результат. Попри все наших футболістів це не збентежило, вони показали, що в нас є порох у порохівницях, потенціал і ми цілком можемо боротися за високі місця. За матч став певною відправною точкою впевненості в своїх силах.

 

Щодо невдалих матчів, то в принципі всі ігри за якістю були задовільними. Скажімо перша гра з Поділлям вийшла “змазаною”, не все виходило, хлопці нервували, тому й результат був нічийний. В усіх інших іграх, які були в літньо частині чемпіонату – я залишився задоволений грою. Те, що тренерський штаб хотів – футболісти виконували. В другій частині, коли ми почали осінній етап чемпіонату, два матчі з Ужгородом та Краматорськом були для нас трохи спадом. Цього варто було очікувати, це нормально. В гарних командах, щоб не було спаду, завжди є хороший резерв, гарний ресурс, футболісти можуть виходити та додавати, а в нас, такого ресурсу не було. Було багато травмованих, хтось був дискваліфікований… Була послідовність таких моментів.

– Те, що помітно на футбольному полі, футболісти, які можуть “завести” команду, які з харизмою це Саша Батальський – досвідчений футболіст. Бородай у лінії оборони, воротар Василь Литвиненко, який також своїми якостями та харизмою стає лідером, і це радує. То й же Олег Слободян, який з хлопчика виростає у чоловіка, вже показує свої “зуби” – це радує.

 

– Я би не сказав, що це прогрес, тренерський штаб й так знає потенціал наших футболістив. В нас і Саша Осман хороший видав чемпіонат, і Паша Лук’янчук, і той же Бородай. Олексій Лобов вписався добре в опорну позицію, він себе краще на ній почуває. Іван Матяж зіграв як завжди на своєму високому рівні. Сказати, що хтось став відкриттям… Сергія Суханова якості ми також знаємо. Той же нападник Костянтин Черній допоміг, забивав м’ячі, але все одно йому ще треба додавати у фізиці, а так він нападник хороший, є відчуття голу і в будь-якому випадку, в деяких матчах, нам він дійсно допоміг. Так, по суті, всі зіграли на своєму рівні. В нас хороший колектив. Ми допомагаємо один одному, і кожен, як особистість, зростає й індивідуально.

 

– Кожний чемпіонат він особлий. Тут важко щось виділити… Завжди ти претензії пред’являєш до своєї команди, до своєї гри, тому, якщо погано підготувався, звичайно, не буде результату та думаєш, що чемпіонат трохи інший. Насправді все залежить від нас. Якщо ми граємо на хорошому рівні, демонструємо гарний, красивий та якісний футбол, то відповідно підіймаємося в турнірній таблиці, значить, рівень чемпіонату росте й ми разом з ним.

– Звичайно, це й збентежило трохи… Гра вдавалася, ми грали першим номером, всі фахівці це визнали, що гра була гідною рівня Прем’єр-Ліги, але десь фарту не вистачило. Вдача і фарт – це одне. Але якість виконавців відіграє величезну роль, варто більше працювати над якістю. Так, гра вдавалася, але в завершенні атаки не змогли реалізувати моменти, хоча й грали першим номером, домінували. Якби ми забили моменти, які мали, чи вихід один на один. А в нас так вийшло, що заробили пенальті в кінці матчу і на цьому все. Тож у цьому матчі більше майстерності не вистачило на заключній стадії. Забий ми м’яч, я думаю, пройшли б далі.

– Задовільно. Чернію ще варто додавати. Бородай в принципі відразу “вписався”, ми його знали, слідкували за ним, з низки причин просто не змогли його раніше підписати. Але у нього велике бажання було опинитися в нашому клубі, у нас це вийшло, тому він виправдав наші очікування. Олійника ми взяли за його швидкісні якості, за його хороший поставлений удар, але, на жаль, він отримав травму відразу після підписання контракту з нами, пропустив деякий час і тому йому не вистачило часу адаптуватися до нашої гри. У нас чемпіонат був насичений, важко йому було десь виходити, але ми все одно розраховуємо на нього.

– Команда має працювати над якістю виконання та в першу чергу над малюнком гри. Має бути свій стиль. Ми чітко маємо розуміти, чого хочемо та вимагаємо від футболістів, а вони відповідно виконувати це на футбольному полі. У досконалості не має меж. Потрібно постійно, щоденно шліфувати свою майстерність. Тоді буде й результат, а так в житті все реально, головне повірити в себе.

– Психологічний стан. Це емоційна робота, яка забирає багато енергії й ресурсів на велику кількість організаційних моментів та питань. До кожного футболіста потрібно достукатися. Це не індивідуальний вид спорту, а командний, і тут з усіма футболістами треба вести діалог, спілкування, і це десь вимотує. Тут все разом, але це робота, яку ми обожнюємо, любимо, і як кажуть, вона приносить плоди. Коли виграєш, вона заохочується хорошим настроєм і емоціями.

– Мені імпонує футбол у індивідуальному плані. Контроль м’яча, швидкі переходи з оборони в атаку, агресивний футбол, більше ударів, більше навісів, більше гри в один один, пресинг, відбір м’яча, компактність в грі команди. Те, що подобається вболівальникам та глядачам, тому що футбол, це перш за все – видовище, і всі його прагнуть.

– Намагаємося робити гарну атмосферу, тому що без мікроклімату важко будувати будь-яку команду. Якими б не були зірки, але мікроклімат – це все! Коли футболіст приходить на тренування чи на матч – це так би мовити, друга для нього родина. Чудовий мікроклімат повинен бути в команді, щоб був хороший результат. Це фундаментальний принцип.

– Ми дали індивідуальну програму футболістам на три тижні. Загальнокомандий збір стартував 24 січня. Перший мікроцикл підготовки буде в одноразовону режимі плюс контрольна гра, яка відбудеться 29 січня. Потім розпочнеться другий мікроцикл, який вже проходитиме в дворазовому режимі. Під час нього ми зіграємо ще три контрольні гри 2, 5 та 8 лютого. Після цих двох мікроциклів плануємо виліт на збір в Туреччину, який буде тривати 23 дні, а потім по приїзду вже будемо готуватися до чемпіонату.

– В нас пішов Безуглий та Мурза, тому на їх позиції ми будемо переглядати новачків. Ведуться перемовини, будемо дивитися, будуть новачки, але багато не будемо брати гравців, тобто одна, дві, масимум на три позиції візьмемо гравців.

– Завдання одне – підвищення у класі. Це максимальне завдання. Ніхто не кривитиме душею й говорити, що ми маємо грати кожний матч тільки на перемогу. Максимальна мета – прописка у Прем’єр-Лізі.

– Терпіння та поваги до наших футболістів, до роботи тренерського штабу. Бувають різні ігри, не завжди виходить порадувати вболівальників і якраз саме в такі моменти й проявляється ця підтримка. Нам дуже потрібна підтримка вболівальників не дивлячись ні на що. Вони нас можуть критикувати, можуть любити чи не любити, але вони наші фанати, тому ми все будемо намагатися робити, щоб радувати їх. Звісно, що не завжди це може в нас виходити, але, щоб в такі моменти вони знаходили сили нас підтримувати, а це, якщо чесно, ще більше нас мотивує і ми буде завжди намагатися реабілітуватися перед ними, намагатися грати краще та ще якісніше.