Новини змагань

Кантор: стадіон "Миколаєва" відповідатиме вимогам УЄФА (відео)

07:00, 3 березня 2020

Голова спостережної ради МФК "Миколаїв" Сергій Кантор розповів про останні події в клубі

Фото: пресслужба ПФЛ

2020 рік для МФК "Миколаїв" може стати відправною точкою у новітній історії. Клуб підходить до календарного року з оновленою інфраструктурою, новим тренерським штабом першої й другої команд, й великими сподіваннями на весняну частину сезону. А ще з більшими - на новий сезон влітку. У інтерв'ю Сергій Кантор поділився враженнями від співробітництва з Сергієм Шищенком, розповів про сподівання на Іллю Близнюка і про будівництво футбольної вертикалі у МФК Миколаїв.

Робота Шищенка

- Сергій Шищенко для мене був наче прийомний син, - відверто говорить Сергій Анатолійович. - Таким він і залишився. Деякі моменти у його роботі мені подобалися, а було і те, що ні. Завжди Сергію наголошував на тому, що він повинен забути, що був футболістом. Тренерська робота зовсім інша, там багато своїх нюансів. На жаль, результати були не такі які планувалось, проте зараз продовжуємо спілкування. Звісно, потрібно відзначити, що Сергію вдалося принести у нашу команду позитивні моменти. Знаю, що Шищенко брав за основу европейський підхід до роботи, хотів щоб команда грала у сучасний футбол.

Проте, у нас та в Європі зовсім різні «газони». Це у переносному сенсі. У дитячих спортивних школах провідних команд країни все більш-менш непоганого рівня, а якщо брати спортивні школи в містах, то там все побудоване у СРСР, вбите чи недобите вже сучасниками. Про села я взагалі мовчу. Як депутат місцевої ради дуже добре знаю як фінансується спорт. Якщо коротко, то за залишковим принципом.

Фото: Анастасія Мехедова, mfc.mk.ua

Власна школа

- Намагаємося зараз поглиблювати, футбольний кластер, який будуємо в Миколаєві. Важливо, дещо змінити свій підхід до розвитку клубу. Цього року створили в клубі ДЮФШ, взяли до складу клубу дитячу спортивну школу, яка входить, на мій погляд, у десятку найкращих в Україні.

Фінансуємо її функціонування. У нас там займаються перспективні діти, з якими працюють тренери, спеціалісти своєї справи. Важливо, що нам вдалося створити повноцінну структуру клубу. Хочемо, щоб у основній команді грали якомога більше власних вихованців. Для мене це принципове питання, адже завжди виступав за те, щоб підтримувати свого «товаровиробника», і в спорті в тому числі!

Кандидатура Близнюка

- Під час наших розмов як із кандидатом Ілля Близнюк був самим собою. Він не хотів здатися кращим, ніж є насправді. Він багато працює над собою і це важливо.

Його останнє місце роботи - у тренерському штабі Авангарда, з повагою ставлюся до цієї команди. Можливо поки у нього немає гучних тренерських перемог, але є бажання прогресувати. У нас були інші більш відомі кандидати на посаду головного тренера, проте я вирішив ризикнути.

Мені здалося, що саме Близнюку потрібно надати шанс проявити себе у нашій команді. Потрібно просто опинитися в потрібному місці у потрібний час. Тренер повинен працювати більше за інших, так би мовити, їсти менше за всіх, спати менше за всіх, свою роботу робити найкраще і більше, ніж інші. І йому це до снаги. Напевно, саме через це я і зупинився на кандидатурі Близнюка.

Перезавантаження складу

- Так, ми з багатьма футболістами попрощалися. Деякі із гравців не хотіли залишатися у нашій команді, інші нам не підходили, тому вирішили припинити співпрацю. Це було ще до того як Близнюк прийшов у команду, але і він «попросив» деяких футболістів.

Я завжди даю одноразову 100% довіру всім, у тому числі й головному тренеру. Далі вже все залежить від нього самого, від його праці і волі. Тренер має приймати рішення і нести за нього відповідальність.

Футбольний кластер

- Ми постійно рухаємося уперед, на жаль, методом проб та помилок. Звісно, помилки обов’язкові, проте, головне зробити правильні висновки і рухатися далі, і вперед. Ми започаткували футбольний кластер у Миколаєві, провели відповідну роботу.

Почали будувати футбольну піраміду, тому й створили два роки тому - Миколаїв-2. Ця команда повинна готувати гравців для основи. Ми пішли своїм шляхом, хоча і небагато клубів в Україні мають власні дублі. Важливо було створити повноцінну структуру клубу. У нашій футбольній школі займаються близько 350 дітей. Здебільшого це все місцеві діти, з інших міст та сіл нашої країни — менш як 50. Хлопці з випускного року нашої школи грають у Миколаєві-2.

МФК "Миколаїв-2" дізнається смак премогу Другій лізі. Фото: Анастасія Мехедова, mfc.mk.ua

Нова філософія

- На зборі тут у Туреччині з основою зараз вісім молодих хлопців з дубля і це важливо. Нам довелося відкоригувати власну стратегію відносно цього сезону. Хотіли у рік свого 100-річчя поборотися за підвищення у класі, але на жаль, нам цього не вдалося. Вирішили зробити перезавантаження, щоб у тому числі і молоді таланти проявили себе.

Тренерська ротація

- Щодо нового тренера Миколаєва-2, то Микола Попелишко працював тренером випускного року у нашій школі. Тому він сьогодні біля керма другої команди клубу, і займатиметься з хлопцями, яких добре знає.

Після того як залишив команду Шищенко свій шанс отримав Юрій Чаус, який раніше працював з дублем. Але на нараді після осінньої частини сезони сказав, що у нас є тільки два шляхи: або я залишаю команду або тренерський штаб шукає собі іншу роботу. Тренери без образ залишили команду, ми зараз з ними підтримаємо стосунки. Чаус навіть за кошти клубу навчався та здавав першу, в цьому році, сесію на отримання тренерської ліцензії.

Микола Попелишко. Фото: Анастасія Мехедова, mfc.mk.ua

Зимове підсилення

- Треба розуміти, хто такий якісний футболіст. Вартість футболіста не завжди відповідає його якості. Запрошували гравців під конкретні завдання. Легіонерів поважаю, але у нас «свій» шлях розвитку клубу. У нас уже «грали» легіонери, але нічого хорошого про них не можу сказати, тому краще дати шанс своїм хлопцям. Вважаю, що все це піде нам і нашій країні на користь.

Реформування пресслужби

- Необхідно визнати, що у нас є певні проблеми у роботі сайту, адже вболівальники дуже мало знають про команду. Подається недостатня інформація на нашому сайті. Пресслужба клубу знаходиться на стадії реформування.

У нас працювали молоді студенти. У них щось виходило, але були і проблеми. Ми звикли до такої роботи і нам так комфортніше. Хоча, завжди готові надати журналістам всю необхідну інформацію про стан справ у клубі.

Власна інфраструктура

- Вважаю, що ми не повинні їхати на збори у Туреччину, а маємо створити всі необхідні умови для тренувань в Україні. Важливо вкладати кошти у розвиток української інфраструктури. Вважаю, що без цього не зможе розвиватися український футбол.

Потрібно створювати нову власну футбольну інфраструктуру. Саме цим займаємося у Миколаєві. За це необхідно подякувати місцевим депутатам та меру. На сьогодні у місті є два натуральні футбольні газони. Один з підігрівом, хоча довелося подолати певні технологічні труднощі, щоб його запровадити. Вважаю, що у плані розвитку футбольної інфраструктури Миколаїв рухається у правильному напрямку.

Фото: Анастасія Мехедова, mfc.mk.ua

Реконструкція стадіону

- Газону на “Центральному” стадіоні було більш ніж 50 років. У 2019 спільними зусиллями вдалося постелити новий газон. Звернулися до держави, щоб вона нам допомогла завершити реконструкцію стадіону.

У нас уже є найкраще табло в Україні, яке запустили у 2017 році, і воно вже пройшло апробацію на футбольних матчах. Повністю реконструювали адміністративно-побутовий корпус. У квітні він має вже бути введений в експлуатацію.

У нас ще дуже багато планів, але тут необхідно сподіватися на допомогу держави. Згідно з проектом, наш стадіон відповідатиме всім нормам УЄФА і на ньому можна буде проводити матчі єврокубків.

На це потрібно ще близько 50 мільйонів. Для міського бюджету з його прогалинами це відчутно. Консультував мене Іван Федоренко, відома в українському футболі людина, який мене багато чого навчив. Знаю як робити кліматичну техніку, будувати заводи і «пароплави», тепер знаю як будуються футбольні поля (посміхається). Важливо, що президент України підтримав нашу ідею, коли відвідував Миколаїв. Сподіваюся, що з його боку буде допомога, і все буде добре.

100-річчя клубу

- Не думаю, що будемо святкувати з помпою. Я прихильник розумного мінімалізму в усьому. У нас дуже бідна країна і я вважаю, що потрібно відзначити 100-річчя клубу скромно, з душею. Потрібно витрачати стільки, скільки заробляєш. Не більше того. Не бачу сенсу у якихось масштабних святкуваннях.

Нагальна проблема

- Для мене особисто і для міста в цілому МФК Миколаїв відіграє важливу роль. Останні п'ять років ґрунтовно займаюся футбольним клубом. На 60% клуб зараз фінансується заводом Екватор. На початку цього шляху у клуба не було власної інфраструктури. І на сьогодні, вся інфраструктура, якою користується МФК Миколаїв , належить місту і заводу.

Фото: Анастасія Мехедова, mfc.mk.ua

На жаль, на законодавчому рівні з 01 січня 2020 року відсутнє регулювання питання договору позики. Новим законом забороняється позика. Це дуже важливо для клубів, які не мають власної інфраструктури. Потрібно розв’язувати цю проблему, адже ми зараз працюватимемо поза законодавчим полем.

Наприклад, у березні у нас закінчуються договірні відносини з містом, а нові не можемо вибудувати. У цьому питанні всі клуби перебувають у рівних умовах. Держава справами має стимулювати спорт та його розвиток. Необхідно будувати стадіони, всю необхідну спортивну інфраструктуру.