Півзахисник ФК "Волинь" Младен Бартулович розповів клубній прес-службі про капітанську пов'язку, значимість кожної гри і турнірну таблицю
Фото: fcvolyn.net
- Младене, вітаємо, по-перше, з перемогою над «Сумами». Попри те, що суперник був не готовим до матчу, наскільки потрібною була перемога після серії невдач?
- Ми були розчаровані після гри з «Авангардом» через такий невдалий старт. Потрібно було виправляти ситуацію, і, можливо, «Суми» для цього були ідеальним суперником. Перед «Сумами» також було нелегко – ми не знали, як та команда готується, хто там грає. Для мене взагалі це був великий знак запитання. Утім, вийшли, налаштувалися і показали, що списувати нас ще не можна. Все ще попереду.
- Попри хорошу та інтенсивну підготовку до футбольної весни, з «Авангардом» вийшло розчарування. Чого не вистачило команді?
- Реалізації. Я вважаю, що ми створили достатньо моментів для того, щоб забити, однак зробити цього не вдалося. Реалізація у нас «кульгала» в тій грі, а суперники свій напівмомент використали. Однак це часто буває у футболі, що один момент все вирішує. Вважаю, що нам просто не пощастило. Утім, будемо далі працювати і робити висновки – і тоді все буде добре.
- Як воно – вийти на поле у якості капітана «Волині»?
Дуже приємно та гордо, що мені довірилися, що можу виводити команду з іменем та історією. Такий момент для мене буде дуже великим спогадом і залишиться у мене в серці. Раніше у мене були моменти у «Кривбасі» та «Ворсклі», коли я виводив команди в якості капітана у товариських матчах, а це – офіційна гра. Тому – дуже приємно!
- Як взагалі минули твої півроку в Луцьку?
- Адаптація минула швидко, тому що багатьох хлопців знав. Перші півтора місяці було важко – не було ігрового ритму і форму набирав уже з командою. А зараз дуже задоволений, що пройшов з командою збори. Відчуваю, що у другій частині чемпіонату буду грати набагато краще, ніж тоді, коли прийшов.
- Як тобі наше місто?
- Дуже подобається. Взагалі, Україна уже навіть перша моя країна, а не друга. Мене все влаштовує, тут є все для життя. Луцьк – дуже хороше місто.
- Перейдемо до твоєї насиченої кар’єри. Якими були відчуття, коли ти свого часу перебирався до України?
- Це вже дуже давно було, мені було 19 років. Тоді достатньо чимало хорватів грали в Україні, і всі казали позитивні слова – Плетікоса, Срна, Леко, Піріч. Мені тоді сказали не сумніватися і переходити, і «Дніпро», як і завжди, тоді був на підйомі. Слава Богу, що тоді переїхав до України, де провів майже усю свою кар’єру, і ні в чому не шкодую. Можливо, навіть, шкодую, що свого часу переїхав до Польщі – потрібно було залишатися тут.
- Протягом кар’єри в Україні ти боровся за євро кубки з «Кривбасом», обігрував «Шахтар» з «Карпатами», грав, окрім «Дніпра» за «Ворсклу» та «Арсенал». Звідки найбільш яскраві спогади?
- Раніше чемпіонат був таким, що «Кривбас» приїжджав на «Донбас Арену», а там був «Шахтар» і заповнені трибуни. Та й взагалі, після Євро, коли були хороші стадіони – ті сезони так мені запам’яталися. Той сезон, коли «Кривбас» зник. Ми тоді у другому колі виграли багато матчів, програвши лише Запоріжжю і зігравши унічию з «Динамо» та «Металістом». Був шанс навіть поборотися за єврокубки, однак в Луцьк у підсумку навіть не поїхали – нам сказали, що немає сенсу. Звичайно, запам’яталося також «Дніпро» і Ліга Європи, у «Карпатах» був дуже хороший колектив, ну і, звісно, матч проти «Шахтаря», коли двічі забив. Сподіваюся, що і у «Волині» у мене буде багато яскравих спогадів та хороших моментів. Така у мене мрія – повернутися у Прем’єр-лігу, і намагатимемося це зробити з «Волинню».
- Яка була твоя заповітна футбольна мрія?
- Вона, в принципі, у мене збулася – я зіграв за першу команду «Хайдука». Кожен хлопчак, який грав у Спліті футбол, хотів зіграти за першу команду в дербі проти загребського «Динамо». У мене це сталося у 17 років. Також я зіграв за збірну Хорватії. Мої мрії дуже рано збулися, а все інше уже ставало доповненням до них.
- Власне, і зараз у «Волині» ти граєш із хлопцями, які були твоїми партнерами у різних командах. Чи робить це гру за «Волинь» легшою?
- Це все допомагає, однак у мене немає проблем ні з ким з колективу. Я з радістю спілкуюся з усіма гравцями – знайомими мені раніше і новими, молодими. Завжди був відкритим для всіх, тому, мабуть, швидко адаптувався тут.
- Як команда налаштовується на гру проти лідера чемпіонату – «Дніпра-1»?
- Ми з хлопцями жартуємо, що для нас кожна гра – як фінал Ліги Чемпіонів. Налаштовуємося, звичайно, лише на те, що нам потрібні три очки, незважаючи на суперника. Потрібно виходити, битися, забивати і набирати очки. Іншого виходу в нас просто немає.
- Ситуація у верхній частині турнірної таблиці закрутилася та стала складнішою для нас після поразки від «Авангарда». Чи відчуває команда в собі сили переламати хід сезону і таки вирватися до Прем’єр-ліги?
- Так, ще були й шість очок зняті. Однак, мені здається, що цю таблицю нам потрібно відкласти десь убік, і на кожну гру концентруватися окремо. Потрібно просто набирати в кожній грі по три очки. Я вважаю, нам це по силах. А в кінці травня та на початку червня ми побачимо, чи нам це вдасться.
03 квітня 18:00. Луцьк. «Авангард»
«Волинь» – СК «Дніпро-1»
Арбітр: Олександр Шандор (Львів)
Дискваліфіковані: немає
Перший матч: 0:5
Прес-служба ПФЛ за матеріалами fcvolyn.net