Друга ліга як головний донор українського футболу (відео)

Авторитетний журналіст, оглядач SportArena Артур Валерко — про Другу лігу змагань ПФЛ

Журналіст Артур Валерко інформаційно-аналітичній програмі ПФЛ "Україна футбольна" розповів про стратегічні задачі Другої ліги у структурі вітчизняного футболу, силу нинішнього сезону і назвав найбільш перспективних гравців Ліги.

Підготовка футболістів

- Завжди про Другу лігу говоримо, ніби вона й повинна бути такою: тобто, весь час отримувати звідкись підсилення, знаходити команди на місця тих, хто підвищується у класі, - переконаний Артур. - Нинішні клуби Прем'єр-Ліги, які багато часу виступають, зростають якраз із Другої ліги. Звідти піднялася після перезавантаження “Олександрія”, саме у Другій лізі “Олімпік” почав свій шлях. 

Донецький клуб спершу обкатував молодих гравців у цьому турнірі, але подивіться — він, як і “Олександрія”, у підсумку побував навіть у єврокубках.

Друга ліга дуже багато віддає українському футболу. У цьому плані це справжній донор. Вона постійно готує футболістів і навіть клуби в цілому для більш високого рівня. Це дуже важка робота. Дійсно, Друга ліга дуже вразлива, але при цьому весь час готує для нас нові враження.

Повне інтерв'ю Артура Валерка

Спортивна конкуренція

- У жодної з груп Другої ліги немає фаворитів, які могли б навесні почуватися спокійно. Скрізь присутня інтрига, яка лише посилюватиметься. Для мене особисто нинішня Друга ліга — зразок спортивної конкуренції.  Рівність команд — показник того, що навесні нам не прийдеться сумувати. Звичайно, можна десь говорити, що команди Групи А Другої ліги рівні у слабких сторонах — хтось і фінансах, хтось — кадровій нестабільності, хтось — із організацією, інфраструктурою. У кожного свої проблеми. Але це нижчий професіональний дивізіон. Тут інакше навряд чи може бути.

Ознаки відродження

- Зверніть увагу, скільки міст, які багато років не мали професіонального футболу, зараз повернулися на всеукраїнський рівень. Це ознаки відродження футболу. Я спеціально говорю, що саме ознаки,  адже у цих клубів попереду великий шлях. Хтось готує до відкриття реконструйований стадіон, у когось у планах збудувати базу. Хтось взагалі лише починає свою роботу на всеукраїнському рівні і вчиться розуміти, що професіональний клуб — це не лише одинадцять лідерів команди, а дещо більше. Друга ліга — якраз та кузня талантів, де все починається. Давайте не забувати, що у Другій лізі розпочинали свою кар'єру багато гравців, без яких неможлива була б історія українського футболу, - відзначає Артур Валерко.

Закладання фундаменту

- До Другої ліги завжди ставлення, що начебто так і повинно бути.  Віддали шість команд на підвищення в класі — добре, значить так і треба. Недоотримали десь посилення у вигляді клубів, які не понизилися в класі, а взагалі зникли — самі справляться. Але це означає, що Друга ліга несе на собі вантаж всієї структури українського футболу. У всьому, що є у нас, вони на передовій. Як і в позитиві, так і в негативі. Друга ліга приймає клуби, які вчаться бути професіоналами. Саме тут клуби отримують базис. Вчаться працювати з пресою, вболівальниками,  атестаційним комітетом. Для багатьох все в новинку. Те що вони витримують цей темп, свідчення того, що надра українського футболу ще не вичерпані і у них є можливість розвиватися.

Повернення регіонів

- Для мене Друга ліга нинішнього сезону — “кузня талантів”, тут дуже багато нових футболістів, вважає журналіст. Є безліч нових імен, багато призабутих регіонів, де давно не було всеукраїнського футболу. Я дуже ціную те, що у нас повернулася Закарпатська, Житомирська, Рівненська області. Дуже добре, що є такий турнір, який може об'єднати всіх. Збереження Другої ліги — прекрасне рішення, адже ми всі бачимо, наскільки тут жива інтрига, клуби вчаться бути професіоналами.

Молоде покоління

- Я порадив би всім вболівальникам звернути увагу на молодь. У нас прекрасне молоде покоління. Наприклад, можу відзначити Сарапія із запорізького “Металурга”. Це гравець з хорошими перспективами в футболі. Якщо він серйозно поставиться до тренерських порад, знайде нарешті свою позицію на полі, адже це універсальний гравець, який може закрити три-чотири позиції,  то Україна отримає нову зірку у півзахисті.

Подивіться на Ігнатьєва у “Кристалі”. Це неординарний гравець, який багато чого вміє у футболі. У Владислава чимало прихованих якостей, які він ще не продемонстрував. Друга ліга повертає гравців на всеукраїнський рівень. Ілля Шевцов був затребуваний у юнацькій команді донецького “Шахтаря”, але він повернувся у “Кристал” і у команді відразу зникла проблема вінгера. Ілля з перших своїх матчів почав робити різницю. Він ефективний в грі один в один, може загострити, взяти на себе ініціативу. Такі гравці потрібні українському футболу.

Увага скаутів

- Багато говоримо про те, що у нас немає зміни, але, можливо, її треба шукати? Згадайте, скільки клубів Другої ліги вийшли до 1/8 фіналу Кубку України. Вони дійшли до того рівня, де виступають команди із Прем'єрЛіги. Це підтвердження класу. У Другій лізі, на моє переконання, є футболісти, на яких потрібно звернути увагу. Я постійно чую, що скаути клубів Прем'єрЛіги  ретельно переглядають наші  нижчі дивізіони. Вони постійно стежать за цими футболістами, адже розуміють, що гравець, який постійно грає із дорослими, втотимованими суперниками, в рази швидше зростає. І це чудово.

Міжнародна місія

- Для мене особисто нема нічого дивного, що гравці із ПФЛ отримують виклики у збірні України різних вікових категорій. Це закономірно. Для студентського футболу України ПФЛ — взагалі базовий турнір, тому що саме звідси вони беруть основу своєї збірної під Всесвітню Універсіаду. Це та міжнародна місія, яку на себе беруть клуби ПФЛ, і вона безцінна.

Особливий турнір

- Я стежу за Другою лігою і роблю висновки в плані розвитку футболу у регіонах. Для мене Друга ліга була завжди є особливим дивізіоном. У регіонах багато роблять  для нашого футболу, тут частіше, ніж навіть у великих містах, з’являються нові арени. Хочеться лише, щоб була фінансова стабільність, розуміння з боку місцевої влади, адже без цього немає руху вперед. Стадіон, базу не зможе збудувати одна людина, це буває дуже рідко. Необхідно зусилля цілої громади. Це все потрібно робити, адже без цього не буде фундаменту українського футболу, говорить Артур Валерко. 

Дуже добре, що у нас є ці турніри, що стоїть невеличка, але черга з клубів, які готові поповнити професіональний футбол. Це все свідчить про те, що футбол живе. Якщо буде підтримка і розуміння до  людей, які творять сьогодні цю роботу,  футбол в Україні в цілому існуватиме та розвиватиметься. Ми зможемо отримати нові імені, які звучатимуть так же гордо, як Шевченко, Блохін, Беланов та інші наші зірки.

Прес-служба ПФЛ