Один із лідерів луцької "Волині" півзахисник Андрій Яковлєв відповів на питання клубної прес-служби
Фото: офіційна сторінка ФК "Волинь" у ФБ
- Гольове повернення Андрія Яковлєва відбулося ще у матчі з «Балканами», а зараз – другий гол на рахунку. Наскільки важливо було для тебе, знову відчути подібні емоції після травми?
- Мабуть, для кожного футболіста забиті голи багато що означають. Радий, що тоді перемогли, а цього разу була нічия, однак забивати, звичайно, дуже приємно.
- Останній матч проти «Колоса» був дуже важким. Результат більше позитивний чи негативний для команди?
- Таких чітких емоцій у нас не було – звичайно ж, усі хотіли перемогти… Дві останні гостьові гри ми грали з лідерами – та й взагалі з усіма найсильнішими колективами, окрім «Металіста», ми грали у гостях. І, звичайно ж, усім хотілося шість очок у тих матчах. Але ви ж бачили, що з такими командами зіграти унічию на виїздах також, в принципі, непогано. Наступного разу вони приїдуть до нас, і я думаю, що ми їх обіграємо.
- Трошки заглибимося у історію – як взагалі розпочинався футбольний шлях Андрія Яковлєва?
- Абсолютно, мабуть, така ж історія, як і в усіх. Грали футбол, почало виходити трохи краще, аніж у інших, і потім опинився у «Шахтарі». Загалом, нічого нового тут не можна розповісти.
- За свою кар’єру ти мав можливість, крім України, пограти ще у восьми країнах світу. Яка з них запам’яталась найбільше і чому?
- Латвія. Туди я поїхав одразу після «Шахтаря». Мені там сподобалося, тому що там, по суті Європа без мовного бар’єру. Жити і працювати там було круто, і також сподобалася Рига. А ще Білорусь – ніби недалеко від нас, але Мінськ – супермісто.
- Звичайно ж, не можна обійти стороною участь у Лізі Чемпіонів за «БАТЕ». Які були емоції тоді, коли виходив на поле у міжнародних змаганнях?
- Це навіть не можна описати словами. Напевне, це мета будь-якого футболіста – грати у такому великому турнірі. Тобто тоді маленька мрія збулася.
- Врешті-решт, повернемося до початку цього року. Як з’явився варіант з нашою командою?
- По-перше, «Волинь» - це великий клуб, який завжди на слуху. Разом із тим, агент тоді мені розповів, що керівництво клубу ставитиме перед командою максимальні завдання. Поки що це лише підтверджується – ми ведемо боротьбу за вихід до Прем’єр-ліги.
- Весна минулого сезону виявилася важчою, аніж футболісти планували?
- Дійсно, думали, що буде набагато легше, адже у нас був дуже сильний склад, нові футболісти. Але потім зрозуміли, що буде важче. Все-таки Перша ліга – непростий турнір. Хоча я до кінця був упевнений, що ми залишимося.
Фото: офіційна сторінка ФК "Волинь" у ФБ
- Як тобі Луцьк? Уже встиг звикнути до нашого міста?
- Після Харкова та інших великих міст трохи було незвично, однак тепер місто дуже подобається.
- Протягом весни та осені тобі довелося пограти як на флангах, так і на вістрі наших атак. Яку позицію вважаєш для себе оптимальною?
- Найкраще грати крайнім лівим півзахисником, або ж правим. У центрі нападу мені не дуже комфортно.
- Постійні зміни флангами з Денисом Кожановим є частиною вашої постійної роботи в останніх матчах?
- Це виходить по ситуації. Іноді ти опиняєшся на іншій позиції і так само на іншому фланзі. Наприклад, коли Денис подає кутовий з мого флангу, то, звісно, я не можу потім за секунду повернутися на свій фланг, тому залишаємося і так граємо, і немає ніяких проблем.
- Чи вважаєш амбіційним проектом нинішню «Волинь»? Яких досягнень хочеться лосягти у футболці свої команди?
- Сто відсотків! Щодо досягнень – на сьогодні головне вийти до Прем’єр-ліги. До всього треба відноситися поетапно, тому зараз першочергова мета – це вихід до Прем’єр-ліги з першого місця.
Прес-служба ПФЛ